Рішення № 72949258, 23.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 р. Справа№805/4134/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Донецькій області звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 11 квітня 2017 року посадовими особами Управління Укртрасбезпеки у Донецькій області, на території а/д М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» 620 км пост ДАІ «Мангуш» ПП ГВК проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме габаритно – ваговий контроль вантажного транспортного засобу – автомобіля марки FAW, модель СА 3252Р2К2Т1А1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 11 квітня 2017 року при проведенні перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки проведено зважування транспортного засобу, який належить відповідачу та встановлено його масу – 41,850 т., про що складено акт № 20152 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю. На підставі вказаних довідки та акту посадовими особами Укртрансбезпеки складено розрахунок від 11.04.2017 року № 20152 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Відповідно до розрахунку відповідачу за порушення вагових обмежень нарахування до сплати сума у розмірі 291,65 євро, що згідно з даними НБУ, станом на 11.04.2017 року складено 8492,85. На даний час відповідачем не сплачений борг. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті в дохід державного бюджету України заборгованість з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 8492,85 грн.

22 січня 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони отримали ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Представник відповідача не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву.

Сторонами не були надані клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Отже, відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного провадження.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області 11.04.2017 року на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 620 км, проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки FAW, модель СА 3252Р2К2Т1А1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1.

За результатами проведеної перевірки складена довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11 квітня 2017 року відносно вантажного автомобіля марки FAW, модель СА 3252Р2К2Т1А1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та акт серія АПВ № 20152 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 11.04.2017 року, на підставі яких проведено розрахунок до акту № АПВ 20152 від 11.04.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 291,65 євро.

Отже в вищевказаному акті зазначено, що встановлена маса транспортного засобу марки FAW, модель СА 3252Р2К2Т1А1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 41,850 т. при нормативно допустимій – 40 т., що перевищує на 1,85 т. від норми.

Результати габаритно-вагового контролю зазначеного транспортного засобу також оформлено чеком про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11.04.2017 року.

Дослідженням змісту чеку та довідки встановлено співпадіння відомостей про перевищення маси транспортного засобу марки FAW, модель СА 3252Р2К2Т1А1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зазначених у цих документах, з відомостями, зазначеними в акті перевірки від 11.04.2017 року Серія АПВ № 20152.

На підставі акту перевірки від 11.04.2017 року Серія АПВ № 20152 складено розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_1 слід сплатити 291,65 євро.

12 червня 2017 року за № 1599/22-17 та управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області направлені відповідачу повідомлення про заборгованість з вимогою сплатити протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати 291,65 євро. До повідомлення додано: копію акту; копію розрахунку; копію довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю; копія чеку про результати здійснення габаритно – вагового контролю.

Проте адміністративно-господарський штраф не сплачений, доказів зворотного суду не надано.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі – Положення № 103).

Відповідно до пункту 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Пунктом 5 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (підпункт 15);

- здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункт 27);

- видає в установленому порядку обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань безпеки на транспорті та здійснює контроль за виконанням таких приписів (підпункт 28);

- у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення (підпункт 29).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення № 103).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач через свої територіальні органи, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття рішень, обов'язкових до виконання.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 05.04.2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344).

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344 державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (частина сімнадцята статті 6 Закону № 2344).

Статтею 48 Закону № 2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов’язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб’єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 33 Закону України від 08.09.2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що водій транспортного засобу, у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, зобов'язаний мати дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.

Також відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Пунктом 2 Порядку № 879 визначено, що терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення, зокрема:

великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3);

габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (підпункт 4).

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги - 4 м. (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м.), за довжиною - 22 м. (для маршрутних транспортних засобів - 25 м.), фактичну масу понад 40 т. (для контейнеровозів - понад 44 т., на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т.), навантаження на одиночну вісь - 11 т. (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т.), здвоєні осі - 16 т., строєні - 22 т. (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т., здвоєні осі - 18 т., строєні - 24 т.) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Пунктом 11 Порядку № 879 визначено, що режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

Як слідує з пунктів 12 та 13 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

З вищевикладеного слідує, що відповідач через свої територіальні органи має право в ході рейдової перевірки, оформленої направленням на перевірку, здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, місце проведення якого, а також графік роботи пересувного пункту, погоджені з відповідними підрозділами МВС. Габаритно-ваговий контроль має здійснюватися з використанням вимірювального і зважувального обладнання, періодичну повірку (метрологічну атестацію) якого підтверджено відповідним свідоцтвом.

Відповідно до абзацу другого пункту 27 Порядку № 879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно із вимогами пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктом 30 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П – розмір плати за проїзд; Рзм – розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв – розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п'ятикратному розмірі.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Проте плата за проїзд не сплачена, доказів зворотного суду не надано. Так само суду не надано доказів оскарження розрахунків плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_1 слід сплатити 291,65 євро.

Враховуючи, те що ОСОБА_1 не був отриманий дозвіл Державтоінспекції на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також не була внесена плата за проїзд таких транспортних засобів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з вимогами ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

З урахуванням наведеного, на думку суду у спірних правовідносинах позивач, як суб’єкт владних повноважень, діяв обґрунтовано та без порушенням меж повноважень, визначених Законами України.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Сплачений позивачем судовий збір з відповідача судом не стягується, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Рішень про залучення свідків, проведення експертиз під час судового розгляду справи не приймалось.

23 березня 2018 року ухвалою суду визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено строк звернення до суду.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, бул. Меотиди, 1) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Донецькій області (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 11-1) до ОСОБА_1 (місцезнаходження: 87551, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Машинобудівна, 88/14) про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті в дохід державного бюджету України заборгованість з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговими транспортним засобом у розмірі 8492,85 грн. (р/р 31311309700075 у ГУДСКУ у Донецькій області, м. Слов’янськ, 22160100, код ЄДРПОУ 37803368, МФО 834016).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.