Ухвала суду № 72957230, 14.03.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/461/17

Провадження № 2/700/127/18

14 березня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Яценко Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіденко Н.П.,

прокурора Лещенка О.Б.

представника відповідача ОСОБА_1,

представника управління СЗН Лисянської РДА ОСОБА_2,

представника управління відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Лисянка справу № 700/461/17 провадження № 2/700/127/18 за позовною заявою Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: відділ державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції про стягнення суми виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

встановив:

Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: відділ державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції про стягнення суми виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Позивач, свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є батьком ОСОБА_5, 08.11.20005 року народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 22 червня 2011 року ОСОБА_4 зобов’язаний сплачувати на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.05.2011 і до досягнення дітей повноліття.

Лисянським районним відділом виконавчої служби 18.02.2014 року видана довідки №85 про неотримання аліментів ОСОБА_7 від ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх – сина ОСОБА_5 у період з 01.08.2013 року по 01.02.2014 року та дочки ОСОБА_6 у період з 01.08.2013 року по 01.04.2014 року.

19.02.2014 року ОСОБА_7 звернулась до Управління соціального захисту населення Лисянської райдержадміністрації із заявою про призначення тимчасової допомоги на дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Відповідні заяви ОСОБА_7 подавала до Управління соціального захисту населення Лисянської райдержадміністрації 27.08.2014, 20.03.2015, 28.08.2015, 25.03.2016 та 17.02.2017 року.

Відповідно до вимог Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189, посадовими особами Управління 19.02.2014 року прийнято рішення про призначення допомоги ОСОБА_7 на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Відповідні рішення Управлінням соціального захисту населення Лисянської райдержадміністрації приймались 27.08.2014, 20.02.2015, 28.08.2015, 25.03.2016 та 17.02.2017 року.

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Лисянської райдержадміністрації від 12.06.2017 року за період 01.02.2014 року по 31 травня 2017 року ОСОБА_7 виплачено тимчасову допомогу на загальну суму 30 239 грн 32 коп.

Відповідно до довідки №27278 Звенигородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.06.2017 – ОСОБА_4 протягом 2015, 2016 та 2017 років отримував заробітну плату від ФОП «Кіщенко Олександра Михайловича» в загальній сумі 30 262,50 грн, тобто встановлено можливість останнього сплачувати аліменти.

Прокурор позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

Представник Управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1В у судовому засіданні позов не визнав, та пояснив, що на підставі рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 22 червня 2011 року, відповідач зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.05.2011 і до досягнення дітей повноліття. Відповідач кожного місяця сплачував аліменти на утримання дитини, в добровільному порядку перераховуючи ОСОБА_7 кошти банківськими переказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників сторін оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 23 Закон України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5, 08.11.20005 року народження, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 22 червня 2011 року ОСОБА_4 зобов’язаний сплачувати на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_5 вікторії Олександрівни в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.05.2011 і до досягнення дітей повноліття.

Відповідно до частин 8-9 ст.181 Сімейного кодексу України, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сімї, у якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд не приймає, як доказ сплати аліментів надані представником відповідача ксерокопії квитанцій, оскільки відповідач не надав суду для огляду у судовому засіданні оригінали квитанцій на які посилається, як на підставу своїх заперечень.

Положеннями ч.1 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

До предмета доказування в широкому сенсі можна віднести наступні групи фактів: 1) юридичні факти матеріально-правового характеру; 2) доказові факти; 3) юридичні факти процесуально-правового характеру (що визначають наявність у особи права на пред'явлення позову та здійснення інших процесуальних дій); 4) факти, що сприяють правильній оцінці доказів (наприклад, факт фальшивості письмового доказу); 5) факти, встановлення яких необхідно суду для виконання запобіжних і виховних завдань цивільного судочинства.

На виконання статті 181 Сімейного кодексу України Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Відповідно до частини 1 пункту 7 Порядку тимчасова допомога призначається на кожні шість місяців, починаючи з місяця, в якому подано усі необхідні документи.

19.02.2014 року ОСОБА_7 звернулась до Управління соціального захисту населення Лисянської райдержадміністрації із заявою про призначення тимчасової допомоги дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Відповідні заяви ОСОБА_7 подавала до Управління соціального захисту населення Лисянської райдержадміністрації 27.08.2014, 20.03.2015, 28.08.2015, 25.03.2016 та 17.02.2017 року.

Відповідно до вимог Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189, посадовими особами Управління 19.02.2014 року прийнято рішення про призначення допомоги ОСОБА_7 на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Відповідні рішення Управлінням соціального захисту населення Лисянської райдержадміністрації приймались 27.08.2014, 20.02.2015, 28.08.2015, 25.03.2016 та 17.02.2017 року.

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Лисянської райдержадміністрації від 12.06.2017 року за період 01.02.2014 року по 31 травня 2017 року ОСОБА_7 виплачено тимчасову допомогу на загальну суму 30 239 грн 32 коп. Зокрема у 2014 році з лютого по грудень ОСОБА_7 отримувала по 771 грн 60 коп допомоги.

Відповідно до довідки Звенигородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.06.2017 року №27278– ОСОБА_4 протягом 2015, 2016 та 2017 років отримував заробітну плату від ФОП «Кіщенко Олександра Михайловича» в загальній сумі 30 262,50 грн, тобто встановлено можливість останнього сплачувати аліменти.

Згідно пункту 10 Порядку, виплата тимчасової допомоги припиняється, зокрема, у разі виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.

Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла дана обставина.

Згідно із ч. 10 ст. 181 Сімейного кодексу України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Так, згідно з пунктом 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. №189, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Так, третьою особою надано довідку станом на 26.01.2018 року, з якої вбачається, що у відповідача наявна заборгованість по аліментам за 2013 рік, у 2014 році відповідачем за жовтень та листопад сплачено 1000 грн, за 2015 рік - 7360 грн 00 коп, за 2016 рік - 6352 грн 53 коп, а за 2017 рік - 22874 грн 38 коп.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідач сплачував аліменти, ОСОБА_7 втратила право на одержання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів та підлягала зняттю з обліку.

Як вже зазанчалося вище, ОСОБА_7 з 01.02.2014 року по 31.05.2017 року виплачено тимчасову державну допомогу на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів у сумі 30239 грн 32 коп, що підтверджується довідкою про отримання допомоги дітям від 12.06.2017 року.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягннню 6172 грн 80 коп виплаченої тимчасової допомоги на дітей з лютого по жовтень 2014 року.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 133, ст. 141 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурором заявлено одну вимоги майнового характеру та сплачено судовий збір у сумі 1600 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь особи, яка понесла дані витрати.

Керуючись ст.ст.12, 13, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, п. 8 ч. 2 ст. 16, ст. 22 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації до ОСОБА_4 про стягнення суми виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, 19300, реєстраційний номер обліку картки платників податків: -НОМЕР_1 на користь держави в особі Управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації сплачену тимчасову допомогу у сумі 6172 (шість тисяч сто сімдесят дві) грн 80 коп на р/р 35412036015491, МФО 854018, код 03195725.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, 19300, реєстраційний номер обліку картки платників податків: -НОМЕР_1 витрати, пов’язані із сплатою судового збору за подання позовної заяви, на користь прокуратури Черкаської області: 18000, м.Черкаси, бульвар Шевченка, 286, код за ЄДРПОУ 02911119, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України в м.Київ, МФО 820172 в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено відповідно до п.6 ст. 259 ЦПК України (10-денний строк).

Суддя Г.М. Яценко