Ухвала суду № 72949335, 26.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 березня 2018 р. Справа №805/1400/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1, місце проживання: 86401, АДРЕСА_1

до відповідача: Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35

про: визнання протиправними дії Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2016 року, зобов'язання Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії та сплати заборгованості за весь період, починаючи з 01 березня 2016 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2016 року, зобов'язання Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії та сплати заборгованості за весь період, починаючи з 01 березня 2016 року.

У зв'язку з тим, що позовна заява була подана без дотримання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року позовна заява була залишена без руху.

Зазначеною ухвалою позивачу був встановлений десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків суду доказів шляхом надання доказів щодо наявності обставин для відстрочення сплати судового збору передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» або доказів сплати судового збору належного зразка та у належному розмірі, доказів на підтвердження повноважень представника щодо підписання позовної заяви.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху отримана уповноваженою особою позивача 07 березня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

19 березня 2018 року на адресу суду вдруге надійшло клопотання про відстрочення оплати судових витрат та про витребування доказів, а також надані додаткові пояснення по справі, які підписані представником позивача ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання про відстрочення оплати судового збору представник позивача посилається на те, що судом зроблено передчасний висновок щодо клопотання про відстрочення оплати судового витрат, оскільки із судового рішення про залишення позовної заяви без руху не вбачається жодної правової оцінки інформації відповідача, в якій зазначено, що пенсію позивач не отримує з 01 березня 2016 року, яка в свою чергу, свідчить про майновий стан позивача. А також зазначає, що суд повинен був враховувати характер спірних правовідносин, що пов'язаний з невиплатою пенсії та запропонувати позивачу подати інші докази структурного матеріального становища, як то: інформацію про відсутність інших доходів або витребувати додаткові докази власної ініціативою.

Стосовно клопотання про відстрочення оплати судових витрат, суд зазначає, що ухвалою суду від 28 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення оплати судових витрат. В заявленому новому клопотанні про відстрочення оплати судових витрат також не надано доказів, які б вказували на неспроможність сплати судового збору ОСОБА_1, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для його задоволення та залишає без задоволення.

Щодо клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів від 16 березня 2018 року, суд звертає увагу, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд має право витребувати докази після відкриття провадження у справі або під час вирішення питання про відкриття (в ухвалі суду про відкриття провадження, якщо суду необхідні відповідні документи).

Посилання представника позивача на те, що представник не може надати інформацію про доходи які знаходяться у володінні Державної фіскальної служби, у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про інформацію" та ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» дана інформація є конфіденційною, судом не приймається у зв'язку з тим, що позивач - ОСОБА_1 в змозі сама звернутися до органів Державної фіскальної служби для отримання відповідної інформації та довідки.

Крім того, в суду виникають сумніви, стосовно того, що позивач ОСОБА_1 взагалі проживає за адресою, яка зазначена в довідці від 17 вересня 2015 року № 1419071318 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (84500, АДРЕСА_2) та на території підконтрольній Українській владі. Також суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не отримує пенсію більше року, а саме: з 01 березня 2016 року, що також свідчить про відсутність позивача на території, підконтрольній Українській владі. У зв'язку з чим, суд залишає клопотання про витребування доказів без задоволення.

Також, суд зазначає, що позивачем надано до суду пояснення, відповідно до яких представник позивача ОСОБА_2 посилається на те, що судом зроблений передчасний висновок щодо відсутності повноважень представника позивача - адвоката ОСОБА_2, оскільки із судового рішення про залишення позовної заяви без руху не вбачається жодної правової оцінки належним чином оформленого ордеру серії ДН № 001307, на звороті якого зазначено про відсутність обмежень повноважень адвоката, який в свою чергу, свідчить про відсутність обмежень щодо підпису позовної заяви. Крім того, представник зазначив, що судом не враховані положення п. 2.1.2 Договору про надання правової допомоги, в якому зазначено, що представництво інтересів Клієнта здійснюється в усіх без виключення підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КУпАП та КАС.

З огляду на це суд звертає увагу на те, що поданий до суду адміністративний позов ОСОБА_1 підписаний адвокатом ОСОБА_2, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано ордер від 27.12.2017 серії ДН № 001307, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 3882 та договір про надання правової допомоги від 07.12.17 року.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Частиною 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, подання адвокатом позовної заяви є професійним правом адвоката, у зв'язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Частиною третьою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з приписами частини четвертої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність, при цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує об'єм повноважень, наданих адвокату.

Таким чином, повноваження адвоката, зокрема, стосовно підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін саме у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень. При цьому, право підпису позовної заяви є виключним правом позивача яке повинно надаватись представнику шляхом окремого визначення даної дії у договорі.

Проаналізувавши зміст договору про надання правової допомоги від 07 грудня 2017 року суд зауважує, що він не містить в собі делегованого позивачем права представнику на підписання від його імені позовної заяви.

Щодо посилання представника позивача на те, що в ордері серії ДН № 001307 на зворотньому боці зазначено про відсутність обмежень повноважень адвоката, суд зазначає, що під відповідною відміткою на ордері про те, що договором про надання правової допомоги обмежень повноважень адвокат не встановлено міститься підпис адвоката ОСОБА_2, однак на думку суду відповідна відмітка повинна містити підпис позивача, який не обмежую повноважень свого представника.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підписана представником позивача - адвокатом за відсутності підтвердження повноважень такої особи на підписання позовної заяви.

Суд зазначає, що станом на 26 березня 2018 року недоліки визначені ухвалою суду від 28 лютого 2018 року не усунені в повному обсязі.

Таким чином, позивачем не усунуто недоліки згідно наданого судом строку.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного суду України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.

З урахуванням викладеного, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи позивачеві.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2016 року, зобов'язання Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії та сплати заборгованості за весь період, починаючи з 01 березня 2016 року, яку було залишено без руху.

3. Повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

5. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

6. Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська B.В.