Рішення № 72953857, 14.03.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11966/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І. О.,

за участі секретаря Бота О.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом Перечинської районної кредитної спілки «Тур’я» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 24.09.2007 року між Перечинською районною кредитною спілкою «Тур’я» в особі Ужгородської філії № 1 та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту-поруки № 361/1, згідно якого отримано кредитні кошти у розмірі 25 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування у розмірі 45 % річних. У зв’язку з порушенням ОСОБА_2 зобов’язань за договором, утворилася заборгованість у розмірі 121 815,01 грн. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно з Договором кредиту-поруки виступили перед Перечинською районною кредитною спілкою «Тур’я» - поручителями ОСОБА_2 Оскільки, поручителі не виконали своїх обов’язків, визначених пп. 5.2-5.3 Договору, солідарно відповідають перед Спілкою за зобов’язаннями ОСОБА_2 Позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 121 815,01 грн. грн. на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур’я».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 зазначив, що дійсно укладав з Перечинською районною кредитною спілкою «Тур’я» договір, кредитні кошти отримував.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, його представник – ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи за їх відсутності. Окрім того, подав письмові заперечення проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

З письмових заперечень випливає, що відповідач вважає позов необґрунтованим, зокрема з тих підстав, що кредитним договором, згідно якого ставиться питання про стягнення заборгованості, не встановлено розмір процентів після спливу строку його дії, тому такий розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Натомість, наявний розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, передбачає інші відсотки (у значно більшому розмірі). Окрім того, згідно з п. 5.1 Договору передбачено, що поручитель (ОСОБА_3Г.) поручається перед спілкою за виконання позичальником обов’язків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення позичальником зобов’язань у повному обсязі солідарно терміном на десять років з дня укладення договору, але не раніше виконання всіх зобов’язань за ним. З аналізу наведеного випливає, що зазначений строк не є строком позовної давності, а відтак порука, наразі, припинилася.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 24.09.2007 року між Перечинською районною кредитною спілкою «Тур’я» в особі Ужгородської філії № 1 та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту-поруки № 361/1, згідно якого отримано кредитні кошти у розмірі 25 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування у розмірі 45 % річних. У зв’язку з порушенням ОСОБА_2 зобов’язань за договором, утворилася заборгованість у розмірі 121 815,01 грн. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно з Договором кредиту-поруки виступили перед Перечинською районною кредитною спілкою «Тур’я» - поручителями ОСОБА_2

Згідно з Видатковим касовим ордером № 1756 від 24.09.2007 року, ОСОБА_2 видано кредит згідно договору №361/1 від 24.09.2007 року у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до карточки платежів по гривневому кредиту – договір кредиту №361/1 від 24.09.2007 року, ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання по договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 27.10.2016 року має заборгованість у розмірі – 121 815,01 грн., яка складається з наступного: 25 000,00 грн. – заборгованість по кредиту; 96 815,01 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Згідно з п. 4.1 Договору кредиту-поруки, позичальник зобов’язується погашати заборгованість по кредиту і сплачувати відсотки за користування ним.

Згідно з п. 2.4 Договору, додаткові відсотки за користування кредитом нараховуються і сплачуються і після закінчення строків, визначених у п. 2.3 Договору, у разі якщо у позичальника існує прострочена заборгованість з відповідного платежу.

З огляду на те, що договормо передбачено нарахування і сплата відсотків після закінчення строку дії договору, твердження представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 щодо того, що договором не встановлено розмір процентів після спливу строку його дії, є такими, що не знайшли свого підтвердження і спростовуються положеннями договору.

Згідно з п. 4.4 «а» Договору кредиту-поруки, у випадку несвоєчасної сплати місячного платежу виникає прострочена заборгованість.

Позичальник ОСОБА_2 не надавав своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у карточці платежів по гривневому кредиту. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

Згідно з п. 5.1 Договору, поручитель поручається перед спілкою за виконання позичальником обов’язків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення позичальником зобов’язань у повному обсязі (включаючи сплату всіх відсотків, неустойки, збитків, у тому числі, упущеної вигоди) солідарно терміном на десять років з дня укладення договору, але не раніше виконання всіх зобов’язань за ним.

Відтак, посилання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 щодо припинення поруки не знаходить свого підтвердження.

Згідно з п. 5.2, поручитель зобов’язується здійснювати постійний та систематичний контроль за виконанням позичальником зобов’язань за договором.

Згідно з п. 8.1 Договору, за даним договором сторони домовилися про встановлення десятирічного терміну позовної давності.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із договору кредиту-поруки № 361/1 від 24.09.2007 року, відповідачі були ознайомлені з умовамидоговору, всіма істотними обставинами та наслідками його підписання, що підтверджується їхніми особистими підписами.Кредитний договір укладений сторонами з дотриманням вимог закону, необхідних для чинності правочину, а належних і допустимих доказів протилежного відповідачами не надано. Будь-яких зауважень щодо договору не висловлювалося. Факт підписання договору та отримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_2 не заперечується.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачі порушують зобов’язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

На даний час, відповідачі продовжують ухилятись від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашають, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (карточці платежів по гривневому кредиту). Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачі зобов’язання за вказаним договором не виконали. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 554, 610, 627, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 76, 89, 141, 280, 282, 284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_3) заборгованість за договором кредиту-поруки № 361/1 від 24.09.2007 року у розмірі – 121 815,01 грн. (сто двадцять одна тисяча вісімсот п’ятнадцять гривень одна копійка), яка складається з наступного: 25 000,00 грн. – заборгованість по кредиту; 96 815,01 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_3) – в дохід держави судовий збір у розмірі по 609,00 грн. (шістсот дев’ять гривень) з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 23 березня 2018 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6