Ухвала суду № 72953840, 23.03.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.03.2018 Справа № 554/1899/18

Провадження № 1кс/554/2468/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

слідчого судді - Савченко Л.І.

при секретарі - Гаврись В.В.,

за участю прокурора - Орел О.І.,

слідчого - Тарадіна А.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області - капітана поліції Тарадіна А.В., погоджене прокурором Миргородської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції Орел О.І., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170260000205 від 22.03.2018 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянину України, із середньо спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Октябрського районного суду м.Полтави надійшло клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ Миргородського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області Тарадіна А.В.., погоджене прокурором Миргородської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції Орел О.І., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170260000205 від 22.03.2018 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що 20 березня 2018 року ОСОБА_1 попередньо змовився з ОСОБА_4 та невстановленим в ході розслідування чоловіком на ім'я ОСОБА_4 щодо вчинення шахрайств на території м. Миргород Полтавської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 21 березня 2018 року прибули з м. Києва до м. Миргород Полтавської області для вчинення ряду кримінальних правопорушень на території міста Миргород, про що телефоном за телефонним номером - мобільного оператору «МТС» - НОМЕР_1 повідомили невстановленого в ході розслідування чоловіка на ім'я ОСОБА_4.

21.03.2018 приблизно о 14 год. 30 хв. невстановлений чоловік на ім'я ОСОБА_4 з невстановленого під час досудового розслідування місця здійснив телефонний дзвінок на випадковий міський стаціонарний абонентський номер Національного оператору електронного зв'язку ПАТ «Укртелеком» - НОМЕР_2, котрий постійно перебуває у користуванні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та рахується за адресою: АДРЕСА_2

В ході розмови, вказаний невстановлений чоловік, з метою заволодіння чужим майном, а саме коштами, ввів в оману ОСОБА_5, представившись лікарем травматологічного відділення Миргородської ЦРЛ ОСОБА_6, повідомив неправдиві відомості про те, що її син начебто потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому обох колінних суглобів, та якому необхідно кошти та постільну білизну для термінового оперативного втручання, за якими повинен приїхати санітар травматологічного відділення.

ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_4, які в той час перебували в м. Миргороді та були заздалегідь обізнані про вчинення шахрайських дій, приблизно о 14 год. 30 хв., продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, з метою заволодіння коштами, прибули на автомобілі таксі до території домогосподарства за вказаною їм спільником адресою: АДРЕСА_2 для отримання від потерпілої коштів.

Будучи введеною в оману, із помилкових переконань про реальність виниклої ситуації та необхідність надання коштів для проведення термінової операції сину, потерпіла ОСОБА_5 добровільно передала ОСОБА_1 5000 гривень та пакет з постільною білизною.

Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 місце вчинення злочину покинули, кошти в сумі 4 тис. грн. перерахували на рахунок, вказаний ОСОБА_4, 1 тис. грн. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 залишили для власних потреб.

В результаті протиправних спільних дій ОСОБА_4, ОСОБА_1 та невстановленої особи на ім'я ОСОБА_4, потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на загальну суму - 5000 гривень.

Таким чином, встановлена наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб.

Повторно, 21.03.2018 приблизно о 16 год. 30 хв, невстановлений чоловік на ім'я ОСОБА_4 з невстановленого під час досудового розслідування місця, здійснив телефонний дзвінок на випадковий міський стаціонарний абонентський номер Національного оператору електронного зв'язку ПАТ «Укртелеком» - НОМЕР_3, який постійно перебуває у користуванні ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 та рахується за адресою: АДРЕСА_3

В ході розмови, вказаний невстановлений чоловік на ім'я ОСОБА_4, з метою заволодіння коштами потерпілої, ввів в оману ОСОБА_8 представившись лікарем травматологічного відділення Миргородської ЦРЛ ОСОБА_9 та повідомив неправдиві відомості про те, що її син потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому обох нижніх кінцівок, перелому двох ребер та перелому руки. Для термінового оперативного втручання в травматологічному відділенні лікарні №-11 м. Полтава сину необхідно надати кошти санітару травматологічного відділення, що мав особисто приїхати до ОСОБА_8.

ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_4., які в той час перебували в м. Миргороді та були заздалегідь обізнані про вчинення шахрайських дій, приблизно о 17 год., продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, з метою заволодіння коштами прибули на автомобілі таксі за адресою АДРЕСА_4, вказаною не встановленим чоловіком на ім'я ОСОБА_4, до території загально - освітньої школи.

Будучи введеною в оману, із помилкових переконань про реальність виниклої ситуації та необхідність надання коштів для проведення термінової операції сину, потерпіла ОСОБА_8 добровільно передала ОСОБА_4 1000 гривень та 800 доларів США, що відповідно курсу НБУ станом на 21.03.2018 становить - 21 040 гривень.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_1 місце вчинення злочину покинули, коштами в подальшому розпорядився на заздалегідь обумовлений із ОСОБА_4 спільний розсуд.

В результаті протиправних спільних дій ОСОБА_4, ОСОБА_1 та невстановленої особи на ім'я ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_8 завдано матеріальної шкоди на загальну суму - 22 040 гривень.

Крім того, повторно, 21.03.2018 приблизно о 18.00 год., перебуваючи в м. Миргород Полтавської області за попередньою домовленістю між собою та невстановленим чоловіком на ім'я ОСОБА_4, який в свою чергу з невстановленого під час досудового розслідування місця, здійснив телефонний дзвінок на випадковий міський стаціонарний абонентський номер Національного оператору електронного зв'язку ПАТ «Укртелеком» - НОМЕР_4, який постійно перебуває у користуванні ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 та рахується за адресою: АДРЕСА_5

В ході розмови, вказаний невстановлений чоловік, з метою заволодіння чужим майном, а саме коштами, ввів в оману ОСОБА_10, представившись лікарем травматологічного відділення Миргородської ЦРЛ ОСОБА_6, повідомив неправдиві відомості про те, що її знайомий ОСОБА_11, начебто потрапив в дорожньо - транспортну пригоду в результаті якої отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому обох нижніх кінцівок , перелому двох ребер та перелому руки та якому необхідно кошти для термінового оперативного втручання в травматологічному відділенні лікарні, за якими повинен приїхати санітар травматологічного відділення.

ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_1, які в той час перебували в м. Миргороді та були заздалегідь обізнані про вчинення шахрайських дій, приблизно о 18 год., продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, з метою заволодіння коштами прибули на автомобілі таксі до домогосподарства за адресою: АДРЕСА_5, для отримання від потерпілої грошових коштів та пакету з речами.

Будучи введеною в оману, із помилкових переконань про реальність виниклої ситуації та необхідність надання коштів для проведення термінової операції знайомому, потерпіла ОСОБА_10 добровільно передала ОСОБА_1 11 000 гривень.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_1 місце вчинення злочину покинули, коштами в подальшому розпорядився на заздалегідь обумовлений із ОСОБА_4 спільний розсуд.

В результаті протиправних спільних дій ОСОБА_4, ОСОБА_1 та невстановленої особи на ім'я ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_10 завдано матеріальної шкоди на суму - 11000 гривень.

22.03.2018 ОСОБА_1 слідчим СВ Миргородського ВП повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно.

Підозра є обґрунтованою, наявні також ризики, передбачені п.п.1,2,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому є необхідність в обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому звернулися до суду з клопотанням.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з викладених у ньому підстав, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти тримання його під вартою, вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, пояснив, що у вчиненому кається, гроші потерпілим поверне, захисника не потребує.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що СВ Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170260000205 від 22.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 190 КК України.

22.03.2018 о 18.00 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, а самеу шахрайстві, тобто заволодінні шляхом обману чужим майном, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2 ст. 190 КК України, що підтверджується: заявами про вчинення кримінального правопорушення потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, та протоколами допиту потерпілих, протоколом допиту свідка ОСОБА_12., яка підтверджує покази потерпілої ОСОБА_5, протоколом впізнання особи за фотознімком, а саме впізнання потерпілою ОСОБА_5, та свідком ОСОБА_12, по фотознімку ОСОБА_1, протоколом впізнання особи по фотознімку, а саме впізнання потерпілими ОСОБА_8, та ОСОБА_10, по фотознімку ОСОБА_4, протоколом огляду місця події від 22.03.2018 року - кімнати будинку за адресою: АДРЕСА_6, де проживали ОСОБА_1, та ОСОБА_4, та де було вилучено пакунок з речами потерпілої ОСОБА_10, а також чеки на переводи грошових коштів від 21.03.2018, протоколом огляду місця події від 22.03.2018 - території поблизу підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_7, де було виявлено та вилучено два полімерних пакунки із речами потерпілих ОСОБА_5, та ОСОБА_8, протоколом огляду місця події від 22.03.2018 - ділянка місцевості за адресою м. Миргород, вул. Незалежності, 2 біля другого під'їзду дев'ятиповерхового житлового будинку, де було виявлено та вилучено один полімерний пакет із речами потерпілої ОСОБА_8, протоколом огляду речей та документів від 22.03.2018 - мобільний телефон марки «BRAVIS»яким користувався ОСОБА_1 та ОСОБА_4 при спілкуванні з ОСОБА_4, та на якому мається смс-повідомлення від контакту під назвою «ОСОБА_4», із вказаним номером банківської карти.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п»ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п»яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування ризиків, передбачених п. п. 1,2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин відповідно до ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 умисних кримінальних правопорушень середньої тяжкості, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років; ті обставини, що ОСОБА_1 раніше вчиняв злочин та після оголошення йому підозри, переховувався від органу досудового розслідування, а на даний час справа щодо нього за ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України направлена до Шевченківського районного суду м.Києва для розгляду, однак він знову підозрюється у вчиненні злочинів; те, що він має постійне місце проживання, на утриманні неповнолітніх дітей не має; те, що він офіційно не працює, застосування більш м»яких запобіжних заходів до нього є неможливим, а саме особисте зобов'язання не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив злочини середньої тяжкості, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об'єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та членів їх сім'ї, враховуючи їх похилий вік та схильність піддавитися незаконному впливу; особиста порука не може бути застосована, оскільки на адресу слідчого управління, прокуратури області та слідчого судді не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного, оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість; заставу неможливо застосувати, оскільки слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_1, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, також вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів середньої тяжкості; домашній арешт не можливо застосувати у зв'язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

З вказаних підстав, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ст. 197 КПК України, на строк 60 (шістдесят) днів з 23 березня 2018 року 13 год. 30 хв. до 22 травня 2018 року 13 год. 30 хв.

Застосований запобіжний захід відносно підозрюваного виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року), а альтернативні запобіжні заходи, на думку суду, не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків які передбачені ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 23 березня 2018 року становить 35 240 грн. (1762грн. х 20= 35 240 грн.).

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді підозрюваним не надано.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 309, 372,376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області - капітана поліції Тарадіна А.В., погоджене прокурором Миргородської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції Орел О.І., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170260000205 від 22.03.2018 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянину України, із середньо спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч.1 ст.197 КПК України, на строк 60 (шістдесят) днів з 23 березня 2018 року 13 год. 30 хв. до 22 травня 2018 року 13 год. 30 хв.

Визначити суму застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 240 грн. (тридцять п»ять тисяч двісті сорок гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава, справа №554/1899/17, провадження № 1кс/554/2468/2018 до сплину терміну тримання під вартою.

Роз»яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю Октябрського районного суду м.Полтави.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

З моменту звільнення з -під варти у зв»язку із внесенням застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками по справі.

Роз»яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов»язати слідчого негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Л.І.Савченко