Рішення № 72948362, 26.03.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9358/17

Провадження №2/524/842/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г.,при секретарі – Бельченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за цивільним позовом ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області до ОСОБА_2 про відшкодування переплати пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року до суду звернулося Кременчуцьке об’єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області з позовом до ОСОБА_2, в якому позивач просив стягнути з відповідача як пенсіонера переплату пенсії за віком у розмірі 5638,79 грн., котра є рахунковою помилкою внаслідок безпідставного призначення підвищення пенсії по ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і виникла з часу проведення перерахунку пенсії з 07 лютого 2013 року до 29 лютого 2016 року.

У судове засіданні представник позивача ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області та відповідач ОСОБА_2 не прибули, просили справу розглянути за відсутності представника позивача та відповідача. Представник позивача ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області – ОСОБА_3 позов підтримала, просила задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 з позовом не погодився, пояснивши, що помилка при нарахуванні пенсії виникла лише з вини позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності зі ст. 1215 ЦК не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Відповідно ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Згідно ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного Фонду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Відповідно ст. 50 цього Закону України передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку у позивача як пенсіонер за віком та отримує пенсію за віком з 07 лютого 2013 року, коли його було переведено на підставі поданої ним заяви з одного виду пенсії ( по інвалідності ) на інший (за віком).

Розпорядженням позивача від 06 червня 2013 року за № 800730 заява відповідача була задоволена шляхом призначення пенсії за віком із застосуванням положень ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», котра була виплачена у період з 07 лютого 2013 року до 29 лютого 2016 року на суму 65047,04 грн.

29 січня 2016 року позивачем було видано розпорядження за № 800730 про здійснення перерахунку пенсії у зв’язку з проведенням 07 лютого 2013 року неправильного обчислення розміру пенсії та проведено обчислення розміру пенсії за вказаний проміжок часу у сумі 59408,25 грн. без застосування положень ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які не діють при призначенні іншого виду пенсії, зокрема при переведенні з одного виду пенсії на інший вид.

Таким чином, переплата за розрахунками позивача пенсії відповідача з 07 лютого 2013 року до 29 лютого 2016 року становить 5638,79 грн.(65047,04 грн.-59408,25грн.). При цьому, суд враховує, що спір щодо розмірів обчислення переплати щомісячних платежів пенсії між сторонами у справі – відсутній.

На вимогу позивача відповідач відмовився від повернення коштів. Утримання з пенсії відповідача будь-яких коштів у повернення переплати розмірів пенсії не здійснювалося.

Як вбачається з матеріалів справи, переплата розмірів пенсії, яка була обчислена та виплачена позивачем відповідачеві у проміжок часу з лютого 2013 року по лютий 2016 року, виникла внаслідок не рахункової помилки, а внаслідок неправильного ( невірного ) трактування працівниками позивача положень пенсійного законодавства України при обчисленні розмірів пенсії після переведення відповідача з одного виду пенсії на інший, а не внаслідок будь-яких дій відповідача та не з його вини. Суд констатує, що така помилка виникла внаслідок дій працівників позивача, які здійснювали відповідні дії обчислення розмірів пенсії відповідача при проведенні її перерахунку та відсутності належного контролю зі сторони певних службових осіб за правильністю арифметичних обчислень пенсії відповідача та щодо підстав для такого.

Позивач не надав суду належні і допустимі докази на підтвердження позову, спростування встановлених судом обставин, на підтвердження наявності факту зловживань зі сторони відповідача щодо надання позивачеві недостовірних даних про розміри доходів при призначенні та виплаті надмірних розмірів трудової пенсії за віком, їх недобросовісності.

Суд, враховуючи наведені обставини, а також правову позицію Верховного Суду України, викладених у постанові від 22 січня 2014 року у справі за № 6-151цс13 та від 02 липня 2014 року у справі за № 6-91цс14, виходить з того, що відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно і відсутності недобросовісності з боку набувача. Поняття « рахункова помилка » в чинному законодавстві не визначено.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року за № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці » надається роз’яснення поняття лічильної ( рахункової )помилки, як помилки, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Натомість, як раніше зазначалося, позивач посилається на наявність допущеного саме його працівниками рахункової помилки.

Також, суд враховує і роз’яснення Європейського суду з прав людини, даних у п. 71 рішення від 20 жовтня 2011 року ( остаточне 20 січня 2012 року ) у справі « Рисовський проти України » (заява № 29979/04), якими передбачено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, суд вважає, що позов є необґрунтованим та недоведеним, і таким, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує, що позов не підлягає задоволенню та, що відповідно ст. 5 Закону України « Про судовий збір » Пенсійний Фонд України та його органи звільнені взагалі від сплати судового збору. Тому, судовий збір у даній справі не підлягає стягненню ні з позивача, ні з відповідача.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 55 Конституції України, ст. 1215 ЦК України ст. 50 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 200, 258, 264, 265, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 об’єднаному управлінню Пенсійного Фонду України Полтавської області у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: