Ухвала суду № 72954677, 23.01.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20148/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Куцоконь Ю.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-Будівельний кооператив “Рівненська Брама” про визнання майнових прав, –

В С Т А Н О В И В :

29 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду із позовною заявою до ОК “ЖБК “Рівненська Брама” про визнання майнових прав, заборону вчинення дій,

При пред"явленні позову до суду ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову згідно якої зазначила, що у 2017 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_3 було подано три позовних заяви про визнання недійсним договору уступки (цесії), згідно якого 18 червня 2015 року дочірнє підприємство “Градобуд-Рівне” передало свої права та обов’язки ОК “ЖБК “Рівненська Брама”, а тому у випадку можливого задоволення позовних вимог ОСОБА_3 (який є засновником (учасником) як ОК “ЖБК “Рівненська Брама”, так і ОК “ЖБК “Рівненська Брама”) про визнання недійсним договору уступки (цесії), – то таке рішення матиме негативні наслідки для кожного із пайовиків, оскільки однією із сторін у договорах пайової участі у будівництві є ОК “ЖБК “Рівненська Брама”, який купив права та обов’язки інвестора кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівному у дочірнього підприємства “Градобуд-Рівне” за оскаржуваним ОСОБА_3 договором уступки права вимоги (цесії).

На обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 зазначила, що ОК “ЖБК “Рівненська Брама” свої зобов’язання за Договором пайової участі у будівництві №54 від 27 листопада 2015 року не виконав, так як профінансований об’єкт нерухомості не зданий в експлуатацію, будь-яких дій для здачі в експлуатацію будинку, де знаходиться квартира, ОК “ЖБК “Рівненська брама” не здійснює, необхідні документи для реєстрації права власності на житло не передав, відповідно й житло у власність не передав, що не дає можливості встановити право власності на майно.

Вказує, що у відповідності до ст. 149 ЦПК України невжиття заходів забезпечення позову призведе до реальної загрози невиконання чи утруднення можливого рішення суду при задоволенні її позовних вимог про визнання майнових прав.

На підставі п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, просить заборонити Обслуговуючому кооперативу “Житлово-Будівельний кооператив “Рівненська брама” передавати іншим особам майнові права на квартиру, будівельний номер 9, загальною проектною площею 58,82 м. кв., на другому поверсі в першій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівному, якому присвоєна поштова адреса: м. Рівне, вул. Костромська, буд. 89).

Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без виклику сторін.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, враховуючи характер позовних вимог, суд прийшов до висновку про задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч.5 ст.153 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно роз’яснень, викладених у п.4 постанові Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Оцінюючи характер позовних вимог, з якими ОСОБА_1 звернулася до суду і про які вона зазначає у своїй заяві про забезпечення позову, суд визнає, що вид забезпечення позову, який ОСОБА_1 просить застосувати, відповідає позовним вимогам і доцільність вжиття такого заходу забезпечення є обґрунтованою.

Судом встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, про які у своїй заяві просить ОСОБА_1, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Заборона передачі майнових прав не обмежує права та не перешкоджає господарській діяльності ОК “ЖБК “Рівненська Брама” та носить тимчасовий характер. Разом з тим, заборона вчинення певної дії у межах позовних вимог в порядку п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України є співмірною із заявленими позовними вимогами.

Згідно роз’яснень, викладених в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22 грудня 2006 року заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 157, 260,261, 353,354, 355 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 (що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер 333839768) – задовольнити .

Заборонити Обслуговуючому кооперативу “Житлово-Будівельний кооператив “Рівненська брама” (ідентифікаційний код: 39839768, місце знаходження: вул.Старокостянтинівське шосе, буд. 26 м.Хмельницький, 29000 ) передавати іншим особам майнові права на квартиру, будівельний номер номер 9, загальною проектною площею 58,82 м. кв., на другому поверсі в першій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівному, якому присвоєна поштова адреса: м. Рівне, вул. Костромська, буд. 89) до розгляду справи по суті.

Копію ухвали направити сторонам .

Ухвалу суду направити на виконання до Першого відділу ДВС м.Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області .

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Куцоконь Ю.П.