Ухвала суду № 72957255, 26.03.2018, Маньківський районний суд Черкаської області

Р. С. З. № 9

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

26 березня 2018 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський, розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_2, зацікавленої особи: Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення (наявність родинних відносин між фізичними особами),

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулася в суд із заявою до зацікавленої особи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (наявність родинних відносин між фізичними особами).

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_8 року померла ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_8 року відкрилася спадщина після ОСОБА_3 у вигляді - домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки, яка належить померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю та права власності.

На день смерті ОСОБА_3 зареєстрована була в будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини визнається останнє місце проживання спадкодавця.

ОСОБА_3 є заявника рідною матір'ю. Відповідно до ст. 1261 ЦК України заявник, як рідна дочка, являюся спадкоємцем першої черги за законом після смерті її матері. Інших осіб немає, як і осіб, які претендують на обов'язкову частку немає. Заявник також є спадкоємцем за заповітом.

В установлений законом термін вона подала заяву про прийняття спадщини до Маньківської районної державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. На консультації в нотаріуса було надано всі необхідні документи, які вказують про наявність родинних відносин між нею та матір'ю, належність померлій майна. Але нотаріус при перегляді документів зазначила, що не можливо підтвердити родинні відносини з померлою, а саме з наданих та витребуваних документів не прослідковується родинний стосунок із померлою, а тому порадила першочергово звернутися до суду та встановити відповідний факт для оформлення спадщини. Після встановлення даного факту в судовому порядку у нотаріуса виникне право на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом в нотаріальному порядку.

Підтвердити даний факт, окрім як в судовому порядку заявник не може, причиною тому є смерть її матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

Факт того, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року є рідною матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується наступним: Згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21 червня 2017 року зазначено, цитує мовою оригіналу, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, місцем народження є с. Іваньки Маньківського району Черкаської області, Україна, про що 1 червня 1963 року зроблено відповідний актовий запис №43. Батьками в актовому записі зазначено є ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Місцем реєстрації є виконавчий комітет Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 зазначено, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 одружилися 16 травня 1981 року про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис №11 Іваньківською сільською радою Маньківського району Черкаської області.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 11.09.2014 року зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_3 у віці 78 рік, про що 11.09.2014 року складено відповідний актовий запис №43.

Із заповіту складеного 10 вересня 2012 року та посвідченого секретарем виконкому Іваньківської сільської ради ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, код НОМЕР_1, яка мешкає в с. Іваньки Маньківського району Черкаської області зробила заповідальне розпорядження: все її майно, де б воно не було з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом мала б право, в тому числі належний мені жилий будинок з надвірними спорудами, присадибну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1, заповідає своїм дітям ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в рівних частинах. На день смерті заповіт не змінений та не скасований. З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 17.03.1978 року вбачається, що цитує мовою оригіналу - ОСОБА_9 родилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в селе Вербивка Лищиновського с/с Христиновского района Черкасской области о чем в книге регистрации актов о рождении 1935 года октября 21 произведена запись №21. Родителями єсть: отец ОСОБА_10 украинец и мать ОСОБА_11 украинка. З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 зазначено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 с Вербівка Христинівського району Черкаської області 15 листопада 1956 року одружилися про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблений запис №30 Полянецьким сіль бюро ЗАГС Уманського району Черкаської області. В даному випадку вбачається, що після лише в свідоцтві заявника про народження по-батькові матері різниться з іншими документами і саме неправильно відображено її відомості про батьку, оскільки народжена вона була як ОСОБА_12, в шлюб вступає як ОСОБА_12, але при складенні актового запису про її народження матір зазначають як ОСОБА_6 і ця помилка позбавляє заявника на теперішній час успадкувати майно за заповітом. Наявність розбіжностей в написанні даних по-батькові матері ОСОБА_3 на даний час не можливо усунути в позасудовому порядку, оскільки заявника матір є померлою. Вказаний факт на даний час не дають її можливості довести факт родинних відносин між нею та рідною матір'ю ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_8 року та успадкувати нерухоме майно.

Враховуючи вищезазначене заявник вимушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення для захисту спадщину своєї рідної матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі №701/259/18-ц за заявою ОСОБА_2, зацікавленої особи: Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення (наявність родинних відносин між фізичними особами).

Розгляд справи провести в порядку загального провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 12 квітня 2018 року о 9 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Зацікавленій особі разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк третій особі для надіслання (надання) до суду відзиву на заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти заяви, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов'язати зацікавлену особу одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів заявнику, а також третім особам.

У відзиві зацікавлена особа викладає заперечення проти заяви. Відзив підписується зацікавленою особою або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) заявника і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) зацікавленої особи, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання заявлених вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану заявником, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених заявником обставин та правових підстав заяви, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого заявником розміру судових витрат, які заявник поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані заявником; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником зацікавленої особи, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника зацікавленої особи. У разі ненадання зацікавленої особи відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зацікавлена особа для надання зустрічної заяви встановити строк до 12 квітня 2018 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо заяви або відзиву та доказів встановити строк до 12 квітня 2018 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях зацікавленої особи щодо заяви або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти заяви. Пояснення зацікавленої особи підписуються зацікавленою особою або її представником. До пояснень зацікавленої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення зацікавлеоних осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання заявника, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане зацікавленою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень зацікавленої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставної заяви, заяви за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Заявник вправі відмовитися від заяви (всіх або частини заявлених вимог), відповідач має право визнати заяву (всі або частину завлених вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud2312.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський