Постанова № 72954133, 15.03.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 297/2935/16-ц

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Бисага Т.Ю.,

суддів: Готра Т.Ю., Собослой Г.Г.,

секретарі - Чучка Н.В.,

за участі - пр.-р ОСОБА_1, пр.-р ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на рішення Берегівського районного суду від 05 грудня 2017 року (Головуючий - суддя Гал Л.Л.) у справі за позовом прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Берегівське лісове господарство», Державна інспекція сільського господарства у Закарпатській області, Державна екологічна інспекція в Закарпатській області, Косоньська сільська рада, про визнання недійсним та скасування наказу та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И Л А:

Прокуратура Закарпатської області звернулася в Берегівський районний суд із позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Берегівське лісове господарство», Державна інспекція сільського господарства у Закарпатській області, Державна екологічна інспекція в Закарпатській області, Косоньська сільська рада, про визнання недійсним та скасування наказу та витребування земельної ділянки загальною площею 1,8160 га, вартістю 1 974 900 гривень із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги мотивувала тим, що прокуратурою було виявлено надання у власність громадянам земель лісогосподарського призначення, які відповідно до земельного законодавства не можуть передаватись у приватну власність, а саме - наказом Головного управління Держземагенства в Закарпатській області 23.12.2013 року № ЗК/2120485600:02:000/00001534 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 1,8160 га за кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану за межами населеного пункту на території Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згаданий наказ Головного управління Держземагенства в Закарпатській області винесено всупереч вимог п. ґ ч.4 ст. 84 Земельного кодексу України, оскільки у приватну власність ОСОБА_6 для сільськогосподарських потреб, а саме, для ведення особистого селянського господарства, передано землі лісогосподарського призначення.

Також прокуратурою області встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору дарування № 2549 від 29.04.2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, остання набула права власності на земельну ділянку площею 1,8160 га за кадастровим номером НОМЕР_1.

Не зважаючи на судовий спір, який тривав та винесену Берегівським районним судом ухвалу від 21.12.2016 року про накладення арешту на згадану земельну ділянку і заборону ОСОБА_7 нею розпоряджатися, у тому числі шляхом її відчуження будь-яким способом на користь третіх осіб, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 3666 від 29.12.2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, остання набула права власності на земельну ділянку площею 1,8160 га за кадастровим номером НОМЕР_1.

Згодом прокурор уточнив позовні вимоги та пояснив, що земельну ділянку надано у приватну власність ОСОБА_6 з порушенням норм ст. 20 Земельного кодексу України, де чітко визначений порядок встановлення та зміни цільового призначення земель. Всупереч зазначеної норми, рішення органами виконавчої влади щодо зміни цільового призначення не приймались, відповідна проектно-технічна документація не розроблялась. Отже, згідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Крім цього, зазначив, що порушено норми п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України, де зазначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно листа Закарпатського обласного управління лісогосподарських агропромислових господарств філії «Берегівське лісове агропромислове господарство» від 02.12.2013 року державні акти на землю відсутні.

Також зазначив, що земельна ділянка передана у приватну власність ОСОБА_6 без погодження представника власника - Кабінету Міністрів України, що порушує ст. 149 Земельного кодексу України. Тому на підставі наведеного просив визнати недійсним наказ № ЗК/2120485600:02:000/00001534 від 23.12.2013 року Головного управління Держземагенства в Закарпатській області та витребувати земельну ділянку загальною площею 1,8160 га за кадастровими номерами НОМЕР_1 та згідно до ст. 388 ЦК витребувати її із незаконного володіння відповідачки ОСОБА_5

Рішенням Берегівського районного суду від 05 грудня 2017 року уточнений позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства в Закарпатській області від 23.12.2013 року № ЗК/2120485600:02:000/00001534 «Про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки».

Витребувано земельну ділянку площею 1,8160 га за кадастровим номером НОМЕР_1, вартістю 1 974 900 гривень, яка розташована за межами населенного пункту с. Косонь, Берегівського району із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 на користь прокуратури Закарпатської області на розрахунковий рахунок 35216066018475, ДКС України, МФО 820172 судовий збір по 8 522 (вісім тисяч п'ятсот двадцять дві) гривні 63 копійки з кожного.

Захід забезпечення позову, застосований ухвалою від 29.09.2017 року, про накладення арешту на земельну ділянку відповідачки ОСОБА_5 після набрання рішенням законної сили - скасовано.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 та головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області подали апеляційну скаргу на рішення, якою просили скасувати рішення суду, та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Звертають увагу на те, що прокурор не навів підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України. Разом з тим суд першої інстанції передчасно погодився з доводами прокурора з приводу приналежності спірної земельної ділянки до лісових, оскільки така відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Також, апелянти вказують на неможливість застосування правового механізму, передбаченого ст.ст. 378, 388 ЦК України, з огляду на те, що Кабінет Міністрів України не являється власником спірних земельних ділянок. Водночас, на думку апелянтів, суд першої інстанції не врахував практику Європейського суду з прав людини при вирішенні даного спору. Разом з тим, вказують на те, що оскаржуваний прокуратурою наказ є актом ненормативного характеру, який вичерпав свою дію фактом його виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, - наказом Головного управління Держземагенства в Закарпатській області від 23.12.2013 року № ЗК/2120485600:02:000/00001534 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 1,8160 га за кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану за межами населеного пункту на території Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, для ведення особистого селянського господарства (том 1 а.с. 18-21).

На підставі зазначеного наказу Головного управління Держземагенства в Закарпатській області ОСОБА_6 передано у власність земельну ділянку.

Відповідно до статті 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

Як зазначено у позовній заяві прокуратури області, за нормами ст.ст. 6, 13 Конституції України, ст. 149 ЗК України органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає Кабінет Міністрів України, який позбавлений можливості раціонально розпоряджатись земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу цілісних майнових комплексів державних лісогосподарських підприємств до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України» № 584 від 03.07.2013 та на підставі акту прийому-передачі від 04.01.2016 земельні ділянки

філії «Берегівське лісове агропромислове господарство» ДП «Закарпатське

ОУЛАГ» передано у постійне користування ДП «Берегівське лісове

господарство».

Підставою для звернення прокуратури до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України є порушення інтересів держави, які стосуються володіння, користування та розпоряджання землями лісового фонду та не здійснення належного контролю за охороною та використання земельних ресурсів, а також здійснення повноважень щодо реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин.

Поряд з тим, органи, уповноважені на захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин та охорони навколишнього природного середовища (Державна інспекція сільського господарства у Закарпатській області, Державна екологічна інспекція в Закарпатській області), а також постійний користувач земельної ділянки (філія «Берегівське лісове агропромислове господарство» ДП «Закарпатське ОУЛАГ», ДП «Берегівське лісове господарство»), упродовж 2013-2016 років не вживали заходів у межах наданих їм повноважень у сфері земельних правовідносин щодо захисту інтересів держави та повернення земельної ділянки у власність держави.

А тому до суду з даним позовом з дотриманням вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернувся прокурор.

Посилання апелянта у скарзі, що згідно даних річного звіту форми 6-зем оспорювана земельна ділянка, яка відведена ОСОБА_6 віднесена до земель запасу, сільськогосподарські угіддя - сіножаті є необгрунтованою, оскільки вказаний документи не є первинним документом. Він складений в 2013 році, а до його складання вказана земельна ділянка відносилась до земель лісогосподарського призначення, що підтверджується актом інвентаризації земель лісового фонду сільгосппідприємства на території Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 2001 року та розпорядженням голови Берегівської райдержадміністрації за №273 від 26.05.2003 «Про надання в постійне користування земельних ділянок лісового фонду Головному державному спеціалізованому лісогосподарському агропромисловому підприємству «Закарпатагроліс», план лісонасаджень лісництва, обзорні плани, план обходу лісонасаджень.

Апелянти стверджують, що прокурором не доведено належними доказами приналежність спірних земельних ділянок до лісових.

Однак, з даним твердженням погодитись не можна, зважаючи на наступне.

Згідно з пунктом 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року (далі - Інструкція), планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

А відтак, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

Судом першої інстанції дано належну юридичної оцінки поданим прокурором документам в сукупності, у тому числі планово-картографічним матеріалам лісовпорядкування.

Так, відповідно до п. 1.1 план обходу №3 філіалу «Береговодержспецлісгосп» лісовпорядкування 2004 року, відноситься до лісових карт. Тобто, вказаний вище план обходу є зменшеною картою лісового господарства, який відображає дані про ліси на певній ділянці (обході).

З умовних позначень плану обходу №3 філіалу «Береговодержспецлісгосп» лісовпорядкування 2004 року вбачається що на території кварталу 7 у виділах 1, 2 та 3, росте ліс різної вікової категорії.

Крім даної карти (плану обходу) ще одною із лісових карт, як складовою частиною проекту організації і розвитку лісового господарства лісогосподарського підприємства, є Карта-схема лісонасаджень філіалу «Береговодержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс» Лісовпорядкування 2004 року в масштабі 1:50000.

Як вбачається з п. 1.1. Інструкції вказана вище карта відноситься до лісних карт. Основою для складання карти-схеми є плани лісництв, зменшених до відповідного масштабу (п. 4.1. Інструкції). В пунктах 4.2. - 4.7 Інструкції передбачено порядок виготовлення, вимоги до картографічного документу тощо.

Згідно умовних позначень на Карті-схемі лісонасаджень філіалу «Береговодержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс» Лісовпорядкування 2004 року 7 квартал лісового господарства розташований на землях Косонської сільської ради.

Разом з цим, слід зазначити, що наведене вище також підтверджуються Планом лісонасаджень філіалу «Береговодержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс Закарпатської області Лісовпорядкування 2005 року масштаб 1:25000, який згідно п. 1.1. Інструкції відноситься до лісових карт. З даної карти вбачається, що у виділі 1, 2, та 3 кварталу 7 знаходиться земельна ділянка лісового фонду, на території якої ростуть дерева порід: акація біла, гледичія.

Вказані вище карти є первинними при обліку та проведенні лісовпорядкувальних робіт. В якості картографічних джерел для складання лісових карт використовуються фото плани, топокарти, плани земель колгоспів, совхозів и інших землекористувачів, геодезичні дані землеустрою, аерофотознімки, лісні карти и геодезичні дані попереднього лісовпорядкування (п. 1.6. Інструкції).

Окрім того, основним документом, який містить детальну таксаційну характеристику кожного виділу, є таксаційний опис.

У таксаційному описі, крім основних показників таксаційної характеристики деревостанів для пристиглих і стиглих деревостанів вказується також розподіл запасу за складовими породами (для молодняків і середньовікових насаджень за необхідності), запаси деревини рідколісь, поодиноких дерев, сухостою, захаращеності із зазначенням ліквідної деревини.

Таксаційні описи друкуються на кожен квартал з послідовним записом характеристики виділів, згрупованих за категоріями лісів і брошуруються в книги по лісництвах. На окремих аркушах вказується зміст і прийняті умовні скорочення до таксаційного опису.

У матеріалах справи міститься копія Таксаційного опису філіалу «Береговодержспецлісгосп ГДСЛАП «Закарпатагроліс», розробленого та затвердженого у 2005 році (додаток 11 до позову).

За його даними, виділ 1 площею 6,6 га відноситься до лісів навколо оздоровчих та рекреаційних територій (аркуш 13 Таксаційного опису).

Згідно з долученими до позову копіями: таблиці довжин, ліній та кутів земельної ділянки, викопіювання з плану землекористування Косонської сільської ради у розрізі землекористувачів, спірна земельна ділянка (з кадастровим номером НОМЕР_1) накладається на землі у лісовому фонді Філії «Береговодержспецлісгосп», а саме у виділі 1 кварталу 7 лісового господарства, площа якого складає 6,6 га., що розташований біля села Косонь.

Докази, подані прокуратурою області, при пред'явлені зазначеного позову до суду, зокрема, копія таблиці довжин, ліній та кутів земельної ділянки, копія викопіювання з плану землекористування Косонської сільської ради у розрізі землекористувачів, копія Акту інвентаризації земель лісового фонду сільгосппідприємств на території Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, затверджений головою Берегівської районної ради у 2001 році з додатками, копія плану обходу №3 філіалу «Береговодержспецлісгосп» лісовпорядкування 2004 року, копія Таксаційного опису філіалу «Береговодержспецлісгосп» ГДСПЛАП «Закарпатагроліс» Закарпатської області є достатніми для висновку щодо приналежності спірних земель до лісових, та в сукупності з такими матеріали лісовпорядкування, як: Картою-схемою лісонасаджень філіалу «Береговодержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс» Лісовпорядкування 2004 року в масштабі 1:50000, Планом лісонасаджень філіалу «Береговодержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс Закарпатської області Лісовпорядкування 2005 року масштаб 1:25000, свідчать про обґрунтованість та доведеність позовних вимог прокуратури.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту с. Косонь Берегівського району, накладаються на землі лісогосподарського призначення у кварталі 7 контуру 818 філії «Берегівське лісове агропромислове господарство» Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств».

Відтак висновок суду першої інстанції щодо доведеності прокурором позовних вимог, у тому числі, приналежності спірних земельних ділянок до земель лісового фонду, є обґрунтованим та відповідає обставинам справи.

В апеляційній скарзі апелянти зазначають, що судом не враховано, що проект землеустрою пройшов обов'язкову державну експертизу і був позитивно оцінений та погоджений.

Колегія вважає, що суд правомірно не врахував даний, факт, оскільки оспорюване рішення було прийнято Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області, а висновок складено його структурним підрозділом, тобто тим самим органом, який було прийнято оспорюваний наказ.

Апелянт в скарзі зазначає, що витребувати земельну ділянку від добросовісного набувача має лише власник, а Кабінет Міністрів України не являється власником оспорюваної земельної ділянки.

Однак з даним твердженням погодитись не можна, оскільки вказана земельна ділянка до передачі у приватну власність перебувала у державній власності і перебувала в постійному користуванні ДП «Закарпатське ОУЛАГ», а відповідно до п. а ст. 13 ЗК України, Кабінет Міністрів України розпоряджається землями державної власності, в межах повноважень, а п. 9 ст. 149 ЗК України гласить, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки держаної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для несільськогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення. Таким чином, вказана земельна ділянка вибула з власності держави за відсутності рішення Кабінету Міністрів України і він має право її витребувати як уповноважений орган.

Поряд з цим, посилання апелянтів на постанову пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 за №7 «Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ» в якому зазначено, що суд має враховувати рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009, відповідно до якого органи державної влади або місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої рішення без згоди осіб, яких це рішення стосується і які заперечують проти цього є безпідставним, оскільки в даному випадку прокуратура не просить орган державної влади або місцевого самоврядування скасувати своє рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

За таких обставин, відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області залишити без задоволення.

Рішення Берегівського районного суду від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 березня 2018 року.

Головуючий:

Судді: