Рішення № 72957153, 21.03.2018, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2127/17

Провадження № 2/697/51/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Русакова Г.С.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості у сумі 198307,85 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 28.10.2011 відповідач отримав кредит в сумі 9000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв’язку з тим, що позичальник належним чином свої зобов’язання не виконує, станом на 31.08.2017 загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № б/н від 28.10.2011 становить 198307,85 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом – 15750,55 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом – 169349,11 грн.;

- заборгованість за пенею та комісією – 3288,77 грн.;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- штраф за несвоєчасне погашення кредиту (фіксована частина) – 500,00 грн.;

- штраф (процентна складова) – 9419,42 грн.

Оскільки позичальник добровільно не повертає отримані кошти, тому ПАТ КБ «ПриватБанк» змушений був подати позовну заяву до суду про стягнення заборгованості за кредитом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та застосувати до заявлених позовних вимог позовну давність.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та заявив клопотання про застосування позовної давності щодо заявлених позовних вимог.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до наступного:

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою ч.11 ст.11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 7 від 07 лютого 2014 року «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» пункт 31 постанови від 30 березня 2012 року викладено у такій редакції:

«31. При застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК України не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 3, ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що сторони по справі уклали договір 28.10.2011, за яким відповідач отримав кредит у сумі 9000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Взятих на себе за кредитним договором № б/н від 28.10.2011 зобов'язань ОСОБА_3 не виконував, а тому виникла прострочена заборгованість.

У зв’язку з чим, станом на 31.08.2017 загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № б/н від 28.10.2011 становить 198307,85 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом – 15750,55 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом – 169349,11 грн.;

- заборгованість за пенею та комісією – 3288,77 грн.;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- штраф за несвоєчасне погашення кредиту (фіксована частина) – 500,00 грн.;

- штраф (процентна складова) – 9419,42 грн.

Відповідно до п. 5,7 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або в установленої банком долі в разі не виконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.

Згідно з п. 8,6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Як вбачається із вказаного розрахунку заборгованості за договором від 28.10.2011, позивач нарахування відповідних штрафних санкцій за невиконання умов кредитного договору почав здійснювати з вересня 2013 року, а тому достеменно знав про порушення відповідачем умов кредитного договору.

Згідно із ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.ст. 259, 260 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно із ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Вирішуючи даний спір, суд приходить до висновку, що позивач про порушення своїх прав та умов вказаного кредитного договору знав ще з вересня 2013 року, однак звернувся до суду із відповідним позовом лише 26.09.2017, тобто поза межами трирічного строку позовної давності.

Посилання представника позивача на отримання банком 22.01.2015 коштів в сумі 305,00 грн., то вказані дії не свідчать про визнання відповідачем боргу. В розрахунку (а.с.148) вказано про автоматичне погашення заборгованості.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов’язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Вчинення боржником дій з виконання зобов’язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відношеннях з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Разом з цим банк не надав доказів того, що 22.01.2015 відповідач погашав кредит.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, котрі повертаються згідно договору щомісячними періодичними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу; а згідно із ст. 266 ЦК України із спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливає і до додаткової вимоги (неустойки, тощо). Пеня та відсотки підлягають стягненню в межах строку позовної давності.

Обставин, які б свідчили про зупинення, переривання або збільшення позовної давності у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд має врахувати позицію відповідача, вважаючи обґрунтованою, а саме, що позивач пропустив строк звернення до суду, а тому у задоволенні позову має бути відмовлено.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов’язання в натурі.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити у зв’язку зі спливом позовної давності.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 16, 253, 256, 267, 525, 526, 530, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.03.2018.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_5

З оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 697/2127/17

Головуючий Г . С . ОСОБА_5