Рішення № 72953967, 14.03.2018, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/821/17

2/544/35/2018

Номер рядка звіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н.В.,

за участю:

секретаря Киричевської В.М.,

у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, розглянувши в спрощеному порядку цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 16.02.2009 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 1000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки до 06/12. Відповідач ознайомлений та погодився з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були йому надані у письмовій формі, отримав повну інформацію про умови кредитування та підписана ним заява про отримання кредиту разом з запропонованими банком «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» договір. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є правонаступником прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк». Позивач зобов'язання за даним договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також інших витрат відповідно до умов договору. У зв'язку із порушенням умов договору станом на 31.07.2017 за відповідачем наявна заборгованість за кредитним договором в сумі 38137,38грн, яка складається з наступного: 370,43грн - заборгованість за кредитом; 30894,69грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4580грн - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1792,26грн - штраф (процентна складова). На підставі викладеного просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечує. Представник позивача відповіді на відзив на позовну заяву відповідача суду не надав, відзив позивачу було направлено відповідачем 01.03.2018 (а.с.59), тобто завчасно до дати та часу судового засідання, призначеного на 9-00год. 14.03.2018.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його та відповідача участі. Крім того представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому виклав заперечення проти позову та просив у задоволенні позову відмовити. Також представник надав заяву про застосування позовної давності.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи в їх відсутність.

Судом установлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

16.02.2009 між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем заяви та ознайомлення зУмовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку (а.с.7).

Приєднавшись до договору відповідач та позивач визначились з усіма істотними умовами договору, а саме: валютою рахунку - українська гривня; відсотковою ставкою за користування кредитом, розміром кредитного ліміту, встановленого на платіжну картку.

Положеннями статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Згідно зі ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі, передбаченому умовами договору.

Відповідач зобов'язався здійснити оплату послуг позивача згідно тарифів позивача у строки, передбачені умовами даного договору.

Взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту відповідач ОСОБА_2 за договором від 16.02.2009 не виконує. У зв'язку з порушенням відповідачем кредитного договору його заборгованість станом на 31.07.2017 складає 38137,38грн, яка складається з наступного: 370,43грн - заборгованість за кредитом; 30894,69грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4580грн - заборгованість за пенею та комісією; 500грн - штраф (фіксована частина); 1792,26грн - штраф (процентна складова) (а.с.4-6).

Після встановлення зазначених обставин та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

За правилами ст. 525 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно частини першої статті 631 ЦК України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Крім того, відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення йому коштів.

Із встановлених обставин убачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту, сплати процентів за його користування та неустойки.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник в порушення умов договору належним чином не виконав свої договірні зобов'язання, у встановлені строки суму кредиту не повернув, ухилявся від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашав.

За змістом пунктів 3.1.3, 5.4 Умов і правил надання банківських послуг строк погашення кредиту в повному обсязі здійснюється, не пізніше останнього дня місяця, указаного на платіжній картці. По закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява держателя про закриття картрахунку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно зі ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

З матеріалів справи не вбачається, що між сторонами був укладений договір про збільшення позовної давності.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Відповідно до умов договору, укладеного ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_2, кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання відповідає строку дії картки. Строк дії картки в договорі визначений до 06/12 (а.с.53).

Враховуючи, що строк дії картки до 06/12, тому початок перебігу позовної давності співпав з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто з наступного дня після закінчення строку дії кредитної картки, а саме: з 01.07.2012, та відповідно до ст..257 ЦК України сплив через три роки 31.06.2015.

Однак до суду з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 06.09.2018, тобто після спливу трьох років.

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

За вказаною нормою права правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення.

Наведена правова позиція сформульована у постанові ВСУ №6-2891цс16 від 08.11.2017.

Установлено, що волевиявлення боржника ОСОБА_2 на погашення 28.11.2014 боргу в сумі 400грн. не було, останній ніяких дій по погашенню боргу 28.11.2014 не вчиняв та суму 400грн. на кредитну картку не вносив.

За таких обставин суд зазначає, що строк позовної давності не переривався, тому вважає за необхідне в задоволені позовних вимог відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності.

Керуючись ст.2-13, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В.Нагорна