Рішення № 72949931, 15.03.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 р. Справа №818/62/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів про стягнення податкового боргу,

представник позивача - Клочко Е.Д.,

представники відповідача - Павленко О.М., Кузьменко Т.О., -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2018 року позивач, Головне управління ДФС у Сумській області, звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач, Державний науково-дослідного інститут хімічних продуктів, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом Укарїни, відповідно до ст..16.1.4 Кодексу зобов»язаний у встановлені законом терміни сплачувати належні суми податків і зборів.

Станом на 12.12.2017 року податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, складає пеня у розмірі 676178,05 грн, відповідно до розрахунку нарахована з 09.04.2013 року на податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013 року. Обгрунтовуючи виникнення податкового боргу, позивач зазначив, що на адресу позивача направлене податкова вимога від 30.11.2015 року, з того часу податковий борг не переривався.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову частково заперечували, пояснивши, що позивачем невірно обрахований розмір пені, зокрема, не враховано позивачем черговості погашення раніше нарахованої пені, не врахована зміна облікових ставок НБУ.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи знаступного.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов»язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов»язання.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують завлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для розгляду і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

В ході розгляду справи судом встановлено, що по своїй суті податковий борг, який просить стягнути позивач відповідно до наданих ним розрахунку ( а.с.15, 54) є пенею, нарахованою у зв»язку з несплатою основного податкового боргу, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2013 року. Зазначену обставину визнав і відповідач.

Разом з тим, суд не погоджується з правильністю розрахунку пені та її розміром.

Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі № 818/332/16 від 26.07.2016р. ( а.с. 37-40) стягнуто з банківських рахунків позивача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 716 650,41 грн., який нараховано на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.03.2013р.

03.10.2017р. та 16.11.2017р. на виконання вище вказаного судового рішення з рахунку відповідача було списано 4 532,12 грн. та 716 650,00 грн. та зараховано в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб (а.с.36).

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Завлена позивачем пеня складається із 761,00 грн. (380,50 + 380,50), нараховану у зв'язку з погашенням 16.11.2017р. податкового боргу по штрафним санкціям в сумі 1020,00 грн. (510 + 510), який виник на підставі ППР №0000681702 від 28.03.2013р.; 66,15 грн., нараховану у зв'язку з погашенням 16.11.2017р. податкового боргу по податковому зобов'язанні в сумі 139,87 грн. (69,93 + 69,94), який виник на підставі ППР №0000671702 від 28.03.2013р. та 675 284,76 грн. (338926,55+332268.13+4090,08), нараховану у зв'язку з погашенням 16.11.2017р. та 01.12.2017 р. податкового боргу по штрафним санкціям в сумі 714 143,00 грн. (358325,20+351285,68+4532,12), який виник на підставі ППР №0000671702 від 28.03.2013р. ( а.с.54). Проте, пеня в сумі 761,00 грн. нарахована на штрафну санкцію, яка була погашена ще у 2013 році. Вказана обставина була встановлена постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2014р. по справі №818/397/14 та постановою цього ж суду від 26.07.2016р. по справі №818/332/16 ( а.с. 37-40, 4143). Відтак, повторне погашення цієї суми податкового боргу є незаконним, так само і нарахування пені на неї.

Безпідставним є і нарахування пені в сумі 66,15 грн., оскільки вказана сума грошового зобов'язання є неузгодженою, що встановлено Сумським окружним адміністративним судом судовим рішенням по справі №818/332/16 від 26.07.2016р.

Згідно п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Виходячи з даних інтегрованої картки платника ( а.с. 57-62), на момент списання коштів з рахунку позивача в рахунок погашення боргу 03.10.2017р. в сумі 4532,12 грн. та 16.11.2017р. в сумі 716 650,00 грн. обліковувалася пеня в розмірі 5879,25 грн., яка нарахована раніше пені по податковому повідомленню-рішенню №0000671702 від 28.03.2013р., тому погашення податкового боргу мало відбуватись наступним чином.

В першу чергу 03.10.2017р. мала бути частково погашена пеня в розмірі 5879,25 грн. на суму знятих з рахунку 4532,12 грн. В другу чергу 16.11.2017р. за рахунок списаних з рахунку 716 650,00 грн. мало бути погашено залишок несплаченої пені в сумі 1347,13 грн. та частково штрафна санкція по ППР №0000671702 від 28.03.2013р. в розмірі 715 302.87 грн. Саме на цю суму погашеної штрафної санкції мала бути нарахована пеня відповідно до вимог ст. 129 ПКУ та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422.

Щодо застосування облікової ставки НБУ для нараховування пені суд зазначає наступне. П.п. 129.4 ст. 129 ПК України (в редакції 2017 року) визначено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1. 2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Тому за період нарахування пені визначається облікова ставка НБУ, яка діяла на кожен день, окремо. В пріод часу за який, нарахована пеня, облікова ставка НБУ змінювалась від 30% до 12,50%.

З огляду на викладене, суд погоджується із математичним розрахунком визначення розміру пені, наданим відповідачем під час судовго розгляду справи ( а.с.44) та вважає, що стягненню підлягає пеня в сумі 425383,77 грн. при цьому застосування позивачем облікової ставки НБУ 30% до всього періоду прострочення є протиправним.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність податкового боргру у відповідача, що підлягає стягненню до бюджету у розмірі 425383,77 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Сумській області (код ЄДРПОУ 39456414, вул.Іллінська,13 м.Суми, 40000) до Державного науково-дослідний інституту хімічних продуктів ( код ЄДРПОУ 14015318, вул.Садовий бульвар,59 м.Шостка, Сумської області, 41100) про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів за рахунок коштів на рахунок у банках, обслуговуючих платника податків, та готівки, що належить платнику податків податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 425383 ( чотириста двадцять п"ять тисяч триста вісімдесят три) грн. 77 коп. ( одержувач Шосткинське УК/м.Шостка/11010100, код одержувача: 39521341, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ/МФО 820172, розрахунковий рахунок 31319058089287).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах

Повне рішення складене 26 березня 2018 року.