Рішення № 72949018, 22.03.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року ЛуцькСправа № 158/2872/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бесарабчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Рожищенське ОУПФ) про зобов`язання включити до загального страхового стажу для обчислення пенсії період роботи в кооперативі «Комфорт» згідно даних трудової книжки за період з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року і здійснити перерахунок розміру пенсії з моменту її нарахування у зв'язку із збільшенням страхового (трудового) стажу.

Згодом подав заяву про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними дії Рожищенського ОУПФ щодо відмови включити до загального страхового стажу для обчислення пенсії період його роботи в Кооперативі «Комфорт» згідно даних трудової книжки за період з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року та зобов`язати Рожищенське ОУПФ включити до загального страхового стажу для обчислення пенсії період роботи ОСОБА_1 в кооперативі «Комфорт» згідно даних трудової книжки за період з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року і здійснити перерахунок розміру пенсії з моменту її нарахування у зв`язку із збільшенням страхового (трудового) стажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 15.09.2017 року перебуває на обліку в Рожищенському ОУПФ та отримує пенсію за віком.

Загальний трудовий стаж, який йому було зараховано пенсійним фондом становить 41 рік 6 днів. При цьому не зараховано до загального страхового стажу період роботи в кооперативі «Комфорт» з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Вказує, що вищевказаний період роботи на підприємстві підтверджується його трудовою книжкою, однак відповідач протиправно відмовив у його зарахуванні.

Позивач вважає таку відмову протиправною, просить визнати протиправними дії Рожищенського ОУПФ щодо відмови включити до загального страхового стажу для обчислення пенсії період його роботи в Кооперативі «Комфорт» згідно даних трудової книжки за період з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року та зобов`язати Рожищенське ОУПФ включити до загального страхового стажу для обчислення пенсії період роботи ОСОБА_1 в кооперативі «Комфорт» згідно даних трудової книжки за період з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року і здійснити перерахунок розміру пенсії з моменту її нарахування у зв`язку із збільшенням страхового (трудового) стажу.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Підтвердив, що з 1988 року по 1992 рік працював головою кооперативу «Комфорт» м. Луцьк про що є відповідні записи в трудовій книжці. Кооператив в якому він працював, проводив ремонтно-будівельні роботи, в роки його праці в ньому там працювало декілька людей. В 2000-х роках йому стало відомо, що кооператив фактично перестав надавати послуги. Голова кооперативу в офіційному порядку його не ліквідував так як виїхав на роботу в Росію, документацію в будь-який архів не передав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в позові відмовити повністю. Вказала, що позовні вимоги не визнає так як немає даних про сплату страхових внесків. Однак зазначила, що можна зрозуміти що з 1988 року ОСОБА_1 працював і платив внески на соціальне страхування (бо в тих роках законодавством були передбачені саме такі внески і відраховувались з кожної зарплати працівника), це підтверджується записами в трудовій книжці з сумами відрахувань в 1991 році та довідкою УПФ). З 2000 року почали вести облік сплати страхових внесків, а з 2004 року вже ведеться персоніфікований облік застрахованих осіб де за кожен місяць вказується заробітна плата.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.09.2017 року отримує пенсію по віку згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Загальний страховий стаж становить 41 рік 6 днів. Позивач звернувся до УПФ про зарахування до страхового стажу роботи період роботи в кооперативі «Комфорт».

При цьому з відмови Рожищенського ОУПФ від 11.09.2017 року №5628/02-10-21 вбачається, що оскільки інформація про сплату внесків по кооперативу «Комфорт» за період з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року в базі УПФ відсутня, тому підстав для зарахування до страхового стажу роботи даного періоду немає.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII.

Як встановлено статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (стаття 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Відповідно до частин першої, третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації.

Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно норми статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. В разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637).

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналізуючи вищевказані положення, суд вважає, що довідки мають надаватися у разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період, що визначає їх право на пенсію на пільгових умовах.

Відомості про роботу позивача підтверджуються трудовою книжкою, що ведеться з 1976 року, зауважень до викладеного в ній представником відповідача немає.

Так, трудовою книжкою ОСОБА_1 НОМЕР_2 заведеною 01.04.1976 року, стверджується, що за записом №11 позивач з 02.12.1988 року призначений на посаду голови кооперативу «Комфорт», а згідно запису №12 з 14.07.1992 року ОСОБА_1 звільнений з займаної посади за власним бажанням.

Таким чином, трудовою книжкою, яка основним документом, що підтверджує стаж роботи, підтверджено що ОСОБА_1 період з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року працював в кооперативі «Комфорт».

Відповідно до листа Луцького ОУПФ від 24.07.2017 року №10059/03-11 вбачається, що інформація в Луцькому ОУПФ у відповідній базі про сплату внесків по кооперативу «Комфорт» м. Луцьк за період з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року відсутня.

Як вбачається з архівної довідки від 12.03.2018 року №34/1-12 документи з особового складу та довготривалого терміну зберігання кооперативу «Комфорт» на зберігання в Луцький міський трудовий архів не надходили.

Як встановлено судом та підтверджено поясненнями представника відповідача в судовому засіданні єдиною підставою для відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в кооперативі «Комфорт» з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року є відсутність інформації про сплату внесків вказаним кооперативом у цей період.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, шо діяло раніше, та або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно- правового характеру;

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Частиною 9 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

Частина 10 цього Закону передбачає: якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 Закону визначено: страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Як вбачається з оглянутого судом листа Луцького ОУПФУ у Волинській області №3218/03-10-15 від 21.03.2018 року вбачається, що кооператив «Комфорт» (код ЄДРПОУ 99918177) зареєстрований у Луцькому ОУПФУ за №0319030013 з 12.02.1991 року. А з витягу з ІКІС ПФУ: Підстистема «Відомості з реєстру страхувальників», що приєднаний до матеріалів позову вбачається, що кооператив «Комфорт» 15.03.2015 року Міністерством доходів і зборів України був знятий з податкового обліку.

З оглянутої в судовому засіданні трудової книжки позивача вбачається, що на останній сторінці зроблено запис про щомісячні суми відрахувань з зарплати ОСОБА_1 в 1991 році коштів в пенсійний фонд (копія приєднана до матеріалів позову), що свідчить про фактичну сплату внесків кооперативом.

Крім того статтею 165-1 КУпАП (Порушення порядку обчислення і сплати внесків на соціальне страхування) вбачається, що законодавством в жовтні 1992 року введено адміністративну відповідальність за несплату страхових внесків до Пенсійного фонду. Однак представником відповідача не подано будь-яких доказів про притягнення службових осіб кооперативу «Комфорт» до відповідальності за несплату страхових внесків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сам факт не зазначення в базі УПФ даних по кооперативу «Комфорт» про відрахування до Пенсійного фонду України із зарплати позивача за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні ОСОБА_1 стажу роботи у період з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року.

Відсутність даних про перерахування підприємством за найманих працівників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для не включення відповідного періоду роботи до стажу, що дає право на трудову пенсію, оскільки відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.

Оскільки, до трудової книжки позивача уповноваженою особою кооперативу «Комфорт» внесені всі записи, які підтверджують зайнятість на займаній посаді повний робочий день, відтак відмова у зарахуванні спірного періоду роботи позивача також не ґрунтується на вимогах закону.

Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація соціальних прав позивача, зокрема, на призначення та отримання пенсії, не може залежати від дій та рішень бувшого роботодавця ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача включити до загального страхового стажу позивача період роботи в кооперативі «Комфорт» слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 640 грн., сплачений відповідно до квитанції №0.0.891309624.1 від 13.11.2017 року.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови включити до загального страхового стажу для обчислення пенсії період роботи ОСОБА_1 в Кооперативі «Комфорт» згідно даних трудової книжки за період з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року.

Зобов`язати Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області включити до загального страхового стажу для обчислення пенсії період роботи ОСОБА_1 в Кооперативі «Комфорт» згідно даних трудової книжки за період з 02.12.1988 року по 14.07.1992 року і здійснити перерахунок розміру пенсії з моменту її нарахування у зв`язку із збільшенням страхового (трудового) стажу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Відповідач Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (45100, Волинська область, місто Рожище, вулиця Шевченка, 89, код ЄДРПОУ 40378680).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 26.03.2018 року.