Рішення № 72955506, 21.03.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/5270/17

2/337/457/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Бессарабової Т.П.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

26.12.2017р. позивач звернувся до суду із вказаним позов, який мотивує тим, що 24.11.2016р. в м.Запоріжжі померла його мати ОСОБА_5. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями після смерті матері є він та його рідна сестра ОСОБА_4, інших спадкоємців першої черги немає. В установлений законом 6-місячний строк він не звернувся до нотаріуса з приводу оформлення спадщини, оскільки після смерті матері, він опинився в тяжкому матеріальному стані, у нього не було коштів для оформлення спадщини, оскільки він зазнав значних витрат на лікування та поховання матері. Крім того, він тяжко хворіє на захворювання нирки, потребує постійного лікування та значних витрат. Вважає вказані причини поважними.

Просить визначити йому додатковий строк - один місяць для прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5

Ухвалою суду від 27.12.2017р. дана позовна заява була залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

17.01.2018р. на виконання ухвали суду надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 31.01.2018р. відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.

19.02.2018р. від відповідачки ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позов, в якому вона позовні вимоги не визнала повністю і зазначила, що позивач ніяких фінансових витрат на лікування та поховання матері не витрачав, вона проживала на час смерті матері разом з нею та мати не потребувала якихось особливих фінансових затрат на лікування, оскільки не була тяжко хворою людиною, а потребувала медичних ліків, як людина похилого віку, витрати на поховання матері несла виключно тільки вона. Посилання позивача на його скрутне матеріальне ставище не відповідає дійсності, оскільки він працює та має постійну заробітну плату та отримує пенсію. Вважає, що жодних поважних причин для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини немає. Просить в позові відмовити.

Ухвалою суду від 26.02.2018р. підготовче провадження закрито та справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, додатково суду пояснила, що дійсно 24.11.2016р. померла мати позивача ОСОБА_5, яка була зареєстрована та постійно проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді вказаної квартири. Своєчасно позивач не звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини, оскільки у нього не вистачало на це грошових коштів. Так, за попередньою консультацією оформлення спадщини потребувало близько 6000,00грн., яких у нього не було. Він дійсно працював, отримував заробітну плату десь 3000,00грн., більша частина яких була витрачена на лікування та догляд за матір’ю, його лікування у зв’язку з наявністю хронічного захворювання. Позивач звертався з проханням до відповідачки ОСОБА_4 з проханням позичити йому кошти для оформлення спадщини, однак вона йому повідомила, що не буде заперечувати проти спливу шести місяців після оформлення ним спадщини, однак після того, як позивач назбирав необхідну суму коштів і передбачений законом строк сплинув, відмовилась від цього. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідачки – адвокат ОСОБА_2 в судовому засідання позовні вимоги не визнав повністю з підстав, зазначених у відзиві, додатково суду пояснив, що 24.11.2016р. дійсно померла мати сторін. Після її смерті залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Спадкоємця першої черги після її смерті є її діти: позивач ОСОБА_3, відповідачка ОСОБА_4 та інша донька ОСОБА_6 За час життя ОСОБА_5 заповіту не склала. Відповідачка ОСОБА_4 на момент смерті спадкодавця була зареєстрована та проживала з нею за однією адресою,у зв’язку з чим вважається такою, що прийняла спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки із заявою про відмову від спадщини не зверталась. На даний час відповідачка не зверталась і до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину. Посилання позивача, що він купував ліки матері та поніс затрати на її поховання не відповідають дійсності, оскільки відповідачка ОСОБА_4 постійно проживала зі своєю матір’ю, здійснювала за нею догляд, купавала необхідні ліки. Після смерті матері вона займалася похованням, про що свідчить договір-замовлення на організацію та проведення поховання оформлений на її ім’я, крім цього за її кошти був встановлений пам’ятник за 7000,00грн. Позивач жодним чином не довів, що він був в тяжкому матеріальному становище та у нього не було коштів на оформлення спадщини, він постійно працював, отримував заробітну плату та пенсію. Вважає, що жодних поважних причин для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини немає. Просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню через таке.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява подається особисто.

Згідно з ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд встановив, що 24.11.2014р. в м.Запоріжжі померла ОСОБА_5, яка є матір’ю позивача ОСОБА_3 та відповідачки ОСОБА_4 (арк.4).

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її діти – ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру станом на 02.03.2018р. спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась, спадкоємці першої черги ОСОБА_3 та ОСОБА_6 із заявами про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців до нотаріуса не звертались.

Відповідачка ОСОБА_4 на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала з нею за однією адресою, із заявою про відмову від спадщини до нотаріуса не зверталась, у зв’язку з чим вважається такою, що прийняла спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засідання пояснила, що вона є невісткою позивача ОСОБА_3 24.11.2016р. в м.Запоріжжі померла мати її свекра ОСОБА_5 ЇЇ свекор допомагав своїй матері, купував продукти харчування, ліки, в серпні 2016р. її стан здоров’я значно погіршився, вона злегла, потребувала постійного стороннього догляду, який їй надавав позивач, оскільки ОСОБА_4 в той час не було в м.Запоріжжі. У зв’язку з таким доглядом він поніс значні витрати. Також він сам страждає на хронічне захворювання, у нього видалена одна нирка, він потребує постійного нагляду, лікування. Незважаючи на те, що працює, у нього не було достатніх коштів для подання заяви нотаріусу на прийняття спадщини, для чого за попередньою консультацією нотаріуса потребувалось десь 6000,00грн. Коли свекор звернувся до своєї сестри ОСОБА_4 з проханням позичити йому кошти для оформлення спадщини, однак вона їх не дала, а сказала, що не заперечує проти оформлення ним спадщини після спливу шести місяців. Однак зараз вона відмовляється від цього.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він є сином позивача ОСОБА_3 24.11.2016р. померла його бабуся ОСОБА_5 Після смерті бабусі, його батько звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини, однака для оформлення спадщини йому було потрібно сплатити більше 6000,00грн. Таких коштів у нього не було, оскільки він витратив кошти на лікування та допомогу бабусі, коли вона хворіла, сам хворіє і потребує постійного лікування. Отриманих ним доходів на оформлення спадщини не вистачало. Його тітка ОСОБА_4 після звернення батька з проханням позичити йому кошти для оформлення спадщини, не заперечувала проти прийняття ним спадщини після спливу шести місяців, але зараз він цього відмовляється.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв’язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_3

При цьому, суд виходить з того, що діюче законодавство не містить конкретного переліку причин, які є поважними, але, виходячи з роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, судової практики в аналогічній категорії справ, такими причинами визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення особою певної дії.

Однак суд вважає, що позивач ОСОБА_3 в порушення вимог ст.12,81 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності поважних причин, з яких він пропустив строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за законом після смерті своєї матері ОСОБА_5

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав як на поважні причини – на хворобу матері та на наявну у нього хворобу, потребу в постійному лікуванні та відповідно на скрутне матеріальне становище, що перешкоджало йому своєчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Разом з тим, жодними належними та допустимим доказами позивач ці обставини суду не довів.

Так, позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що його мати ОСОБА_5 страждала на будь-яке захворювання та за станом свого здоров’я потребувала постійного лікування, постійного стороннього догляду і що такий догляд здійснював та значні витрати ніс саме він.

Також позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він в силу наявного у нього хронічного захворювання також потребував постійного лікування, ніс у зв’язку з цим значні витрати та не мав достатнього часу для звернення до нотаріуса.

Як встановлено судом, позивач дійсно страждає на ряд хронічних захворювань, перебуває на диспансерному обліку в лікарняній установі, однак відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ПФУ за період 2011-2017р. офіційно постійно працював в ПАТ «Український графіт». Жодних доказів тому, що після смерті матері стан його здоров’я погіршився, він перебував на листах тимчасової непрацездатності, проходив стаціонарне чи амбулаторне лікування у зв’язку з наявним захворюванням, яке саме і що це перешкоджало йому своєчасно звернутись до нотаріуса, позивач суду не надав.

Крім того, позивач, надавши суду довідку про розмір свого доходу, який він мав регулярно у вигляді заробітної плати, не надав доказів на підтвердження того, що такого доходу не вистачало йому для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті матері. Посилання позивача на скрутне матеріальне становище є недоведеними.

При цьому, суд враховує, що сама по собі наявність у позивача певного хронічного захворювання та відсутність коштів на оформлення спадщини не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Показання свідків з боку позивача – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд не приймає до уваги при ухваленні рішення, оскільки вважає їх неналежними доказами на підтвердження тих причин, на які посилається позивач, враховуючи до цього відсутність інших належних та допустимих доказів. Крім того, вони є близькими родичами позивача, в силу чого можуть давати необ’єктивні пояснення.

Отже, судом не встановлено жодних об’єктивних, непереборних, незалежних від волі позивача істотних труднощів, які б перешкоджали йому своєчасно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті своєї матері.

На підставі вищевикладеного, в задоволені позову ОСОБА_3 слід відмовити повністю.

Керуючись ст..15,16,1261,1268,1269,1270,1272 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3, 30.08.1957р.н., РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2, до ОСОБА_4, 23.08.1972р.н., РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: м.Запоріжжя, пр..Ювілейний, б.29 кв.101, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.03.2018р.

Суддя Н.А.Мурашова

21.03.2018