Ухвала суду № 72956369, 23.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2759/17

Номер провадження 2-а/629/5/18

У Х В А Л А

23 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області клопотання представника позивача – адвоката ОСОБА_1 про витребування доказів по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління національної поліції в Харківській області, третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом про зобов’язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що на даний час він отримує пенсію за вислугу років, яка призначена йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з розрахунку 62% грошового забезпечення, що складає 24 роки вислуги років. Однак з вказаним розрахунком він не погоджується, так як з 12.08.1983 року по 15.06.1998 року він працював в Державній протипожежній службі на території Оймяконського району, Республіка Саха( Якутія). Згідно виписки з наказу МВД РФ(Я) від 25.05.1998 року за № 150л/с вислуга років на день звільнення складає календарно та для вихідної допомоги 20 років 11 місяців 06 днів, а пільгового: 29 років 04 місяці 05 днів. Проте в грошовому атестаті № 20 від 05.06.1998 року загальний стаж призначення пенсії склав в календарному обчисленні 18 років 05 місяців 02 дні, пільгового: 24 роки 10 місяців 08 днів. В листі Міністерства внутрішніх справ по Республіка Саха « Якутія» від 28.10.2014 року за № 1511-6977 зазначено, що в наказі МВС РС (Я) від 25.05.1998 року за № 150 особового складу про звільнення з органів внутрішніх справ була допущена технічна помилка, яка не призвела до зменшення вислуги років для перерахунку вихідної допомоги. Із урахуванням того, що відсутня недоплата чи переплата по виплаті пенсії внесення змін у наказ і грошовий атестат недоцільно, виходячи зі строків давності. В матеріалах його пенсійної справи знаходиться довідка Міністерства внутрішніх справ РС (Я) від 15.06.1998 року, в якій зазначено, що він дійсно проходив службу в органах МВС з 12.08.1983 року по 15.06.1998 року включно, в тому числі без перерв в районах Крайньої Півночі з 04.08.1985 року по 16.06.1998 року. Також запис № 10-11 його трудової книжки свідчить про службу в органах внутрішніх справ без перерв 14 років 10 місяців 3 дні.

Згідно з умовами ч.2 ст.1 Тимчасової угод між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення, громадянам ОСОБА_3, які працювали в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи у районах Крайньої Півночі. Так, враховуючи записи трудової книжки та довідку МВС РС (Я) від 15.06.1998року він має стаж роботи 22 роки 3 місяці 05 днів. Крім того, інший загальний стаж складає в календарному обчисленні 3 роки 6місяців 27 днів, який в пільговому обчисленні складає 3 роки 6 місяців 27 днів, що загалом становить 25 років 10 місяців 2 дні. Зважаючи на те, що в листі Міністерства внутрішніх справ по Республіка Сахара «Якутія» від 28.10.2014 року за № 1511-6977 зазначено, що в наказі МВС РС (Я) від 25.05.1998 року за № 150 особового складу про звільнення з органів внутрішніх справ була допущена технічна помилка, яка не призвела до зменшення вислуги років для перерахунку вихідної допомоги, він звернувся до Головного управління Національної поліції в Харківській області з листом про виправлення допущеної помилки шляхом надання до органів Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки з правильним підрахунком його пільгового стажу, оскільки саме в цій організації зберігається його особова справа. Проте йому було надано роз’яснення, що ГУ НП в Харківській області не має можливості надати таку довідку, так як він не проходив службу у підрозділах ГУМВС України в Харківській області та НУ НП в Харківській області. В зв’язку з вищевикладеним позивач змушений звертатися до суду з позовом, в якому прохає зобов’язати Головне управління Національної поліції в Харківській області, зробити надати довідку про стаж роботи з вказівкою стажу за вислугу років та з урахуванням пільг, що застосовуються до працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі; направити відповідну довідку Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області для приведення у відповідність його пенсійної справи, а саме стажу роботи на пільгових умовах.

23 березня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів по справі. В даному клопотанні зазначено, що відповідачем по справі не виконана ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.11.2017 року, а саме не надана особова справа ОСОБА_2, але яка є у них в наявності, так як при призначені пенсії позивачу по справі відповідачем ГУНП України в Харківській області ГУ ПФУ в Харківській області були надані для підтвердження стажу роботи, відомості щодо часу початку і закінчення та рівня освіти позивача, дати направлення за розподілом після закінчення університету на роботу до Республіки Саха (Якутія), а також наказ про звільнення з розрахунком стажу та атестат. В зв’язку з чим просить витребувати від Головного управління ПФУ в Харківській області належним чином завірену пенсійну справу ОСОБА_2, у якій наявні документи, які підтверджують відомості щодо часу початку і закінчення та рівня освіти позивача, дати направлення за розподілом після закінчення університету на роботу до Республіки Саха (Якутія), а також наказ про звільнення з розрахунком стажу та атестат, які були надані відповідачем до Пенсійного фонду для нарахування пенсії.

Клопотання вмотивоване тим, що зазначена інформація не може бути надана їм безпосередньо, тому вони не можуть надати її суду, хоча вищевказана інформація має доказове значення для справи; підтверджує викладені у позові обставини.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву в якій просила відкласти розгляд справи на іншу дату в зв’язку з її зайнятістю в іншому судовому засіданні. Крім цього в своїй заяві просила розглянути клопотання про витребування доказів по даній справі, від вирішення якого залежить вирішення справи в цілому. Також зазначила, що не заперечує проти того, щоб клопотання про витребування доказів було розглянуто за її відсутності та за відсутності її довірителя.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Вивчивши клопотання, суд вважає, його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно із положеннями ст. 79 КАС України письмові докази, які витребує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду.

Задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе, що є складнощі в їх отриманні, підстави, за яких заявник вважає, що докази знаходяться в іншої особи, належність доказів та допустимість засобів доказування.

Суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки інформацію, яку просить витребувати позивач, має значення для вирішення справи, тобто є доказом в розумінні ст. 71 КАС України.

З метою об’єктивного вирішення спору, суд приходить до висновку про доцільність задоволення заяви представника позивача про витребування доказів, оскільки достовірно встановлено, що без вищевказаної інформації неможливо провести слухання справи, а позивач та його представник не мають можливості надати вищевказані докази по справі в зв’язку з тим, що дана інформація може бути отримана у відповідності до вимог Закону України «Про інформацію» тільки на вимогу суду або правоохоронних органів.

Керуючись ст.ст. 71-80, 241, 248, 256 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Задовольнити клопотання представника позивача – адвоката ОСОБА_1 про витребування доказів.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати належним чином завірену копію пенсійної справи відносно ОСОБА_2, у якій наявні документи, що підтверджують відомості щодо часу початку і закінчення та рівня освіти позивача, дати направлення за розподілом після закінчення університету на роботу до Республіки Саха (Якутія), а також наказ про звільнення з розрахунком стажу та атестат, які були надані Головним управлінням Національної поліції в Харківській області до Пенсійного фонду для нарахування пенсії.

Роз'яснити, що відповідно до ч. 6-9 ст. 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені КАС України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КАС України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України за невиконання ухвали з відповідальної особи може бути стягнуто штраф в дохід державного бюджету у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа призначена до розгляду в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 11 травня 2018 року о 08-30 годині.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Смірнова