Ухвала суду № 72953022, 26.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.03.2018

Справа № 910/3409/18

Суддя Грєхова О.А., розглянувши позовну заяву Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Деснянської районної місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Освітні курси «Саксес оф Ф’юче»

про розірвання договору оренди, повернення комунального майна та про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 4 053,34 грн., пені у сумі 285,98 грн.

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Деснянської районної місті Києві державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Освітні курси «Саксес оф Ф’юче» про розірвання договору оренди, повернення комунального майна та про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 4 053,34 грн., пені у сумі 285,98 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З поданої позовної заяви вбачається, що прокурором в якості відповідача визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Освітні курси «Саксес оф Ф’юче» та зазначено ідентифікаційний код – 3879667.

Проте, як встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом – 3879667 не обліковується жодна юридична особа, а відтак прокурором в порушення приписів ст. 162 ГПК України не зазначено у позовній заяві ідентифікаційний код відповідача.

Також, частинами 2-4 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

При цьому, згідно частин 1, 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, порядок засвідчення копії документів визначений пунктами 5 26, 5 27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: - зі слів „Згідно з оригіналом, - назви посади, - особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, - дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Проте, додані до позовної заяви ксерокопії документів жодним чином не засвідчені, оскільки не містять відмітки про засвідчення копії документа зі слів “згідно з оригіналом”, назви, посади, особистого підпису особи, яка б засвідчувала копії, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії, а тому не можуть бути прийняті судом в якості доказів.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п’ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання всіх наявних доказів (засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- подання заяви із зазначенням ідентифікаційного коду відповідача;

4. Роз’яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Ухвала набирає чинності 26.03.2018 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Грєхова