Ухвала суду № 72949870, 21.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/3344/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

за участю секретаря - Сидорівського С.А,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югрейн Агро» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До суду Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Югрейн Агро» (68500, Одеська область, смт. Тарутіне, вул. Красна, буд. 3, код ЄДРПОУ 40383088) з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (юридична адреса: 65045, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 61 код ЄДРПОУ 39816845) про визнання незаконною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ВН0155766 від 13.06.2017 року.

Провадження по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югрейн Агро» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови було відкрито ухвалою суду від 26.06.2017 року.

Ухвалою суду від 17.07.2017 року провадження по справі №815/3344/17 було зупинено до 18.09.2017 року.

Ухвалою суду від 03.10.2017 року провадження по справі №815/3344/17 було зупинено до 30.10.2017 року.

Ухвалою суду від 30.10.2017 року провадження по справі №815/3344/17 було зупинено до 27.11.2017 року.

Ухвалою суду від 13.12.2017 року провадження по справі №815/3344/17 було зупинено до 29.01.2018 року.

15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 року було призначено розгляд справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югрейн Агро» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

В судове засідання, призначене на 21.03.2018 року, представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив (а.с.143). Жодних клопотань від позивача про відкладення судового розгляду, або розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. З урахуванням викладеного, судом визнано неповажною неявку позивача в судове засідання.

В судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо подальшого розгляду справи у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.

В судовому засіданні судом представник відповідача заявив клопотання про залишення адміністративний позов без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин. При цьому представник відповідача зазначив, що не наполягає на розгляді справи по суті оскільки повторна неявка позивача в судове засідання свідчить про втрату інтересу позивача до розгляду справи, а тому підстави для розгляду справи по суті відсутні.

Вислухавши клопотання представника відповідача, вивчивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Судом встановлено, що в судове засідання, призначене на 28.02.2018 року, представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив (а.с.117). Жодних клопотань від позивача про відкладення судового розгляду, або розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. З урахуванням викладеного, судом визнано неповажною неявку позивача в судове засідання.

Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що 28.02.2018 року та 21.03.2018 року позивач без поважних причин у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд. «Завчасно» означає необхідність повідомити у такі строки, щоб у суду була інформація про це не пізніше початку судового засідання. Спосіб повідомлення може бути різним (закон їх не обмежує) - телефоном, поштою, тощо.

Неповідомлення про причини неприбуття за правовими наслідками прирівняне до неприбуття в судове засідання без поважних причин.

Неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено.

«Повторність» означає вчинення знову, тобто основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. При цьому черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. А тому «повторне неприбуття», як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає нез'явлення у судове засідання два чи більше разів без поважних причин протягом усього розгляду справи ( та не обов'язкове двічі підряд).

Таку ж саму позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26 травня 2011 року по справі № К/9991/15646/11.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач, тобто вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, неявки позивача в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Кодексу адміністративного судочинства України, так і пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Судом було вжито достатніх заходів з метою сприяння позивачеві у ефективній реалізації ним права на справедливий суд, в тому числі шляхом забезпечення доступу до правосуддя. З огляду на системний характер неприбуття позивача до суду без існування для цього поважних причин, залишення позовної заяви без розгляду є пропорційним обмеженням, яке переслідує законну мету, не звужує та не зменшує доступ до правосуддя.

Крім того, суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

При цьому, суд враховує, що у матеріалах справи відсутня заява відповідача, в якій би відповідач наполягав на розгляді справи по суті.

Вивчивши матеріали справи в частині, що стосуються зазначеного клопотання, суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду на підставі ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки не з'являючись у судові засідання, позивач недобросовісно користується належними йому процесуальними правами та порушує права інших учасників процесу, що сприяє зволіканню у розгляді справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 205, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Югрейн Агро» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ВН0155766 від 13.06.2017 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Стеценко О.О.