Рішення № 72949289, 26.03.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/624/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Кіровоградської області про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов'язати прокуратуру Кіровоградської області видати їй довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії за вислугою років на підставі фактично нарахованої заробітної плати працюючим працівникам органів прокуратури на посаді старшого прокурора прокуратури м.Кіровограда Кіровоградської області (прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури), виходячи з розміру місячного заробітку старшого прокурора прокуратури м.Кіровограда відповідно до ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 №2663 на 01.10.2017р., а саме: посадовий оклад, доплата за класний чин, надбавка за вислугу років, надбавка за високі досягнення у праці, а також інших виплат, передбачених чинним законодавством України (у тому числі премій, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, надбавок за службу на посадах слідчих і прокурорів та інших виплат, на які нараховувались страхові внески, встановлених на підставі постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що з 21.03.2002 року вона перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", чинної на час призначення пенсії. З 04.09.2013 року звільнена з посади старшого прокурора прокуратури м.Кіровограда за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру". 22.01.2018 року вона відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернулася до прокуратури Кіровоградської області з заявою про надання їй довідки про заробітну плату, з посади якої було призначено пенсію, встановлену з 01.09.2017 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури". Листом від 14.02.2018 року за №18-65 вих-18 відповідач відмовив у наданні такої довідки, повідомивши, що у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та зазначивши, що постановою Кабінету Міністрів України не визначено порядок та умови перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Також зазначено у листі відповідача, що відповідно до Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності цим Законом, не переглядається та пенсія не індексується.

Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на відсутність постанови Уряду України, яка б надавала позивачу право щодо проведення перерахунку пенсії у порядку Закону України "Про прокуратуру", а також на втрату чинності частинами 12, 17 статті 50-1 даного Закону, які регулювали порядок перерахунку пенсій. З урахуванням змін у законодавстві, пов’язаних з прийняттям Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", підстави для надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відсутні. Чинним законодавством не передбачено обов’язку юридичної особи на видачу довідки про заробітну плату особі, яка не перебуває у трудових відносинах, та за період, коли такі відносини з роботодавцем відсутні. На даний час посада, з якої позивачу призначено пенсію, у системі органів прокуратури та у схемі посадових окладів працівників прокуратури відсутня, порядок надання довідок не визначено, як і не затверджено форму таких довідок, та немає відповідності посад прокурорів, визначених Законом України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, до посад відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (а.с.29-32).

У відповідності до ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.257 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.03.2002 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", (в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001, чинній на час призначення позивачу пенсії) (а.с.15). До того ж, позивач працювала у прокуратурі та з 04.09.2013 року звільнена з посади старшого прокурора прокуратури м.Кіровограда за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

22.01.2018 року позивач звернулася до прокуратури Кіровоградської області із заявою, в якій, посилаючись на підвищення посадових окладів та інших доплат працівникам органів прокуратури у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", просила на підставі Законів України "Про прокуратуру", "Про доступ до публічної інформації" надати їй довідку про заробітну плату, з посади якої було призначено пенсію, встановлену з 01.09.2017 року на підставі вказаної постанови Кабінету Міністрів України. (а.с.16-17).

Листом №18-65 вих.-18 від 14.02.2018 року відповідач повідомив позивача, що Кабінетом Міністрів України не визначено порядок та умови перерахунку пенсій працівникам прокуратури. До того ж, вказано, що довідки про заробітну плату, які надавалися для проведення порахунку пенсії, були виключені постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 №15-2. У штатному розписі прокуратури Кіровоградської області відсутня посада старшого прокурора м.Кіровограда, з якої ОСОБА_1 була призначена пенсія. У зв’язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру", тому підстави для надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відсутні. (а.с.18-20)

Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Так, спірні правовідносини виникли у зв’язку з відмовою відповідача видати позивачу довідку про заробітну плату за посадою, з якої їй призначена пенсія за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", для пред'явлення її до органів Пенсійного фонду для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Судом встановлено, що пенсія призначена позивачу на підставі частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-14, чинній на час призначення пенсії позивачу), якою було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно ч.ч.12, 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка набрала чинності 06 вересня 2017 року, якою зокрема внесено зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" та затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури.

Відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, послався на Закон України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", зазначивши, що згідно з цим законом у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії.

Проте, норми вказаного закону не містять будь-яких застережень щодо неможливості видачі довідок про розмір заробітної плати, а відтак посилання на цей закон у листі №18-65 вих.-18 від 14.02.2018 року є безпідставним.

До того ж, питання призначення (перерахунку) пенсій відносяться до повноважень органів Пенсійного фонду України та не належать до компетенції відповідача, тому його думка про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії не може бути належною підставою для відмови в наданні довідки про заробітну плату.

Наведені відповідачем у відзиві на позов доводи щодо відсутності у нього повноважень видавати довідку про заробітну плату особі, з якою трудові відносини припинені, та про відсутність у системі органів прокуратури посади, з якої позивачу призначено пенсію, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач у 2016 році вже видав позивачу довідку про розмір заробітної плати на посаді старшого прокурора, з якої їй призначено пенсію, встановленої з 01.12.2015 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", включивши до неї всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок.

Посилання відповідача у відзиві на позов на відсутність порядку видачі довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій у зв’язку з втратою чинності наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління державної служби України від 03.12.2003 року №319/144 "Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям у разі ліквідації органів, з яких особа вийшла на пенсію, а також перейменування (відсутності) посад" (згідно з наказом Міністерства соціальної політики України, Національного агентства України з питань державної служби від 23.03.2017 року №454/64) суд відхиляє з тих підстав, що наразі наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 року №750 затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно пункту 2.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Відповідно до пункту 2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Наведені норми свідчать, що обов'язок по видачі довідки про заробітну плату працівника державного органу за посадою, яку він займав до виникнення права на пенсію, покладено на державний орган (установу, організацію), в якому працювала особа до виходу на пенсію.

Також суд зауважує, що з огляду на положення частини 5 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", статті 60 Закону України "Про запобігання корупції" інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати з державного чи місцевого бюджету працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі і підлягає наданню на запит.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Наведене свідчить, що рішення суду про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії є наслідком задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого цим суб’єктом владних повноважень, або про визнання протиправною допущеної ним бездіяльності у публічно-правових відносинах.

Як установлено судом, відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання довідки про заробітну плату безпідставно відмовив у наданні такої довідки. Відтак, ця відмова, викладена у листі №18-65 вих.-18 від 14.02.2018 року, є протиправною.

З'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний нею спосіб, суд вважає за необхідне для повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову відповідача у наданні довідки про заробітну плату, оформлену листом №18-65 вих.-18 від 14.02.2018 року, та зобов'язати відповідача надати позивачу таку довідку.

З урахуванням вимог частин 1, 12, 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) ця довідка має стосуватися заробітної плати на посаді, з якої позивач вийшов на пенсію, враховувати фактично отримувані виплати і умови оплати праці, що існували на день її звільнення з роботи та виходу на пенсію, та включати всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлені з 01.09.2017 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду про зобов'язання вчинити дії – не пізніше 15 днів з дня набрання ним законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 704,80 грн. (а.с.3, 4) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (25031, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Прокуратури Кіровоградської області (25006, м.Кропивницький, вул.Верхня Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025) про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову прокуратури Кіровоградської області, оформлену листом №18-65 вих.-18 від 14.02.2018 року, у наданні ОСОБА_1 довідки про заробітну плату.

Зобов'язати прокуратуру Кіровоградської області не пізніше 15 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили видати ОСОБА_1 за її завою від 22.01.2018 року довідку про заробітну плату на посаді, з якої вона вийшла на пенсію, з врахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи та виходу на пенсію, з включенням всіх видів оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених з 01.09.2017 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати на сплату судового збору в сумі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2