Ухвала суду № 72947993, 22.03.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3073/18

Провадження № 1-кс/428/1667/2018

УХВАЛА

іменем України

22 березня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Василович Г.Ю., за участю прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Єлісєєвої М.Я., слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Тарануха Д.В., підозрюваного ОСОБА_3, захисника Шевченка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Тарануха Д.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Єлісєєвої М.Я. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12018130370000363 від 02.02.2018 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області, громадянина України, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Тарануха Д.В. звернувся до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області із клопотанням, погодженим прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Єлісєєвої М.Я. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_5, маючи злочинний намір, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, заздалегідь придбав у невстановлених слідством осіб, особливо небезпечний наркотичний засіб-ацетильований опій, який спільно з ОСОБА_5 збував особам у м. Сєвєродонецьку.

23 лютого 2018 року в період часу з 14 год. 00 хв. до 14 год. 05 хв. працівники Національної поліції, знаходячись біля будинку № 68, який розташований по просп. Хіміків, м. Сєвєродонецька, вручили в присутності двох понятих ОСОБА_6, яка здійснює оперативну закупівлю, з метою викривання ОСОБА_5 в незаконному збуті наркотичного засобу - ацетильованого опію, градуйований медичний шприц об'ємом 5 мл., у фабричній упаковці та грошові кошти в сумі 750 гривень (три банкноти номіналом 200 грн. з серійним номером СЖ9292146; УС1120171; ЗЕ6177296; одна банкнота номіналом 100 грн. з серійним номером СЄ3151876; одна банкнота номіналом 50 грн. з серійним номером СГ 3594323).

Попередньо зателефонувавши ОСОБА_5, з метою придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію, ОСОБА_6 домовилась про зустріч з останньою біля зупинки громадського транспорту, яка розташована по вул. Ш. Будівельників м. Сєвєродонецька.

Після цього ОСОБА_6, направилась до заздалегідь обумовленого з ОСОБА_5 місця, де сіла до під'їхавшого автомобілю марки «Део» червоного кольору р\н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, в салоні якого знаходилась ОСОБА_5. На вказаному автомобілі вони проїхали до гаражного кооперативу, який розташований за зупинкою громадського транспорту по вул. Ш. Будівельників м. Сєвєродонецька. В салоні автомобілю ОСОБА_6 передала ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 750 грн. (три банкноти номіналом 200 грн. з серійним номером СЖ9292146; УС1120171; ЗЕ6177296; одна банкнота номіналом 100 грн. з серійним номером СЄ3151876; одна банкнота номіналом 50 грн. з серійним номером СГ 3594323; призначені для купівлі особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію.

Після чого ОСОБА_3, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут, особливо небезпечного наркотичного засобу- ацетильованого опію, передав ОСОБА_6 пластиковий флакон з речовиною коричневого кольору. Далі ОСОБА_6 повернулась до місця вручення їй грошових коштів, а саме: до будинку № 68 по просп. Хіміків м. Сєвєродонецька, де в період часу з 14 год. 30 хв. до 14 год. 45 хв. в присутності двох понятих ОСОБА_6 видала співробітникам Національної поліції пластиковий флакон, який заповнений речовиною коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № 19/113/8-2/191 е від 27.02.2018 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - ацетильований опій. Маса ацетильованого опію у перерахунку на суху речовину 0,24 грама.

Таким чином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, своїми умисними діями, які виразилися в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

21.03.2018 року слідчим Таранухою Д.В., за погодженням з прокурором - процесуальним керівником Єлісєєвою М.Я. на підставі зібраних у провадженні доказів ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Оскільки у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на думку слідчого є необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

-можливості переховуватися від органів досудового розслідування або суду, про що свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

-можливості впливати на свідків у кримінальному провадженні;

-можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів, майновий стан підозрюваного, а саме: ОСОБА_3 постійного місця роботи та постійного джерела доходів не має.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_3 жоден інший більш м"який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_3, виконання ним процесуальних рішень, враховуючи характер вчиненого підозрюваним тяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, слідчим у клопотанні ставиться питання про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та просили суд обрати підозрюваному запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 зазначив, що висунута підозра у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України частково обгрунтована, просив застосувати стосовно нього більш м"який запобіжний захід.

У судовому зхасіданні захисник підозрюваного адвокат Шевченко Д.В. просив застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_3 більш м"який запобіжний захід.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

21.03.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

-протоколами допиту свідка ОСОБА_7;

-протоколами допиту свідка ОСОБА_8;

-протоколом огляду речей від 23.02.2018 року;

-протоколом огляду місця події від 23.02.2018 року;

-висновком експерта № 19/113/8-2/191е від 27.02.2018 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11;.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

-протоколом огляду предмета від. 13.03.2018 року.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_3 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України є обгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов"язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить не лише вагомість доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, але і відсутність у ОСОБА_3 міцних та сталих соціальних зв"язків, він не навчається, не працює.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_3, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризиків можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя також приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність у судовому засіданні ризику щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_3 раніше був засудженим, на шлях виправлення не став, вчинив новий умисний злочин, що свідчить про стійку упевненість підозрюваного у відсутності невідворотності покарання за скоєне.

Разом із тим, слідчий суддя вважає недоведеною наявність такого ризику, як можливість ОСОБА_3 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки вона не знайшла об"єктивного підтвердження в судовому засіданні і грунтується на припущеннях.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12018130370000363 від 02.02.2018, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов"язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м"яким запобіжним заходом є особисте зобов"язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров"я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_3, який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Підозрюваний ОСОБА_3 у теперішній час не навчається, не працює, має задовільний стан здоров"я.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12018130370000363 від 02.02.2018 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Суд також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті. У зв»язку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обов"язків судом та не має бути більш, ніж 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Тарануха Д.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Єлісєєвої М.Я. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 22 березня 2018 року по 20 травня 2018 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_3 заставу у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок: Одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, Банк одержувач - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, Рахунок - 37317017002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україниу.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз"яснюється положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п'ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко