Постанова № 72951241, 20.03.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №308/1265/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2018 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі прокурора Малицького С.І., особи відносно якої складено протокол гр. ОСОБА_1, розглянувши матеріали протоколу головного спеціаліста відділу взаємодії з уповноваженими підрозділами (особами) із запобігання та виявлення корупції Департаменту організації роботи із запобігання та виявлення корупції апарату Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,місце проживання:м. Ужгород, АДРЕСА_1, за ч.1 ст.172-6 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу №30-23/7/18 від 01.02.2018 року, встановлено, що відповідно до наказу Казначейства від 16 грудня 2011 року № 462-к «Про призначення ОСОБА_3» ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області Наказом Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області від 23 грудня 2011 року № 131-о «Про призначення ОСОБА_3» ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області з 23 грудня 2011 року.

Згідно з наказом Казначейства від 04 січня 2017 року № 6-о «Про звільнення ОСОБА_3» ОСОБА_3 звільнено з посади заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області за власним бажанням.

Відповідно до наказу Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області від 05 січня 2017 року № 03-о «Про звільнення ОСОБА_3» ОСОБА_3 звільнено з посади заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області з 05 січня 2017 року за власним бажанням.

Так, будучи заступником керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, категорія посад державної служби «Б», та відповідно до абзацу п’ятнадцятого статті 1, підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3, статті 45 Закону ОСОБА_3 є суб’єктом декларування на яку поширювалась дія Закону та була особою, яка займала згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище.

Встановлено, що ОСОБА_3 допустила порушення вимог частини першої статті 45 Закону, а саме: без поважних причин несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (декларація перед звільненням).

Згідно з частиною другої статті 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно з підпунктом 2 пункту 5 Розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року №3, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089 декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого Рішенням Національного агентства від 06 вересня 2016 року №19, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2016 року за № 1479/29609 припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування є день видачі трудової книжки суб’єкту декларування, із зазначенням підстав такого припинення.

Таким чином, ОСОБА_3 будучи суб’єктом декларування, яка 23 січня 2017 року отримала трудову книжку та станом на момент звільнення займала відповідальне та особливо відповідальне становище, була зобов’язана подати декларацію перед звільненням не пізніше 23 січня 2017 року.

Відповідно до загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на сайті Національного агентства, ОСОБА_3 подала декларацію перед звільненням 28 грудня 2017 року о 15:36 год. (унікальний ідентифікатор документа 12e9ba68-ff63-4339-9d8d-bdebb0edb83c).

При цьому, декларацію перед звільненням ОСОБА_4 подала після отримання повідомлення Національного агентства про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 21 грудня 2017 року № 30-2046901/17.

Згідно зі службовою запискою Адміністративного департаменту Національного агентства від 25 січня 2018 року № 93-02/1254/18 ОСОБА_3 зареєструвалася в ITC Реєстр 30 жовтня 2016 року об 11:40.

Відповідно до послідовності дій користувача "Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" ОСОБА_3 28 грудня 2017 року вчинялися дії, пов’язані з заповненням декларації перед звільненням, 13:29 ОСОБА_3 розпочала сесію, а саме: створено чернетку, заповнювалися /переглядалися розділи декларації, о15:36 натиснуто "Подати документ", подання документу підтверджено електронним цифровим підписом, декларацію перед звільненням о 15:36 подано.

ОСОБА_3 в поясненнях від 18 січня 2018 року щодо причин несвоєчасного подання декларації зазначила, «..під час звільнення з посади заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області мною не подано декларацію перед звільненням. На день звільнення (05 січня 2017 року) хворіла, інформації про доходи не мала. Довідки про доходи № 11-11/27-177 від 19 січня № 11-15/17-117 від 11 січня 2017року отримала поштою 20 січня 2017 року. Повний розрахунок при звільнені (довідка № 11-15/38289 від 30 січня 2017 року) надіслана мені 10 лютого 2017року. Враховуючи неможливість мною виконати вимоги Закону щодо подання декларації не пізніше дня припинення виконання функцій держави, я подала декларацію, як щорічну».

У протоколі зазначено, що ОСОБА_3 мала можливість вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (декларації перед звільненням), однак свідомо допустила порушення вимог Закону.

Таким чином, ОСОБА_3 порушивши вимоги частини другої статті 45 Закону, вчинила адміністративне правопорушення, що посягає на встановлений порядок управління, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП, а саме без поважних причин несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (декларації перед звільненням).

Під час судового засідання гр. ОСОБА_1А вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала частково, пояснила, що наміру приховувати доходи не мала, декларацію не подала у зв'язку із тим, що на день звільнення (05 січня 2017 року) хворіла, інформації про доходи не мала. Довідки про доходи № 11-11/27-177 від 19 січня № 11-15/17-117 від 11 січня 2017року отримала поштою 20 січня 2017 року. Повний розрахунок при звільнені (довідка № 11-15/38289 від 30 січня 2017 року) надіслана мені 10 лютого 2017року. Враховуючи неможливість нею виконати вимоги Закону щодо подання декларації не пізніше дня припинення виконання функцій держави, подала декларацію, як щорічну. Зазначила, що подала декларацію перед звільненням 28 грудня 2017 року, після отримання повідомлення Національного агентства про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 21 грудня 2017 року.

Прокурор в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Суд зазначає, що відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.172-6 КУпАП відповідальність за вчинення цього правопорушення настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до наказу Казначейства від 16 грудня 2011 року № 462-к «Про призначення ОСОБА_3» ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області Наказом Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області від 23 грудня 2011 року № 131-о «Про призначення ОСОБА_3» ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області з 23 грудня 2011 року.

Згідно з наказом Казначейства від 04 січня 2017 року № 6-о «Про звільнення ОСОБА_3» ОСОБА_3 звільнено з посади заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області за власним бажанням.

Відповідно до наказу Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області від 05 січня 2017 року № 03-о «Про звільнення ОСОБА_3» ОСОБА_3 звільнено з посади заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області з 05 січня 2017 року за власним бажанням.

Так, будучи заступником керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, категорія посад державної служби «Б», та відповідно до абзацу п’ятнадцятого статті 1, підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3, статті 45 Закону ОСОБА_3 є суб’єктом декларування на яку поширювалась дія Закону та була особою, яка займала згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з частиною другої статті 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Таким чином, ОСОБА_3 будучи суб’єктом декларування, яка 23 січня 2017 року отримала трудову книжку та станом на момент звільнення займала відповідальне та особливо відповідальне становище, була зобов’язана подати декларацію перед звільненням не пізніше 23 січня 2017 року.

Відповідно до загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на сайті Національного агентства, ОСОБА_3 подала декларацію перед звільненням 28 грудня 2017 року о 15:36 год. (унікальний ідентифікатор документа 12e9ba68-ff63-4339-9d8d-bdebb0edb83c).

Згідно зі службовою запискою Адміністративного департаменту Національного агентства від 25 січня 2018 року № 93-02/1254/18 ОСОБА_3 зареєструвалася в ITC Реєстр 30 жовтня 2016 року об 11:40.

Відповідно до послідовності дій користувача "Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" ОСОБА_3 28 грудня 2017 року вчинялися дії, пов’язані з заповненням декларації перед звільненням, 13:29 ОСОБА_3 розпочала сесію, а саме: створено чернетку, заповнювалися /переглядалися розділи декларації, о15:36 натиснуто "Подати документ", подання документу підтверджено електронним цифровим підписом, декларацію перед звільненням о 15:36 подано.

При цьому, декларацію перед звільненням ОСОБА_4 подала після отримання повідомлення Національного агентства про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 21 грудня 2017 року № 30-2046901/17.

Згідно з підпунктом 2 пункту 5 Розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року №3, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089 декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого Рішенням Національного агентства від 06 вересня 2016 року №19, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2016 року за № 1479/29609 припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування є день видачі трудової книжки суб’єкту декларування, із зазначенням підстав такого припинення.

Так, частина 2 вказаної норми передбачає, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

А отже ОСОБА_1, будучи суб’єктом декларування, отримавши 23 січня 2017 року трудову книжку та станом на момент звільнення займаючи відповідальне та особливо відповідальне становище, була зобов’язана подати декларацію перед звільненням не пізніше 23 січня 2017 року. Однак, така нею подана не була.

Суб’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідності.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб’єктивної сторони даного правопорушення.

З врахуванням положень ст.1 Закону №1700-VII, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов’язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.

Орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях особи умислу на несвоєчасне подання такої декларації.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов’язковим елементом його об’єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання електронної декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов’язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання електронної декларації.

Суб'єктивна сторона адміністративного корупційного правопорушення згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» характеризується виключно прямим умислом.

Згідно рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків осіб, національні органи зобов’язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

З листа Вищого спеціалізованого суду України №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності" за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією" вбачається, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати: об’єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об’єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.

Відповідно до ч.3 ст.49 Закону України «Про запобігання корупції» якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об’єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб’єктом декларування.

Відповідно до вказаної норми ОСОБА_1 була повідомленя про факт неподачі нею декларації.

Вказаними вище діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В матеріалах адміністративної справи наявні достатні докази, які підтверджують наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.

Зокрема вина ОСОБА_1. підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, повідомленням про факт неподаня декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поясненнями самої порушниці, яка визнає факт неподання нею вчасно декларації.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст.33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи та наслідки, особу порушника, ступінь її вини та приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та з врахуванням вище вказаних обставин, доцільним буде накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст. ч.1 172-6, 283-285, 287-291 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на неї штраф у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Реквізити для сплати судового збору за рішенням суду (постанови) про стягнення в дохід держави коштів: рахунок отримувача – 31215256700001, назва отримувача коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача МФО 820019, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6