Рішення № 72953932, 19.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2018Справа № 910/137/18

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна"

до приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

про стягнення 17 882,76 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники учасників сторін не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (далі - відповідач) про стягнення 17 882,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його обов'язку своєчасно та в повному обсязі сплатити позивачу суму страхового відшкодування в порядку суброгації.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг у розмірі 17 882,76 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.

19.01.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована заява позивача про усунення недоліків позову, яку позивач направив поштою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2018 призначено судове засіданні у порядку спрощеного позовного провадження зі стадії відкриття провадження на 20.02.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2018 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 13.02.2018 та витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо полісу № АІ/5918789.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.2018 виправлено допущену в резолютивній частині ухвали суду від 20.02.2018 описку щодо дати та часу судового засідання, призначення якого слід читати « 13.03.2018».

У судовому засіданні 13.03.2018 судом оголошено перерву до 19.03.2018 та відповідною ухвалою суду від 13.03.2018 викликано в судове засідання відповідача.

15.03.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли витребувані судом відомості.

У судове засідання 19.03.2018 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

19.12.2014 між ПрАТ "Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна" (страховик, перейменовано в подальшому на ПрАТ "Страхова компанія "Колоннейд Україна") та ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" (страхувальник) був укладений договір страхування автотранспорту № 23757 (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням ряду транспортних засобів, у тому числі автомобілем марки Toyota Land-Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_1 (згідно з доповненням № 1 до договору страхування № 23757 від 19.12.2014 та додатковою угодою № 3 від 16.03.2015 до нього з доповненням № 1).

25.05.2015 ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2, скоїв ДТП на 169 км автошляху М-14 Одеса-Новоазовськ за участю автомобіля марки Toyota Land-Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_1. Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 21.07.2015 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340,00 грн.).

Як вбачається зі звіту № 12/07-15 від 10.07.2015 вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Toyota Land-Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження складає 18878,62 грн.

На підставі вказаного звіту, рахунку-фактури СТО (ТОВ "Славмоторс") № СФ-0000271 від 14.07.2015 та акту виконаних робіт № 33 від 28.08.2015 позивачем був складений страховий акт № 1500014230 від 17.12.2015, згідно з яким сума страхового відшкодування становить 17882,76 грн.

На виконання умов договору добровільного страхування страховик - ПрАТ "К'Ю БІ І Україна" сплатило на користь страхувальника ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" грошові кошти в загальному розмірі 17882,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 000041012 від 22.12.2015 на суму 17882,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у відповідача - ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ № 5918789.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та у зв'язку з укладенням полісу АІ № 5918789 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації автомобіля марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2.

На підтвердження звернення до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 17882,76 грн. позивач долучив до матеріалів справи регресну вимогу № R/L19244 від 30.06.2016.

Водночас, згідно з роз'ясненнями, наведеними у оглядовому листі Вищого господарського суду України № 01-06/15/2014 від 14.01.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з правовідносин страхування" страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, має право звернутися до суду з вимогою про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, і таке право не пов'язане з попереднім зверненням з аналогічною вимогою до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом встановлено, що згідно зі звітом № 12/07-15 від 10.07.2015 вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля марки Toyota Land-Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП становить 18878,62 грн., однак позивачем було виплачено страхове відшкодування у меншому розмірі, а саме - 17882,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 000041012 від 22.12.2015.

У зв'язку з цим, суд звертає увагу, що страхове відшкодування не обов'язково має визначатись з урахуванням оціненої шкоди, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15).

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що згідно з наданими Моторним (транспортним) страховим бюро України відомостями по полісу АІ № 5918789 розмір франшизи становить 510,00 грн., та за умовами договору страхування № 23757 від 19.12.2014 розмір франшизи по такому страховому ризику, як ДТП, становить 2,0% від декларованої вартості.

Відповідно до доповнення № 1 до додаткової угоди № 3 від 16.03.2015 декларована вартість автомобіля марки Toyota Land-Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 434626,61 грн.

Як вбачається зІ страхового акту № 1500014230 від 17.12.2015 позивачем вирахувано з суми страхового відшкодування 8692,53 грн. франшизи по договору страхування № 23757 від 19.12.2014.

Водночас, франшиза в розмірі 510,00 грн. за полісом АІ № 5918789 позивачем із суми страхового відшкодування вирахувана не була, у зв'язку з чим заявлена позовна вимога щодо стягнення з відповідача відшкодування шкоди є обґрунтованою, проте підлягає зменшенню на суму вказаної франшизи, та відповідно з ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське" піддягають стягненню грошові кошти в розмірі 17372,76 грн. (17 882,76 грн. - 510,00 грн.).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача відшкодування шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 17372,76 грн., а у стягненні частини відшкодування в розмірі 510,00 грн. - судом відмовлено.

Судовий збір з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38Б, ідентифікаційний код 25186738) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 25395057) грошові кошти в розмірі 17372,76 грн. (сімнадцять тисяч триста сімдесят дві грн. 76 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1554,37 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 37 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне текст рішення складено 26.03.2018.

Суддя О.Г. Удалова