Рішення № 72951202, 20.03.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1206/17

Провадження № 2/304/38/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1206/17 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 28 квітня 2012 року відповідач ОСОБА_1 за договором № б/н отримав кредит в розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підписом у заяві підтвердив свою згоду на те, що така разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає між ним та позивачем договір про надання банківських послуг. Оскільки відповідач ОСОБА_1 умови вказаного договору належним чином не виконував, у такого станом на 21 вересня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 35 314,27 грн., з яких 4 951,46 грн. – заборгованість за кредитом; 1 523,21 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 26 681,78 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1 657,82 грн. – штраф (процентна складова), тому просить стягнути з відповідача вказану суму боргу.

У судове засідання представник позивача не з’явився, однак подав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 28 квітня 2012 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг, згідно якого банк надав позичальнику 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,6 % на місяць на залишок заборгованості з розрахунку 360 днів у році та обов’язкових щомісячних платежів у розмірі 7 % від заборгованості (але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості), а з 01 квітня 2014 року – у розмірі 5 % від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості). Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користування, перевищенню платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором (а. с. 7-23, 24).

Також встановлено, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов’язання, а саме не проводив щомісячні платежі для погашення заборгованості, у зв’язку з чим у такого станом на 21 вересня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 35 314,27 грн., з яких 4 951,46 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 1 523,21 грн. – заборгованість за відсотками; 26 681,78 грн. – заборгованість за пенею та 2 157,82 грн. – заборгованість по судових штрафах (а. с. 5, 6).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно анкети-заяви від 28 квітня 2012 року відповідач ОСОБА_1 погодився з тим, що дана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Так, згідно п. 2.1.1.5.6. вказаного договору у разі невиконання зобов’язань за договором, клієнт зобов’язаний на вимогу банка виконати зобов’язання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафта) та по виплаті винагороди банку (а. с. 7-23).

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов’язання за договором про надання банківських послуг від 28 квітня 2012 року, суд вважає, що позовна заява в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованою.

Що стосується стягнення пені та штрафів, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею). Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання (ч. 1 ст.550 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору про надання банківських послуг від 28 квітня 2012 року, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1. передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

У той же час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6. вказаного договору при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору (а. с. 7-23).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню лише заборгованість по судових штрафах у сумі 2 157,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 1 600 грн. судового збору. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог (24,44 % від ціни позову), з відповідача слід стягнути на користь позивача 391,04 грн. (1 600 грн. х 24,44 %) судового збору.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 509, 510, 524, 526, 527, 530, 533, 536, 546, 549, 550, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 258-259, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (89200, Закарпатська область, м. Перечин, вул.Ужанська, № 26/6; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, № 1Д; код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) заборгованість за договором про надання банківських послуг від 28 квітня 2012 року в розмірі 8632 (вісім тисяч шістсот тридцять дві) грн. 49 коп., з яких 4 951 (чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят одна) грн. 46 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 1 523 (одна тисяча п’ятсот двадцять три) грн. 21 коп. – заборгованість за відсотками та 2 157 (дві тисячі сто п’ятдесят сім) грн. 82 коп. – заборгованість по судових штрафах.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (89200, Закарпатська область, м. Перечин, вул.Ужанська, № 26/6; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, № 1Д; код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) судовий збір у сумі 391 (триста дев’яносто одна) грн. 04 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: ОСОБА_2