Рішення № 72949437, 22.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2819/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Здинянчина Р.Т.,

розглянув у відкритому судовому засіданніу місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, з вимогами:

-«визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП у Львівській області від 11.07.2017 року №542 о/с за п.6 ч.1 ст.77 /у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби/, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIIІ, в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2), поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції ГУНП, з 11 липня 2017 року»;

-«визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області №2018 від 14.06 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Залізничного ВП ГУНП у Львівській області» в частині на поліцейського відділу превенції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1, накласти дисциплінарне стягнення-звільнення зі служби в поліції»;

-«поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2) на посаді поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції ГУНП, з 12.07.2017 року»;

-«зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області, що знаходиться за адресою: м.Львів, пл. Ген.Григоренка, 3 нарахувати та виплатити - ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, всі види грошового забезпечення (в тому числі премію), які були визначені йому на день звільнення, а саме станом на 11 липня 2017 року».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактичною та єдиною підставою для звільнення було порушення відносно позивача кримінального провадження за вчинення кримінального правопорушення. Однак, на момент звільнення, позивач був відсторонений від посади в рамках розслідування кримінального провадження, розслідування такого кримінального провадження не закінчено та вироку суду про притягнення його до кримінальної відповідальності чи виправдання не постановлено. Відтак, призначення відповідачем по факту вчинення кримінального правопорушення службового розслідування є неправомірним, таке проведене безпідставно, у позивач була відсутня можливість надати пояснення. Таким чином, висновки такого службового розслідування є безпідставними та передчасними, а відповідні накази про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади підлягають скасуванню.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що, внаслідок настання події за участю позивача, що могла викликати суспільний резонанс, а саме повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення поліцейському сектору патрульної поліції на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4, керівництвом поліції прийнято рішення про проведення службового розслідування відповідно до п.2.1, 2.2.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України № 230 від 12.03.2013р. Службовим розслідуванням встановлено факт грубого порушення позивачем, службової дисципліни, що як наслідок призвело до тяжкості проступку. Такі дії позивача є несумісні з проходженням служби в поліції, суперечать змісту присяги поліцейського. Як наслідок до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Суд заслухав пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

ОСОБА_1 12.03.2012 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ.

До 06.11.2015 проходив службу на посаді рядового складу Головного управління Національної поліції у Львівській області, з 07.11.2015 по день звільнення на посаді поліцейського відділу превенції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області.

25.05.2017 року в рамках кримінального провадження №42017140000000050 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. У повідомленні про підозру вказано, що встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до статей 42, 276, 277, 278, 279 КПК України, старшим слідчим другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області, повідомлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 30.05.2017 року, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Наказом від 30.05.2017 року №1795 призначено за даним фактом службове розслідування.

13.06.2017 року Начальником ГУНП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування за фактом повідомлення про підозру працівникам поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, яким встановлено, що позивач перебуваючи на службі 04.02.2017 року на службі спільно з поліцейським цього ж відділу ОСОБА_5 , затримали та доставили гр.. ОСОБА_6 до приміщення чергової частини відділу моніторингу Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області, розташованого за адресою м. Львів, пл.. Двірцева,1 де вчинили таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_6 в сумі 468 грн.

Позивач під час проведення службового розслідування від надання пояснень щодо даного факту відмовився.

На підставі висновку службового розслідування, Наказом начальника ГУ НП у Львівській області від 14.06.2017 р. № 2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Залізничного ВП ГУНП у Львівській області" за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст..ст. 7,8,18, 44 ЗУ "Про Національну поліцію", п.5, розділу І, п.п. 1,2 розділу ІІ, п.п.1,4,5,6 розділу ІІІ, п.п.3,4,5 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, на поліцейського відділу превенції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУ НП у Львівській області від 12.07.2017 р. № 542 о/с "По особовому складу" позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); підстава: наказ ГУНП від 14.06.2017 р. № 2018.

Позивач, вважаючи накази відповідача від 14.06.2017 р. № 2018 та від 12.07.2017 р. №544 о/с щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції протиправними, звернувся із даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Загальні засади діяльності, а також статус поліцейських, підстави дисциплінарної відповідальності встановлено Законом України № 580-VIII "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст.1 Закону "Про Національну поліцію" Національна поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності.

Відповідно до ст.2 вказаного Закону - завданнями поліції є надання, поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидія злочинності.

Розділом ІІ цього Закону визначено основні принципи діяльності поліції, а саме: верховенство права, дотримання прав і свобод людини, законність, відкритість та прозорість, політична нейтральність, взаємодія з населенням на засадах партнерства, безперервність.

Відповідно до п.1,2,3 ч.1 ст.18 вказаного Закону - поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних обов'язків), наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не був прийнятий, тому на поліцейських відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

У статті 2 Дисциплінарного статуту вказано, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з статтею 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

З метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку, а пункт 2.6 Інструкції передбачає, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Пунктами 8.1, 8.2, 8.3 та 8.4 Інструкції передбачено. що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається з вступної, описової та резолютивної частин.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.

У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1. звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни, що пов'язане з фактом порушення прокуратурою Львівської області кримінального провадження № 42017140000000050 щодо вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

В матеріалах справи відсутні відомості про наявність обвинувального вироку суду відносно позивача у справі за фактом порушення прокуратурою Львівської області кримінального провадження № 42017140000000050.

Порушення службової дисципліни, яке відображене у висновку службового розслідування від 13.06.2017, пов'язане виключно з обвинуваченням ОСОБА_1. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України. Відомостей про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який би міг бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, відповідачем не зазначено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що факт затримання та повідомлення ОСОБА_1 про підозру у кримінальному провадженні № 42017140000000050 не свідчить про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з підстав п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішення суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Враховуючи положення зазначеної норми, позивач міг би бути звільненим зі служби в поліції але у разі набрання законної сили вироку суду щодо притягнення його до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 14.06.2017 № 2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Залізничного ВП ГУНП у Львівській області" в частині накладення на ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 12.07.2017 № 542 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вчинення позивачем дисциплінарного проступку не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки ОСОБА_1 було протиправно звільнено зі служби в поліції, тому він підлягає поновленню на посаді поліцейського сектору патрульної поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції ГУНП з 12.07.2017.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 цього ж Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції у Львівській області, позивачу було нараховане грошове забезпечення за травень 2017 року - 6700, 86 грн, червень 2017 року - 5685,66 грн. Загальна сума доходу за останні два місяці, що передували звільненню становить 12386, 52 грн., середньоденний заробіток позивача складає 203, 05 грн.

Кількість днів вимушеного прогулу позивача становить 254 календарних днів, а грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, яке підлягає стягненню з ГУНП у Львівській області на користь ОСОБА_1 становить 51574,70 грн. (203, 05 грн. х 254 дні).

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі як законні та обґрунтовані.

Пунктами 2, 3 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання у частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №2018 від 14.06.2017 року в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №542 о/с від 11.07.2017 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції ГУНП, з 12.07.2017 року.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; ЄДРПОУ:40108833) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП:НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 51574 (п'ятдесят одну тисячу п'ятсот сімдесят чотири) грн. 70 коп.

6. В частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 6193 (шість тисяч сто дев'яносто три) грн. 26 коп. рішення суду виконується негайно.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2018 року.