Рішення № 72949900, 21.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/667/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вязун К.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Стасів Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про доповнення та уточнення до адміністративного позову) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про:

- визнання протиправними дій Полтавського ОУПФУ (Київського району) щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1;

- скасування, як незаконного, рішення Полтавського ОУПФУ від 30.08.2017 №77 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 21.08.2017 №06/29/357/49/17;

- зобов'язання Полтавське ОУПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, призначеного після виходу у відставку у розмірі 86% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження максимального розміру довічного грошового утримання, починаючи з 21.08.2017 з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до довідки Апеляційного суду Полтавської області від 21.08.2017 №06/29/357/49/17.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона на даний час перебуває на обліку Полтавського ОУПФУ та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Згідно довідки в.о. голови Апеляційного суду Полтавської області від 21.08.2017 №06-29/357/49/17 суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 становить 27866,67 грн, з яких: посадовий оклад - 17600,00 грн, надбавка за вислугу років - 8800,00 грн, матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в розмірі посадового окладу 17600,00 грн, що в розрахунку помісячно складає 1466,67 грн. Рішенням Полтавського ОУПФУ від 30.08.2017 №77 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з посиланням на те, що згідно статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки не входить до складових суддівської винагороди. Зазначені дії та рішення відповідача вважає такими, що не відповідають вимогам Закону.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 відкрито провадження у справі №816/667/18 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

Позивач у судовому засіданні 21.03.2018 позовні вимоги, з урахуванням уточнення та доповнення підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.03.2018 проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечувала, просила суд відмовити у його задоволені.

У матеріалах справи мається письмовий відзив на позовну заяву, у якому Полтавське ОУПФУ вказує на те, що позивачу виплачується довічне грошове утримання судді у відставці. З документів, наданих ОСОБА_1 для перерахунку такого довічного грошового утримання судді у відставці, а саме, заяви та довідки про суддівську винагороду від 21.08.2017, виданої Апеляційним судом Полтавської області, слідує, що перерахунок утримання провести неможливо, оскільки до нього не передбачено включення 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському ОУПФУ та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

21.08.2017 в.о. голови Апеляційного суду Полтавської області на ім'я ОСОБА_1 видано довідку №06-29/357/49/17 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 27866,67 грн, у тому числі: посадовий оклад - 17600,00 грн, надбавка за вислугу років - 8800,00 грн, матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в розмірі посадового окладу 17600,00 грн, що в розрахунку помісячно складає 1466,67 грн.

23.08.2017 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського ОУПФУ із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення.

Рішенням від 30.08.2017 №77 позивачу відмовлено у проведені перерахунку щомісячного довічного грошового утримання згідно положень статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", в зв'язку з відсутністю правових підстав.

Позивач вважаючи дії та рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 №1402-VIІІ "Про судоустрій і статус суддів України". Вказаним Законом врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів.

Відповідно до пунктів 7, 8 частини п'ятої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів України" незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до пункту 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з пунктом 3 Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 за №4-рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Згідно зі статтею 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

У свою чергу, відповідно до статей 135-136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а при наданні щорічної відпустки - виплачується, крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

З наявної в матеріалах справи довідки Апеляційного суду Полтавської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 21.08.2017 №06-29/357/49-17, виданої на ім'я ОСОБА_1, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 27866,67 грн, у тому числі: посадовий оклад - 17600,00 грн, надбавка за вислугу років - 8800,00 грн, матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в розмірі посадового окладу 17600,00 грн, що в розрахунку помісячно складає 1466,67 грн.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому слід зазначити, що згідно з п. 2.3.3. Інструкції №5 "Зі статистики заробітної плати" матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Додатком №2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, була встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначаються, крім відомостей про судову винагороду, інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідно до норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги на оздоровлення здійснюється суддям систематично та включена в оподатковуваний дохід. Бухгалтерією суду матеріальну допомогу віднесено до фонду оплати праці, що є складовою заробітної плати та відповідно до статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" входить до складу фонду оплати праці, на яку відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нараховуються внески у розмірі 22%.

Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці, в тому числі і судді.

Судова система є однією із складових системи державних органів, що здійснюють державну владу, а суддя виконуючи завдання і функції держави, фактично є працівником певного органу держави. Тобто, призначення або обрання в установленому законодавством порядку особи на посаду судді свідчить про наявність між суддею та державою трудових правовідносин.

При цьому, відповідно до Рішення Ради суддів України №42 від 09.06.2016, судді з урахуванням певних обмежень і особливостей, притаманних їх статусу є суб'єктами трудових прав та обов'язків. Разом з певними особливостями, які обумовлені специфікою службової діяльності, судді є такими ж суб'єктами трудових правовідносин та носіями суб'єктивних трудових прав та обов'язків, як і інші працівники.

Зазначене дає підстави вважати, що робота судді є різновидом трудової діяльності, як окремий вид трудових відносин, та потрапляє під регулюючий вплив чинного законодавства, але з певною специфікою.

Частиною першою статті 51 та частиною 5 статті 109 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" закріплено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та даного закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з суддів України і здійснює правосуддя на професійній основі; за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканості, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною першою статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20.02.2012, 14.05.2013, 28.05.2013 та 06.11.2013 (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13 відповідно) в яких суд зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Слід також зазначити, що в рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2007 №4-рп2007 вказано, що щомісячне довічне грошове утримання як і пенсія, є особливою формою соціального забезпечення суддів, тобто, довічне грошове утримання є аналогом пенсійного забезпечення.

Таким чином, вищенаведений аналіз законодавства свідчить, що головним для включення матеріальної допомоги хоч у пенсію, хоч у довічне грошове утримання, є її наявність у складі заробітної плати відповідної категорії працівників та підтвердження відрахувань з цієї суми передбачених чинним законодавством.

Варто зазначити, що відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон "Про статус суддів", яка проголошує, що рівень виплат, який має отримувати суддя у відставці має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

У частині першій статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визначається і діє принцип верховенства права. У рішенні від 02.11.2004 №15-рп/2204 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права це планування права в суспільстві. При прийняті рішення суди мають керуватися принципом верховенства права. Отже, право, яке встановлене і гарантоване Конституцією України, не може бути порушеним шляхом звуження змісту та обсягу визначених гарантій незалежності суддів.

Відповідно до Рішення Ради суддів України від 08.04.2016 №29, саме до повноважень суду належить визначення правової норми, яку необхідно застосувати до спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання, з урахуванням матеріальної допомоги, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про судоустрій та статус суддів", "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, аналізуючи всі докази у їх сукупності та обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування рішення Полтавського ОУПФУ від 30.08.2017 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 21 серпня 2017 року №06/29/357/49/17 та зобов'язання Полтавське ОУПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, призначеного після виходу у відставку, без обмеження максимального розміру довічного грошового утримання, починаючи з 21.08.2017, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки Апеляційного суду Полтавської області №06/29/357/49/17 від 21.08.2017, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Полтавського ОУПФУ (Київського району) щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, оскільки такі дії не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення її прав та не породжують для неї будь-яких обов'язків, правові наслідки для позивача створює саме рішення Полтавського ОУПФУ від 30.08.2017 №77 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, про необґрунтованість прийняття якого суд дійшов висновків під час розгляду даної справи.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та сплату останньою при зверненні до суду судового збору у розмірі 704,80 грн згідно квитанції від 07.02.2018 №317, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського ОУПФУ на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36009) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Дмитра Коряка, 3, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського ОУПФУ від 30 серпня 2017 року №77 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 21 серпня 2017 року №06/29/357/49/17.

Зобов'язати Полтавське ОУПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, призначеного після виходу у відставку, без обмеження максимального розміру довічного грошового утримання, починаючи з 21 серпня 2017 року, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки Апеляційного суду Полтавської області № 06/29/357/49/17 від 21 серпня 2017 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 березня 2018 року.

Суддя К.І. Клочко