Рішення № 72953041, 22.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2018Справа № 910/2379/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Чаплигіної А.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»

про стягнення 5 808, 02 грн.

Представники:

від позивача: Василенко К.Ю.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (далі-відповідач) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 5 808, 02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору № 62678а6а добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 28.07.2016, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання у справі № 910/2379/18 для розгляду справи по суті призначено на 22.03.2018.

19.03.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на судовий запит від 05.03.2018 № 01-37.1/263/18.

20.03.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав пояснення у справі, в яких зазначає, що відповідно до довідки про дорожньо-транспорту пригоду № 36017025458636096 винуватцем ДТВ є ОСОБА_2, який керував автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1, проте у постанові Сихівського районного суду м. Львова від 28.02.2017 допущено описку в мотивувальній частині постанові у зазначені марки автомобіля, замість автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1, помилково зазначено автомобіль «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.07.2016 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_3 укладено договір № 62678а6а добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, зокрема, «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2.

Вигодонабувачем за договором є: Публічне акціонерне товариство «Кредобанк».

Строк дії договору з 29.07.2016 по 28.07.2016.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

У відповідності зі ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом, 23.01.2017 по вул. Скрипника, 15-А у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_3, під управлінням ОСОБА_2

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АХА Страхування» автомобіль «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2.

Згідно постанови Сихівського районного суду міста Львова від 28.02.2017, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, що сталося 23.01.2017 по вул. Скрипника, 15-А у м. Львові за участю автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2 та автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_3.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно ремонтної калькуляції № 1.003.17.0 від 31.01.2017 та рахунку на оплату № 178 від 31.01.2017, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Велет Авто», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2 становить 5 808, 02 грн.

02.02.2017 позивачем складено страховий акт № АХА2189305, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 5 808, 02 грн.

Відповідно до зазначеної вище ремонтної калькуляції, рахунку на оплату та страхового акту позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 5 808, 02 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 305 269 від 03.02.2017.

Між тим, судом відзначає, що у тексті позовної заяви № СУ /003827/5 від 19.02.2018 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» зазначило, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участю автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2 та автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1, що також вбачається з довідки № 3017025458636069 про дорожньо-транспортну пригоду, в якій зазначено, що 23.01.2017 о 19 год. 30 хв. в м. Львів, Галицький р-н, по вул. Скрипника, 15-А сталося ДТП за участю автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_4 (наявна у матеріалах справи).

Проте, у постанові Сихівського районного суду міста Львова від 28.02.2017 зазначено, що 23.01.2017 по вул. Скрипника, 15-А у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_3, під управлінням ОСОБА_2

Враховуючи наведене вище, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, судом направлено на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро Украни запит № 01-37.1/263/18 від 05.03.2018 з проханням надати суду інформацію стосовно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу з державний номер НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_4, який діяв станом на 23.01.2017, вказавши його серію та номер, назву та адресу страхової компанії, яка видала поліс, ліміт відповідальності, франшизу, термін дії полісу, тип договору, прізвище, ім'я та по-батькові /найменування страхувальника.

19.03.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на судовий запит від 05.03.2018 № 01-37.1/263/18, відповідно до якого за полісом № АЕ/9842739 застрахована цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_4 у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта».

При цьому, 20.03.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав пояснення у справі, в яких зазначив, що у постанові Сихівського районного суду м. Львова від 28.02.2017 допущено описку в мотивувальній частині постанові у зазначені марки автомобіля, замість автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1, помилково зазначено автомобіль «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1, оскільки відповідно до довідки про дорожньо-транспорту пригоду № 36017025458636096 винуватцем ДТВ є ОСОБА_2, який керував автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1.

Таким чином, враховуючи наведене вище, оскільки у матеріалах справи наявна довідка № 3017025458636069 про дорожньо-транспортну пригоду, в якій зазначено, що 23.01.2017 о 19 год. 30 хв. в м. Львів, Галицький р-н, по вул. Скрипника, 15-А сталося ДТП за участю автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_4, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що обставини викладені у постанові Сихівського районного суду міста Львова від 28.02.2017 у справі № 464/829/17 та у довідці № 3017025458636069 про дорожньо-транспортну пригоду співпадають та зазначення у постанові автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1, замість автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 є технічною помилкою, а тому суд вважає постанову Сихівського районного суду міста Львова від 28.02.2017 у справі № 464/829/17 належним доказом підтвердження вини водія ОСОБА_2 під час керування транспортним засоби «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1.

Так, позивачем на адресу відповідача направлялась заява про виплату страхового відшкодування № СУ/003827/3 від 10.08.2017, в якій Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» просило здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 5 808, 02 грн., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача № 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк», що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень.

Відповідач на вище зазначену заяву відповідач не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» зазначає, що у зв?язку з тим, що останнім було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» за полісом № АЕ/9842739, а також з огляду на те, що водія автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, позивач просить стягнути з відповідача шкоду у розмірі 5 808, 02 грн., завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як встановлено судом вище, позивачем на виконання зобов'язань за договором № 62678а6а добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 28.07.2016, предметом якого є страхування транспортного засобу «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2, було відшкодовано на користь страхувальника 5 808, 02 грн.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.

Таким чином, суд зазначає, що до позивача у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку постановою Сихівського районного суду м. Львова від 28.02.2017 у справі №464/829/17, якою ОСОБА_2, водія транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 була застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» за полісом № АЕ/9842739.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Таким чином, у зв?язку з настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_2 автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2, у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2 було сплачено Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі договору страхування.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Суд звертає увагу, що Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі №3-50гс15, яка прийнята з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень статей 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції в силу ч. 1 ст. 111-28 ГПК України; а також в постановах Вищого господарського суду України від 01.02.2016 року у справі №910/6190/15-г, від 02.02.2016 року у справі №910/13155/15, від 02.02.2016 року у справі №910/25250/15, від 03.02.2016 року у справі №910/15485/15, від 04.02.2016 року у справі №910/14599/15.

Таким чином, суд приходить до висновку, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.

Отже, враховуючи наведене, з огляду на те що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», оскільки цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» за полісом № АЕ/9842739, а також з огляду на те, що водія автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні правопорушення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, ідентифікаційний код - 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код - 20474912) 5 808 (п'ять тисяч вісімсот вісім) грн. 02 коп. - страхового відшкодування та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 26.03.2018.

Суддя Щербаков С.О.