Рішення № 72949570, 23.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5881/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (далі – Позивач, або ТОВ « 100 ШИН+») з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі – Відповідач) про визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН+», за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000034/2 від 20.10.2017 року, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що 28.06.2017 року між ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та «QINGDAO RUIGAO INTERNATIONAL LOGISTIC CO., LTD», Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100Т-ROAD, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує грузові та легкові шини в асортименті, у кількості та по цінам, вказаним у комерційному інвойсі, що є невід'ємною частиною договору. На підставі проформи № 2017190874/07/11 від 13.07.2017 року, відповідно до умов договору ТОВ « 100 ШИН+» здійснило оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням б/н від 08.08.2017 року, та платіжним дорученням б/н від 04.10.2017 року. 22.08.2017 року з метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс № EХ-ТУRЕ884/17, відповідно до якого були узгоджені номенклатура, ціна та кількість товару. Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці ДФС електронна вантажна митна декларація № UА500030/2017/015987 від 19.10.2017 року. Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів, в якій була визначена митна вартість товару за першим методом – за ціною договору на рівні 2,17 дол. США за 1 кг. нетто. Відповідачем за результатами опрацювання поданої вантажної митної декларації та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000034/2 від 20.10.2017 року, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом на рівні 2,21 дол. США за 1 кг. нетто. Позивач вважає, що такі дії Відповідача є протиправними, а прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови підлягає скасуванню, оскільки Відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості самим Позивачем та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Підстави корегування митної вартості зазначені в оскаржуваному рішенні, на думку Позивача, є необґрунтованими, оскільки посилання митного органу на неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною поставкою не відповідає дійсності, крім того відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів товаросупровідних документів контракту не впливає на числові значення складових митної вартості. Позивач зазначає, що твердження митного органу про відсутність в документах підпису та печатки посадових осіб банку є безпідставними та спростовуються документами, що були подані до митного оформлення, до того підписання платіжного доручення з використанням електронного цифрового підпису не впливає на числові значення складових митної вартості. На думку Позивача, твердження митного органу, щодо неможливості перевірки числового значення заявленої митної вартості за відсутності відомостей щодо включення/невключення вартості пакування до складових митної вартості безпідставними. Крім того Позивач зазначає, що ціна подібних товарів не може братися за основу для коригування у спірному випадку, оскільки розмір партій товарів (15008,00 кг.) суттєво різниться з розміром партії оцінюваних товарів (29743,00 кг). Позивач вважає, що ним виконані всі вимоги Митного кодексу України (далі – МК України) для підтвердження визначення митної вартості товару за першим методом. Крім ьтЯк зазначив Позивач, ним були надані усі необхідні документи, що обґрунтовують заявлену митну вартість товару, а розбіжності, які були зазначені Відповідачем в оскаржуваних рішенні та картці відмови були фактично відсутні. Таким чином, Позивач вважає, що Відповідач неправомірно відмовив у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, що свідчить про протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 року було відкрито провадження по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.11.2017 року (а.с. 2)

Ухвалою суду від 22.11.2017 року провадження по справі №815/5881/17 було зупинено до 04.12.2017 року (а.с. 54).

Ухвалою суду від 04.12.2017 року було продовжено строк зупинення провадження по справі №815/5881/17 до 23.01.2018 року (а.с. 65).

В судовому засіданні 23.01.2018 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, провадження по справі №815/5881/17 було поновлено (а.с 113).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 року справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «100 ШИН+» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін), судове засідання було призначене на 22.02.2018 року (а.с. 114-115).

22.02.2018 року за клопотанням представника Відповідача розгляд справи був відкладений на 15.03.2018 року (а.с. 121-123).

Представник Відповідача надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с. 126-131). Так, Відповідач зазначив, що 19.10.2017 декларантом Позивача для здійснення митного оформлення товарів "Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів" до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію № UА500030/2017/015987, у якій митну вартість товарів вказано на рівні 132,0214 долара США за штуку. Для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом Позивача до митниці подано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 28.06.2017 року №100Т-ROAD, рахунок-фактура (інвойс) № EХ-ТУRЕ884/17 від 22.08.2017 року, копія митної декларації країни відправлення 421020170000017445 від 22.08.2017 року та інші товарно-супровідні документи. Під час візуального контролю поданих разом з митною декларацією документів Відповідачем було встановлено, що ці документи містять розбіжності, зокрема: 1) у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення № 4210020170000017445 від 22.08.2017 року не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; 2) в копії митної декларації країни відправлення № 4210020170000017445 від 22.08.2017 року зазначено реквізити коносаменту, номер якого відрізняється від поданого до митного оформлення; 3) в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку; 4) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, калькуляції тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Таким чином, на думку Відповідача, надані Позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також переклад експортної декларації українською мовою. На вказану вимогу митниці декларантом Позивача 20.10.2017 року було надано до митниці лист-заперечення, у якому висловлена незгода з вимогою надання додаткових документів, а також надано переклад експортної декларації країни відправлення, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 28.06.2017 року, а також декларацію № UA500030/2017/012680, за якою було оформлено аналогічний товар. Представник Відповідача зазначив, що оскільки декларантом не було подано в установлений строк необхідних документів, що могли б усунути вказані розбіжності, митний орган визначив митну вартість товару самостійно на підставі наявних у нього відомостей за резервним методом, про що було прийнято відповідне рішення. Таким чином, Відповідач вважає, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів Позивача та прийняття рішення про коригування заявленої Позивачем митної вартості, діяла у відповідності до вимог законні та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси Позивача, а тому відсутні підстави для задоволення заявленого адміністративного позову.

Представник Позивача надав до суду відповідь на відзив (а.с.137-141), в якій додатково зазначив, що Відповідачем не було взято до уваги той факт, шо експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, до того ж містить данні про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування кількість та ціну товару, номера контейнерів, що в повній мірі співпадають з даними зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах на підставі яких була здійснена зовнішньоекономічна операція. Таким чином, на думку представника Позивача, посилання митного органу на неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною поставкою не відповідає дійсності, до того ж відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів товаросупровідних документів не впливає на числові значення складових митної вартості. Твердження Відповідача щодо відмінностей реквізитів коносаменту в копії митної декларації країни відправлення від поданих до митного оформлення, на думку Позивача не відповідає дійсності, і спростовується документами, у копії митної декларації країни відправлення № 421020170000017445 від 22.08.2017 року, в графі що має назву «Номер букінгу (коносаменту)» зазначений саме номер букінгу, тобто номеру бронювання місця на судні. Позивач зазначає, що посилання Відповідача на відсутність інформації щодо включення/не включення вартості пакування до складових митної вартості є безпідставними, оскільки відповідно до п. 7.1. зовнішньоекономічного контракту №100Т-ROAD, товар поставляється без пакування. Представник Позивача зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Митним органом було обрано метод на рівні митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, при цьому в рішенні про корегування митної вартості Відповідач зазначив, що рівень митної вартості ідентичних товарів є більшим - 2,21 дол. США за кг. нетто. На думку Позивача, митний орган мав об’єктивну можливість виконати вимоги п. 4 ст. 59 МК і взяти за основу для визначення митної вартості товарів ВМД № UА500030/2017/012680 від 29.08.2017 року, оскільки вказаною митною декларацією було здійснено оформлення оформлення ідентичного товару який був поставлений на митну територію України тим самим Постачальником, для того самого Покупця, на тих самих умовах, за тим самим контрактом, проте вказана інформація не була взята митним органом до уваги. Враховуючи викладене, Позивач зазначає, що Відповідач був зобов’язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності, проте Відповідачем зазначених дій вчинено не було, що свідчить про протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Представник Відповідача надав до суду заперечення (а.с. 143-144), в яких додатково зазначив, що у своїй відповіді на відзив Позивачем до уваги не взято, що правовою підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості його товарів стало, в тому числі, те, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів Позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією № UА500030/2017 016324, встановлено спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками "105-2" (необхідність здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів) та "106-2" (необхідність витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) щодо можливого заниження митної вартості товарів. Крім того, представник Відповідача зазначає, в митниці наявна інформація ГУ ДФС в Одеській області про наявність кримінального провадження у відношенні службових осіб ТОВ « 100 шин», якими для реалізації злочинних намірів, а саме реалізації автомобільних шин та дисків за готівковий рахунок без відображення вказаних операцій в бухгалтерській та податковій звітності, створено на території Одеської області та інших обласних центрах України ряд підконтрольних суб’єктів господарювання, зокрема ТОВ « 100 ШИН+»(код ЄДРПОУ 38012976). Крім того, в ході проведення обшуків у рамках даного кримінального провадження в офісному приміщенні, яке використовують службові особи ТОВ "100 ШИН" та інші причетні до скоєння кримінального правопорушення особи, виявлені печатки (кліше) нерезидентів, зокрема кліше печатки нерезидентів, які могли бути використані з метою підробки митних документів під час ввезення на територію України ТМЦ та можуть використовуватись в даний час. Враховуючи викладене, представник Відповідача вважає адміністративний позов ТОВ « 100 ШИН+» необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В судове засідання 15.03.2018 року представник Позивача не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (а.с. 144).

В судове засідання 15.03.2018 року представник Відповідача не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно (а.с. 124). Жодних клопотань про відкладення судового засідання або розгляд справи за відсутності представника Відповідача до суду не надходило.

Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання представника позивача про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження та неприбуття представників сторін в судове засідання, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, в межах строків, визначених статтею 258 КАС України.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 13 ст. 10, ч.4 ст. 229 КАС України, не здійснювалося.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмовий відзив Відповідача, відповідь на відзив Позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Згідно зовнішньоекономічного договору № 100Т-ROAD від 28.06.2017 року, укладеного з «QINGDAO RUIGAO INTERNATIONAL LOGISTIC CO., LTD» (а.с. 14-16), на підставі проформи № 2017190874/07/11 від 13.07.2017 року (а.с. 17) та інвойсу № EХ-ТУRЕ884/17 від 22.08.2017 року (а.с. 20), Позивачем від вказаної компанії отримані шини пневматичні у кількості 490 штук, загальною вартість 64690,50 дол. США.

04.09.2015 року ТОВ «100 ШИН» до митного оформлення був заявлений товар – шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів, виробник: «QINGDAO RUIGAO INTERNATIONAL LOGISTIC CO., LTD», торговельна марка: «ROADSHINE», країна виробництва: CN, за митною декларацією №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року (а.с. 21-22).

До митного оформлення для підтвердження митної вартості зазначеного товару Позивачем були подані наступні документи: пакувальний лист від 22.08.2017 року, рахунок-проформа №2017190874/07/11 від 13.07.2017 року, рахунок-фактура (інвойс) № ЕХ-ТУRЕ884/17 від 22.08.2017 року, коносамент № EGLV159700017492 від 29.08.2017 року, навантажувальний документ №245 від 18.10.2017 року, сертифікат про походження товару №17С3702М8541/00068 від 22.08.2017 року, банківський платіжний документ від 08.08.2017 року, банківський платіжний документ від 04.10.2017 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 22.08.2017 року, розрахунок ціни (калькуляція) № ЕХ-ТУRЕ884/17 від 22.08.2017 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 100Т-ROAD від 28.06.2017 року та інші документи, перелічені в графі 44 митної декларації №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року (а.с. 27-28).

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: 1) у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення № 4210020170000017445 від 22.08.2017 року не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; 2) в копії митної декларації країни відправлення № 4210020170000017445 від 22.08.2017 року зазначено реквізити коносаменту, номер якого відрізняється від поданого до митного оформлення; 3) в наданих до митного оформлення банківських платіжних відсутні підписи та печатки посадових осіб банку; 4) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, калькуляції тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів (а.с. 32).

З огляду на викладене, згідно ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобов’язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також переклад експортної декларації українською мовою.

Листом від 20.10.2017 року декларант повідомив Відповідача, що не має можливості надати всі витребувані документи. (а.с. 94-96)

З огляду на неподання Позивачем додаткових документів, витребуваних Відповідачем, на підставі ч.1 ст.55 МК України, останнім було здійснено коригування митної вартості заявленого Позивачем товару та визначено її за резервним методом до 2,21 дол. США за 1 кг, про що прийнято відповідне рішення №UA500030/2017/000034/2 від 20.10.2017 року (а.с. 103-104).

На підставі зазначеного рішення про коригування митної вартості товару Відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року (а.с. 105-106).

Не погоджуючись з рішенням митного органу, 23.10.2017 року Позивачем була подана нова вантажна митна декларація № UA500030/2017/016194, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до розділу X МК України (а.с. 33-34).

Не погоджуючись із вказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов’язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), в яких вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов’язковою, оскільки з цією обставиною закон пов’язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної Позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, Відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.

Також Відповідач дійшов висновку, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте, Відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що Позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого Позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

З оскаржуваного рішення Відповідача про коригування заявленої митної вартості товару за другорядними методами не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі поданих ТОВ « 100 ШИН+» документів .

Посилання Відповідача, як на підставу для невизнання заявленої Позивачем вартості декларуємого товару, на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, калькуляції тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, суд вважає безпідставними з огляду на викладене.

Так, відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням.

Водночас, відповідно до п. 7.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 100Т-ROAD від 28.06.2017 року, укладеного Позивачем з Фірмою «QINGDAO RUIGAO INTERNATIONAL LOGISTIC CO., LTD», який надавався Відповідачу, товар відвантажується без упаковки.

Таким чином, згідно умов зовнішньоекономічного договору упаковка товару не здійснювалася, відповідно до ціни поставляємого Позивачу товару правомірно не включалась вартість упаковки.

Що стосується посилань Відповідача на те, що у поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення № 421020170000017445 від 22.08.2017 року відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою, суд зазначає, що експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, до того ж містить дані про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування кількість та ціну товару, номера контейнерів, які в повній мірі співпадають з даними зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах, на підставі яких була здійснена зовнішньоекономічна операція. Крім того, суд зазначає, що відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів товаросупровідних документів не впливає на числові значення складових митної вартості

Суд критично оцінює посилання Відповідача на відсутність підписів та печатки посадових осіб банку в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1. Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис – вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжні доручення №74 від 08.08.2017 року на суму 25326,00 доларів США, №116 від 04.10.2017 року на суму 53776,56 доларів США в нижньому правому куті зазначених платіжних доручень міститься відмітка – «TASCOMBANK JSC (FORMERLY BANK STANDART) виконано, код банку MINIUA22, електронний підпис є коректним», яка свідчить, що вказані доручення проведені банком та підписані електронним підписом, таким чином твердження Відповідача про відсутність в документах підпису та печатки посадових осіб банку є безпідставними та спростовуються документами, що були подані до митного оформлення. Крім того суд зазначає, що підписання платіжного доручення з використанням електронного цифрового підпису не впливає на числові значення складових митної вартості.

Також, суд вважає безпідставними посилання Відповідача, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості декларуємого товару, на те, що в копії митної декларації країни відправлення № 421020170000017445 від 22.08.2017 року зазначено реквізити коносаменту, номер який відрізняється від поданого до митного оформлення, оскільки судом встановлено, що у копії митної декларації країни відправлення № 421020170000017445 від 22.08.2017 року, в графі що має назву «Номер букінгу (коносаменту)» зазначений саме номер букінгу, тобто номеру бронювання місця на судні (а.с. 100).

Вказані обставини також підтверджуються листом контрагента Позивача – «QINGDAO RUIGAO INTERNATIONAL LOGISTIC CO., LTD» від 20.10.2017 року, в якому було зазначено, що в графі «номер букінгу (коносаменту)» зазначений саме номер букінгу («booking note») (а.с. 37).

Щодо застосованого Відповідачем методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 МК України, ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 МК України, у разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Як встановлено судом, митним органом був застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. В рішенні про корегування митної вартості Відповідач зазначив, що рівень митної вартості ідентичних товарів згідно митної декларації № UA500030/2017/13738 від 13.09.2017 року є більшим - 2,21 дол. США за кг. нетто. Суд зазначає, що Відповідачем не було взято до уваги, що партія товару, що була оформлена за митною декларацією № UA500030/2017/13738 від 13.09.2017 року важить 15008,00 кг., натомість партія товару, що була заявлена Позивачем до митного оформлення згідно митної декларації № UА500030/2017/015987 від 19.10.2017 року важить 29743,00 кг., шо є в двічі більше, шо не дає підстав вважати, що зазначені товари є ідентичними.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом встановлено, що однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості зазначено спрацювання профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. При цьому приписами ч. 1 ст. 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спрацювання профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості не є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та відповідно для коригування митної вартості, оскільки виключний перелік підстав визначено ч. 6 ст. 54 МК України.

Крім того, суд критично сприймає посилання відповідача на лист ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 917/10/15-52-23 від 22.09.2017 року щодо виявлення в ході обшуків печаток (кліше) нерезидентів, які могли бути використані з метою підробки митних документів під час введення на територію України товарно-матеріальних цінностей та можуть використовуватись у даний час, що в свою чергу обумовлювало підстави вважати, що надані документи для підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року містять ознаки підробки, з огляду на те, що матеріали досудового розслідування не можуть виступати у якості належного та допустимого доказу здійснення Позивачем підробки документів, які подані до митного оформлення згідно митної декларації № UА500030/2017/015987 від 19.10.2017 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що Позивачем надані Відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості – за ціною договору (контракту).

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті Позивачем на користь продавця.

В свою чергу, правильність визначення Позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані Відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження Позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000034/2 від 20.10.2017 року, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги Позивача про визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН+», за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки ці дії Відповідача самі по собі не породжують будь-яких правових наслідків для Позивача, не змінюють стану його суб'єктивних прав та обов'язків, а відтак не є юридично значущими діями, які можуть виступати предметом оскарження в адміністративному суді.

Обов'язковою ознакою рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення.

Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав Позивача є саме визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року та рішення про коригування митної вартості №UA500030/2017/000034/2 від 20.10.2017 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №4198 від 07.11.2017 року (а.с. 3), Позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 1600,00 грн.

З урахуванням задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь Позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 10, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 249, 258, 293, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд.8, код ЄДРПОУ 38012976) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000034/2 від 20.10.2017 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21А, код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд.8, код ЄДРПОУ 38012976) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 гривень (тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Стеценко О.О.

.