Рішення № 72955903, 23.03.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/157/18

2/621/505/18

РІШЕННЯ

іменем України

23 березня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бібіка О. В.

за участю секретаря Горобець Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (місцезнаходження: 63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2, код ЄДРПОУ 05471247) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 63460, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2018 року ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції звернулось із позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 31526 грн. 86 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також 1 762 грн., понесених витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду, з яких 800 грн. - за подання заяви про видачу судового наказу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції зазначено, квартира НОМЕР_2, розташована по АДРЕСА_2, рахується за ОСОБА_1 між Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» та відповідачем склалися фактичні договірні відносини з приводу надання комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку НОМЕР_3. Відповідач прострочила виконання свого зобов'язання, в зв'язку з чим станом на 30.11.2017 року виникла заборгованість яка, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, складає 24441,07 грн., що підтверджується відповідними розрахунками. Заборгованість складається із наступного: сума основного боргу (вода, стоки, опалення, гаряча вода) (1535,72+2528,83+11854,64+8521,87 = 24441,07 грн.) + інфляційні нарахування 5968,80грн. + 3% річних 1116,99 грн. = 31526,86 грн.

09.11.2017 року позивач звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 26109,65 грн.

01.12.2017 року ухвалою Зміївського районного суду Харківської області відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з відповідача на користь Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконує, а позивач має право на отримання вказаної плати за житлово-комунальні послуги, ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції змушене звернутись до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ПАТ «Центренерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 23.03.2018 року, про що повідомлено учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача та без проведення фіксування судового засідання технічними засобами. На позовних вимогах наполягав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 06.03.2018 року подала відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги ПАТ «Центренерго» визнає частково. Вважає, що позовна заява підлягає задоволенню тільки в частині стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань та відсотків за прострочення за останні три роки, в межах строку позовної давності, та судового збору тільки в розмірі, сплаченому за подання позовної заяви про стягнення заборгованості, без урахування судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 800 грн. Просила розглянути цивільну справу за її відсутності.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 274-279 ЦПК України, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного.

У період з жовтня 2013 року по грудень 2017 року позивачем ПАТ «Центренерго» надавалися послуги з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення за особовим рахунком № 9800. Однак, відповідачка ОСОБА_1 кошти за надані послуги сплачувала не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Із розрахунку нарахування оплати за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, що заборгованість на період з жовтня 2013 року по 31.11.2017 року становить 24441,07 грн. (а.с. 7 - 9).

Із розрахунку заборгованості за особовим рахунком НОМЕР_3 ОСОБА_1 з урахуванням інфляційних та 3% річних, вбачається, що сума заборгованості з 01.10.2013 року по 31.12.2017 року становить 31526,86 грн. (а.с. 10 - 11).

Ухвалою суду Зміївського районного суду Харківської області від 01.12.2017 року, відмовлено у прийнятті заяви ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с. 12).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до ч. 2 ст. ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Статтею 7, 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а обов'язком оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється на договірних засадах.

Пунктом 18 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Пунктами 20, 21 вказаних Правил передбачено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:

- з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;

- з централізованого опалення з розрахунку за 1 кв. м (куб. м) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем ПАТ «Центренерго» належним чином було виконано свої обов'язки з надання житлово-комунальних послуг. Відповідачка ОСОБА_1 скористалась наданими послугами, однак не розрахувалась за їх споживання, а тому має сплатити заборгованість.

Згідно відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 від 06.03.2018 року, відповідачка не заперечувала проти стягнення з неї суми заборгованості за прострочення за останні три роки, в межах строку позовної давності, та судового збору тільки в розмірі, сплаченому за подання позовної заяви про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Щодо вимог позивача ПАТ «Центренерго» в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за поточними платежами з жовтня 2013 року по грудень 2017 року у розмірі 31526,86 грн., то суд їх вважає такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Із розрахунку нарахування оплати за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, що заборгованість на період з жовтня 2013 року по грудень 2017 року становить 24441,07 грн. (а.с. 7 - 9)

Із розрахунку заборгованості за особовим рахунком НОМЕР_3 ОСОБА_1 з урахуванням інфляційних та 3% річних, вбачається, що сума заборгованості становить 31526,86 грн.

Згідно з відзиву на позовну заяву від 06.03.2018 року, відповідачка наполягає на застосуванні позовної давності щодо вимог ПАТ «Центренерго» у вказаній частині.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтями 261, 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З наданих позивачем ПАТ «Центренерго» розрахунків нарахувань та проплат за житлово-комунальні послуги відповідачки ОСОБА_1 вбачається, що остання вносила платежі:

- у жовтні 2013 року - 80,50 грн.;

- у лютому 2014 року - 127,01 грн.;

- у березні 2014 року - 127,01 грн.;

- у квітні 2014 року - 127,01 грн.;

- у липні 2014 року - 254,02 грн.;

- у вересні 2014 року - 290,70 грн.;

- у жовтні 2014 року - 316,80 грн.;

- у листопаді 2014 року - 158,40 грн., а всього на загальну суму 1481,45 грн.

В подальшому така оплата ОСОБА_1 не здійснювалась.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність застосування позовної давності щодо заборгованості ОСОБА_1 за поточними платежами за період з 21 січня 2015 року по 21 січня 2018 року.

Відповідно, вимоги позивача щодо заборгованості ОСОБА_1 за період з жовтня 2013 року по 21 січня 2015 року задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги ч. 4 ст. 206 ЦПК України щодо визнання відповідачем позову в частині стягнення заборгованості в межах 3-річного строку позовної давності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «Центренерго» суму заборгованості за надання послуг з централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання та водовідведення за останні 3 роки, тобто з 21 січня 2015 року по 21 грудня 2017 року, що становить суму у розмірі 20634,70 грн., інфляційних нарахувань на суму 5427,16 грн. та нарахувань 3% річних - 1046,77 грн., на загальну суму - 27108,63 грн.

Щодо доводів відповідача про необхідність стягнення судового збору тільки в розмірі, сплаченому за подання позовної заяви про стягнення заборгованості, без урахування судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 800 грн., суд вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Таким чином, враховуючи те, що після відмови у видачі судового наказу позивачем до відповідача у порядку позовного провадження було пред'явлено позов та сплачена сума судового збору у розмірі 800,00 грн., яка на підставі приписів ст. 164 ЦПК України зарахована до суми судового збору за подання вказаної позовної заяви, суд в силу ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне покласти на сторони по справі витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача стягнути судовий збір в розмірі 1515,14 грн.

Керуючись ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 509, 526 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України ,суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання - АДРЕСА_4, ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (місцезнаходження: 63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2, код ЄДРПОУ 05471247) заборгованість за наданні житлово-комунальні послуги з урахуванням інфляційних та 3% річних в сумі - 27 108 (двадцять сім тисяч сто вісім) грн. 63 коп.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання - АДРЕСА_4, ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (місцезнаходження: 63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2, код ЄДРПОУ 05471247) судовий збір в розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 14 коп., які зарахувати (на р/р 260053013540 в АТ «Ощадбанк» м. Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 05471247).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Харківської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. п. 15. 5 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Зміївський районний суд Харківської області.

Дата складення рішення - 23.03.2018 року.

Головуючий: