Ухвала суду № 72956936, 30.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/681/18 Головуючий 1 інстанції: Гуренко М.О.

Справа №623/1330/17 Доповідач: Грошева О.Ю.

Категорія: ч.2 ст.186 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Грошевої О.Ю.

суддів: - Савенко М.Є.,Протасова В.І.

при секретарі - Григорян І.І.

за участю прокурора - Крестьянінової І.А.

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисників - Каращук О.О., Міщенко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Харківської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 3 жовтня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тихопілля, Лозівського району, Харківської області, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 25.01.2012 року судимий Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.190 КК України до 100 годин громадських робіт

Визнано винним у вчиненні у вчиненні кримінального , передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначено покарання покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк покарання відрахований з дня фактичного дня затримання .

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишено без змін - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету України витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 263 грн. 88 коп.

Згідно вироку 24.04.2016 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_3 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_6, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3, з корисливих мотивів, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, після того, як ОСОБА_6 наніс декілька ударів в область голови та грудної клітини ОСОБА_8, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани, синців на обличчі, крововиливу в білкову оболонку лівого ока, синців на грудній клітині та правому плечі, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з кишені куртки ОСОБА_8 відкрито викрав мобільний телефон «Sony U Хрегіа SТ25i» вартістю 1110 грн. 00 коп., також ОСОБА_3 з пальця правої руки ОСОБА_8, відкрито викрав золоту каблучку вагою 3,42 г вартістю 1998 грн. 37 коп., спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3108 грн. 37 коп.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Зазначає, що кримінальне провадження розглядалась незаконним складом суду.

Головуючий, раніше розглядав кримінальне провадження у відношенні інших співучасників цього злочину - ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а відтак повинен був заявити самовідвід.

Крім того зазначає, що не розумів положення ст.. 349 КПК України, навіть незважаючи на участь у судовому розгляді захисника.

Вважає, що його взагалі неправильно кваліфіковані.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти апеляційних скарг, обвинуваченого та його захисників, які просили скасувати вирок суду у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

На думку колегії, суд першої інстанції вказаного положення не дотримався, та вважає, що доводи обвинуваченого в частині допущення істотного порушення вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції, заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Статтею 412 КПК України встановлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове рішення ухвалено незаконним складом суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.05.2017 року, ухваленого суддею Гуренком М.О., ОСОБА_9. визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України та призначено покарання у вигляду 2 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання.

У цьому ж вироку зроблено висновок про вчинення ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_3, злочину щодо потерпілого ОСОБА_8

Відтак, суддею у зазначеному вироку висловлено думку стосовно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_3 ще до розгляду кримінального провадження щодо нього.

Більш того, розглядаючи в подальшому кримінальне провадження щодо ОСОБА_6, головуючим по справі - суддею Гуренком М.О. заявлено самовідвід з тих підстав, що ним вже висловлено судження у вироку від 03.10.2017 року щодо вчинення злочину ОСОБА_3 у співучасті з ОСОБА_10, що може свідчити про певну упередженість судді.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.10.2017 року цю заяву про самовідвід задоволено.

Наведене вище вказує на те, що під час розгляду кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 існували обставини, які свідчили про можливу упередженість судді, проте були ним залишені без уваги.

Зазначене на думку колегії суддів є істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин, відповідно до ст. 415 КПК України вирок суду слід скасувати та призначити новий розгляд у суді 1-ї інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи та перевірити доводи, які викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого.

Крім того, виходячи із того що будь-яких даних про зменшення ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України чи їх відсутність не встановлено, колегія суддів вважає доцільним продовжити ОСОБА_3 строк дії раніше обраного йому запобіжного заходу - тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407,412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 жовтня 2017 року скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанціїї.

Продовжити ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 1 квітня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-

Судді-