Постанова № 72954101, 21.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/2339/17 Номер провадження 22-ц/786/757/18Головуючий у 1-й інстанції Тищенко Л. І. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря Ачкасової О.Н.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2018 року (час ухвалення рішення з 10.14 до 11.12; дата виготовлення повного тексту рішення 09 лютого 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації про зобов'язання визнати інвалідом по зору з дитинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2018 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації про зобов'язання визнати інвалідом по зору з дитинства закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Роз'яснено ОСОБА_2 право звернення з позовом до Полтавського окружного адміністративного суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, коротко виклавши фактичні обставини справи, стверджує про те, що оскаржуваним судовим рішенням йому відмовлено у доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у межах заявлених вимог, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації, просив ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача визнати факт настання інвалідності по зору з дитинства та «змінити інвалідність на інвалідність з дитинства». В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він не згодний з рішенням Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, яким йому встановлена друга група інвалідності по зору з 27 червня 2016 року. Стверджував, що відмова Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації встановити йому за наявними у нього документами групу інвалідності з дитинства позбавила його соціальної допомоги.

Ухвалою судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2016 року (а.с.22) відмовлено у відкритті провадження з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.122 ЦПК України (2004 року).

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 04 грудня 2017 року (а.с.37-40) задоволена апеляційна скарга ОСОБА_2 : ухвала судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2016 року скасована, матеріали позову повернуті до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

В ухвалі апеляційного суду, зокрема встановлено, що предметом спору по заявленому ОСОБА_2 позову є оскарження рішення органів МСЕК, яке може розглядатися у судовому порядку. Отже, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що суддя суду першої інстанції не з'ясував у повній мірі зміст позовних вимог та не врахував положення чинного законодавства, яким врегульовано порядок оскарження рішень органів МСЕК.

Ухвалою судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 грудня 2017 року відкрито провадження у справі (а.с.49).

Судове засідання 18 грудня 2018 року за участю позивача ОСОБА_2 відкладене у зв'язку з неявкою представника відповідача за його клопотанням (а.с.57).

17 січня 2018 року судом першої інстанції отриманий відзив на позовну заяву (а.с.69).

19 січня 2018 року судом розпочатий розгляд справи по суті за відсутності представника відповідача та за участю позивача. У судовому засіданні оголошена перерва для підготовки позивачем відповіді на відзив (а.с.108).

22 січня 2018 року ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив (а.с.140-142), якою фактично змінені позовні вимоги та розширено коло відповідачів по заявленим вимогам.

Ухвалюючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що по суті предметом заявленого позову є оскарження рішення органу МСЕК та бездіяльності органу державної, а саме Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації з ненадання належному органу МСЕК документів, необхідних для встановлення інвалідності.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У розумінні ст.6 Конвенції 1950 року фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Комісії, прийнята 12 жовтня 1978 року) Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

У контексті спорів між юрисдикціями для того, щоб право на доступ (юридичний і фактичний) до суду було ефективним у розумінні п.1 ст.6 Конвенції особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення «Беллет проти Франції» від 4 грудня 1995 року).

Пунктом 9 Перехідних положень (Розділ ХІІІ) ЦПК України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (до 15 грудня 2017 року), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, які виникають з цивільних, земельних, трудових сімейних житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем пред'явлена вимога до Департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА про покладення на відповідача обов'язку за наявними документами визнати факт настання інвалідності по зору з дитинства та змінити інвалідність на «інвалід з дитинства».

Предметом спору по заявленим вимогам є оскарження рішення органу МСЕК щодо встановлення групи інвалідності позивачу. Саме на цьому наполягає позивач, що слідує з його відповіді на відзив від 22 січня 2018 року. Відповідь на відзив, якою позивач фактично змінив позовні вимоги, не може визнаватися заявою про зміну позовних відповідно до п.2 ч.1, ч.5 ст.49, ч.3 ст.217 ЦПК України, проте підтверджує зміст і характер заявлених вимог, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п.п. 1,9 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, та справи у публічно-правових спорах щодо оскарження рішень медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що предметом спору по суті є оскарження рішення органу МСЕК, на чому і наполягає сам позивач, з дотриманням вимог процесуального закону зробив правильний висновок про непідсудність цієї справи суду загальної юрисдикції.

Твердження апеляційної скарги про позбавлення позивача права на доступ до суду (правосуддя) ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону і ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судове рішення про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, не позбавляє позивача права і фактичної можливості звернутися за захистом порушеного права в порядку адміністративного судочинства, тобто до суду, встановленого законом.

Апеляційна скарга не містить інших посилань на обставини, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області 06 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 22.03.2018 року

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов