Ухвала суду № 72955003, 26.02.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/7263/17

Пр. № 6/333/17/18

У Х В А Л А

Іменем України

26.02.2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Кулик В.Б.,

при секретарі Довгаль А.Г.,

за участю державного виконавця Лаврової К.А., представника стягувача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, погоджене з начальником Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу для виїзду за кордон ОСОБА_4, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ», -

В С Т А Н О В И В

Державний виконавець Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з вище вказаним поданням.

В обґрунтування зазначено, що на виконанні Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження 54691232 з виконання виконавчого листа № 315/351/17, виданого 16.08.2017 року про стягнення з ОСОБА_4 боргу у розмірі 279 125 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

15.09.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов’язано подати декларацію про доходи та майна та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що за інформацією наданою на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє. Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржник працює на Спільне українське-польсько-датське підприємство ТОВ «Орто-Лайн», на заробітну плату ОСОБА_4 звернуто стягнення. Боржник ухиляється від виконання рішення суду, не вживає заходів щодо його виконання.

Посилаючись на зазначене, просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_4 до виконання нею зобов’язань, покладених на неї згідно з виконавчим листом № 315/351/17.

У судовому засіданні державний виконавець Лаврова К.А. надала суду пояснення, аналогічні викладеним у поданні, просила його задовольнити.

Представник стягувача ОСОБА_1 у судовому засіданні також просила суд подання державного виконавця задовольнити.

Боржник ОСОБА_4 у судове засіданні не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином. Її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подання, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

За вимогами ч. 4 ст. 12, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2, ч. 2 ст. 18 Цивільно-процесуального кодексу України та статті 124 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ОСОБА_5 України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов’язань за рішенням.

Статтею 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.

В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну та визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених зазначеним законом, та в’їхати в Україну.

На підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов’язань.

Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та її намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області знаходиться виконавчий лист № 315/351/17, виданий 16.08.2017 року про стягнення з ОСОБА_4 боргу у розмірі 279 125 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 21-22).

За заявою представника стягувача за довіреністю ТОВ «ІСТЕРН БЕЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ» ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження від 12.09.2017 року (а.с. 20) 15.09.2017 року постановою державного виконавця Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження № 54691232 (а.с. 17-18). Згідно з реєстром поштових відправлень, 19.09.2017 року вказана постанова простою кореспонденцією була направлена божнику ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38-39). Однак, в матеріалах відсутні відомості стосовно отримання боржником ОСОБА_4 копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Державним виконавцем надано суду довідку з Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 23.01.2018 року, з якої вбачається що ОСОБА_4 перетинала кордон України в листопаді 2013 року, в грудні 2014 році, в червні 2015 році, тобто до видачі Комунарським районним судом м. Запоріжжя виконавчого листа № 315/351/17, виданого 16.08.2017 року та відкриття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.09.2017 року (а.с. 40).

Крім того, державним виконавцем не надано жодного доказу стосовно виходу ним для повідомлення про відкрите виконавче провадження № 54691232 на відому адресу проживання боржника ОСОБА_4, зазначену у виконавчому листі: АДРЕСА_2, про що мав би свідчити складний державним виконавцем відповідний акт.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження, тобто сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень суддів у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документу стягувану відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документів».

Відповідно до п. 5 ст. 25, ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов’язань за рішенням.

У звязку з тим, що особа, яка має невиконані зобовязання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.

Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання». Особа, яка має невиконанні зобов’язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Тягар доказування при розгляді подання покладається на державного виконавця.

Діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З документів доданих до подання не вбачається факт направлення державним виконавцем копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, суду державним виконавцем не представлено доказів того, що боржник ОСОБА_4 сповіщена про виконавче провадження № 54691232, відкрите для виконання виконавчого листа № 315/351/17, виданого Гуляйпільським районним судом Запорізької області 16.08.2017 року та має намір з метою уникнення виконання рішення суду виїхати за межі України.

Крім того, із долучених документів не вбачається ухилення боржника від виконання зобов'язання, а отже саме невиконання зобов'язання ОСОБА_4, покладеного на неї виконавчим написом, не може свідчити достатньою підставою для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

Однак, у поданні та доданих до нього матеріалах відсутні докази про повідомлення боржника ОСОБА_4 про направлення до суду подання щодо встановлення відносно неї тимчасового обмеження у праві виїзду.

Наявність у боржника невиконаних зобов'язань за рішенням суду сама по собі, не є підставою для обмеження його права на виїзд за межі України, оскільки необхідною умовою для застосування такого обмеження, є навмисне та свідоме невиконання боржником рішення суду.

Вивчивши подання державного виконавця та додані до нього документи суд вважає, що подання державного виконавця Комунарського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 64 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, ст. ст. 11, 25,31 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду та в’їзду в Україну громадян України», суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, погодженого з начальником ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу для виїзду за кордон ОСОБА_4, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ» – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області.

Відповідно до п. п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст складено 02.03.2017 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. ОСОБА_2