Вирок № 72947808, 23.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/16492/16-к

Провадження № 1-кп/263/65/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарях: Чертовій О.С., Єрмоленко Р.С., Лапоног Т.Г., Рудь О.Ю.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Грибенюк О.О.,

особи, відносно якої подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Бережної М.І.,

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка є законним представником неповнолітнього - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого: 11 травня 2012 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 20 червня 2012 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 22 червня 2012 року Жовтневим районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 квітня 2014 року звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 10 місяців 03 дні, та відносно якого ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 березня 2017 року застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у межах кримінальних проваджень за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2016 року, приблизно о 15 год. 40 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні лялькового театру, розташованого по проспекту Миру, 37 у Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, керуючись корисливими мотивом, умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу зі сцени театрального залу, розташованого на другому поверсі, викрав ноутбук «Тошиба», моделі «Satellite F305-S6905», який належить ОСОБА_3 Після чого, з місця сконання злочину втік, розпорядившись у подальшому викраденим на свій розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 5 761 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Він же, 04 жовтня 2016 року, приблизно об 11 год. 45 хв., перебуваючи у приміщенні кабінету № 51 ТОВ «Маріупольгражданпроект», розташованого за адресою: вул. Казанцева, 7 «б» у Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, керуючись корисливим мотивом, умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, зі столу, викрав мобільний телефон «Асус-TOOJ», з сім-картою мобільного оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 Після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном у подальшому на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1 457 грн. 94 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Він же, 23 лютого 2017 року, приблизно о 12 год. 30 хв., знаходячись у приміщенні групи № 10 ясла-саду № 134, розташованого за адресою: вул. Троїцька, 85 у Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, таємно, повторно, шляхом вільного доступу зі столу-тумби, заволодів мобільним телефоном «Prestigio Wize P3», в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2, яка не представляє матеріальної цінності, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1 575 грн. Після чого з місця скоєння суспільно небезпечного діяння втік, розпорядившись майном у подальшому на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Він же, 13 лютого 2017 року, близько 18 год. 30 хв., знаходячись біля будинку № 28 по вул. 9-ї Авіадивізії у Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, повторно, бажаючи заволодіти чужим майном, попросив у раніше не відомого йому неповнолітнього ОСОБА_8 мобільний телефон, нібито під приводом здійснення дзвінка. ОСОБА_8, не усвідомлюючи характер дій ОСОБА_1, добровільно передав останньому мобільний телефон «Prestigio Wize L3», вартістю 916 грн. 67 коп. Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння суспільно небезпечного діяння втік, розпорядившись майном у подальшому на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння як шахрайство, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Він же, 05 травня 2017 року, приблизно об 19 год. 00 хв., знаходячись у приміщенні будинку № 2 по вул. Архітектора Нільсена у Центральному районі м. Маріуполя, таємно, повторно, шляхом вільного доступу заволодів мобільним телефоном «Нокіа 301 Dual Sim», чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 373 грн. 46 коп. Після чого з місця скоєння суспільно небезпечного діяння втік, розпорядившись майном у подальшому на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання у повному обсязі, вказавши, що наявні усі законні підстави для застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бережна М.І. - не заперечувала у судовому засіданні щодо застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру розглянуто за відсутності особи, до якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 512 КПК України.

Судом, у відповідно до положень статей 512, 513 КПК України установлено наступні обставини та з'ясовано такі питання.

За епізодами від 26 липня 2016 року та 04 жовтня 2016 року установлено наступне:

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що працює звукорежисером у ляльковому театрі. 26 липня 2016 року, близько 15 год. 00 хв. - 15 год. 30 хв., прийшов на роботу до лялькового театру по проспекту Миру, 37 у м. Маріуполі, піднявся на другий поверх, підготував апаратуру до роботи, спустився на перший поверх, його не було близько 30 хвилин, коли піднявся на другий поверх, то виявив, що зник його ноутбук «Тошиба Сателіт» сіро-чорного кольору, після чого викликали працівників поліції та оглянули камери спостереження, на яких зафіксований чоловік, який викрав ноутбук, однак відеозапис у подальшому пошкодився. У подальшому впізнав особу, яка викрала ноутбук за фотознімками у поліції. Потім ноутбук повернули потерпілому.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що не працює, раніше був знайомий з ОСОБА_1, 27 липня 2016 року йшов біля басейну «Нептун», близько 17 год. 00 хв. зустрів ОСОБА_1, який запропонував йому придбати ноутбук марки «Тошиба Сателіт» чорного кольору за 300 грн. ОСОБА_10 пішов додому, взяв кошти та після цього дня придбав указаний ноутбук у ОСОБА_1, пізніше до нього приїхали працівники поліції та він віддав цей ноутбук.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що здійснює волонтерську діяльність, 04 жовтня 2016 року, близько 11 год. 45 хв. перебувала у приміщенні кабінету № 51 ТОВ «Маріупольгражданпроект», яке розташоване по вул. Казанцева, 7 «б» у м. Маріуполі, займалася із дитиною, у кабінеті також був присутній її керівник. У цей час заглянув якийсь молодий хлопець, вона до нього вийшла, він сказав, що у нього в сім'ї хвора дитина і він цікавиться зайняттям з нею. ОСОБА_4 покликала свого керівника ОСОБА_11, яка розповіла про зайняття та надала номер мобільного зв'язку. Після чого хлопець пішов. Близько через 1 год. 30 хв. вона виявила, що зі столу пропав мобільний телефон «Асус-TOOJ» та вона не бачила, коли, хто та як викрав її телефон. У подальшому у відділі поліції вона впізнала хлопця за фотознімком, який приходив до їх кабінету 04 жовтня 2016 року. Телефон не повернули, оскільки працівники поліції не виявили бажання його відшукувати у ломбарді, хоч ОСОБА_4 сама його віднайшла у ломбарді та про це вказала працівникам поліції.

Згідно з протоколом огляду місця події від 26 липня 2016 року, проведеного з 17 год. 29 хв. по 18 год. 00 хв. у присутності понятих, встановлено, що місцем огляду є зал вистав лялькового театру м. Маріуполя, який розташований за адресою: проспект Миру, 37 у Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, при вході до зали знаходяться ряди крісел. За кріслами знаходиться сцена. Зліва перед сценою знаходиться колонка. Зі слів ОСОБА_3 на вказаній колонці знаходився ноутбук «Тошиба», на підлозі біля колонки знаходився зарядний пристрій до ноутбука. На колонці наявна антична лінія (а. с. 29 - 31, т. 1).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 03 серпня 2016 року, проведеного з 18 год. 00 хв. по 18 год. 30 хв. у присутності понятих, встановлено, що об'єктом огляду є приміщення службового кабінету № 3 Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, розташованого по вул. Фонтанній, 87 у м. Маріуполі, в якому ОСОБА_10, який добровільно надав для огляду ноутбук «Тошиба», у корпусі сіро-чорного кольору, серійний номер 391653260, модель PSAG 84-04001W, пояснив, що вказаний ноутбук він придав у свого знайомого ОСОБА_1 за 300 грн., про те, що вказаний ноутбук є краденим майном, він не знав. Вказаний ноутбук був запакований у поліетиленовий пакет, опечатаний паперовою стрічкою та вилучений (а. с. 32 - 34, т. 1).

Постановою слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 09 серпня 2016 року призначено товарознавчу експертизу указаного ноутбуку (а. с. 35, т. 1).

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи від 26 серпня 2016 року № 1/20-17, початкова вартість ноутбуку торгівельної марки «Toshiba», моделі «Satellite F305-S6905», на час здійснення правопорушення, а саме: на 26 липня 2016 року, могла становити 5 761 грн. Вартість експертизи становить 351 грн. 84 коп. відповідно до довідки про витрати на її проведення Постановою слідчого Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 30 серпня 2016 року указаний ноутбук визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 15016050770002742 та переданий потерпілому ОСОБА_3 для зберігання (а. с. 39 - 47, т. 1).

Відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 30 серпня 2016 року з доданою до нього фототаблицею, проведеного з 18 год. 00 хв. по 18 год. 20 хв., проведено пред'явлення для впізнання таких речей: 1. Ноутбук «Тошиба», моделі «Satellite С50А-L8S», у корпусі чорного кольору, діагональ дисплея 15,6 дюймів; 2. Ноутбук «Тошиба», моделі «Satellite F305-S6905», у корпусі чорного кольору, діагональ дисплея 15,4 дюймів; 3. Ноутбук «Тошиба», моделі «Satellit L50B1MS», у корпусі чорного кольору, діагональ дисплея 15,6 дюймів; 4. Ноутбук «Тошиба», моделі «Satellit L50B1XL», у корпусі чорного кольору, діагональ дисплея 15,4 дюймів. Перед пред'явленням речей до впізнання у свідка ОСОБА_3 попередньо з'ясовано, чи може він впізнати річ, опитано про ознаки речі, а також про обставини, за яких він бачив цю річ. Далі ОСОБА_3 відповів, що може впізнати ноутбук за кольором, моделлю, зовнішнім виглядом, клавіатурою та програмним забезпеченням. Надалі ОСОБА_3 зазначив, що впізнає ноутбук, розташований під № 2 зліва на право. Ознаки, за якими ОСОБА_3 впізнав річ: за розміром, кольором, моделлю, клавіатурою, яка має наклейки білого кольору, програмне забезпечення та наклейками на акумуляторі. Відповідно до фототаблиці під № 2 розташований ноутбук «Тошиба», вилучений під час огляду місця події 03 серпня 2016 року у ОСОБА_10 (а. с. 43 - 45, т. 1).

Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 вересня 2016 року, проведеного з 13 год. 00 хв. по 13 год. 20 хв. у присутності понятих, потерпілий ОСОБА_3 вказав, що зможе впізнати по фото хлопця, якого бачив на відеозаписі 26 липня 2016 року, а саме: хлопця, який викрав його ноутбук з театру ляльок. Надалі ОСОБА_3 заявив, що впізнає хлопця під № 2, як того, хто 26 липня 2016 року викрав його ноутбук з театру ляльок, за рисами обличчя. Під номером 2 на фото зображений ОСОБА_1 (а. с. 48 - 51, т. 1).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 16 вересня 2016 року № 987, відповісти на поставлені питання не є можливим, ОСОБА_1 рекомендовано проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи (а. с. 53 - 57, т. 1).

Згідно з протоколом огляду місця події від 05 жовтня 2016 року, проведеного з 16 год. 00 хв. по 16 год. 30 хв. у присутності понятих, встановлено, що об'єктом огляду є приміщення службового кабінету № 3 Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, розташованого по вул. Фонтанній, 87 у м. Маріуполі, у ході огляду присутня ОСОБА_4, яка добровільно надала копію фрагменту коробки з мобільного телефону, на якій визначена марка «Asus», модель «TOOJ», та Імей: № № НОМЕР_3, НОМЕР_3, дана копія була оглянута та вилучена. Постановою слідчого Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 05 жовтня 2016 року указана копія фрагменту коробки визнана речовим доказом та зберігається при матеріалах кримінального провадження (а. с. 58 - 62, т. 1).

Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 жовтня 2016 року, проведеного з 15 год. 20 хв. по 15 год. 40 хв. у присутності понятих, ОСОБА_11 вказала, що зможе впізнати особу, яка 04 жовтня 2016 року заходила у приміщення офісу № 51 по вул. Казанцева, 7 «б» у м. Маріуполь приблизно об 11 год. 45 хв., за зовнішнім виглядом, рисами обличчя, формою голови. Надалі ОСОБА_11 вказала, що впізнає особу, зображену на фото № 1, як особу, яка 04 жовтня 2016 року заходила у приміщення офісу № 51 по вул. Казанцева, 7 «б», м. Маріуполь, приблизно об 11 год. 45 хв., за рисами обличчя, зовнішнім виглядом, статурою. Під № 1 на фото зображений ОСОБА_1 (а. с. 63 -66, т. 1).

Від генерального директора ПТ «Ломбарл Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» і компанія» 13 жовтня 2016 року на адресу слідчого Центрального ВП ГУНП в Донецькій області надійшов лист, відповідно до якого повідомлено, що ОСОБА_12 отримував у Товариства фінансовий кредит, а саме: за договором від 05 жовтня 2016 року за предмет застави, а саме: телефон «Asus», модель «TOOJ», та Імей: № № НОМЕР_3, НОМЕР_4, оціночною вартістю 1 457 грн. 94 коп. (а. с. 67, т. 1).

Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 грудня 2016 року, проведеного з 17 год. 50 хв. по 18 год. 10 хв. у присутності понятих, ОСОБА_4 вказала, що зможе впізнати особу, яку бачила у приміщенні офісу № 51 по вул. Казанцева, 7 «б» у Центральному районі м. Маріуполя 04 жовтня 2016 року, за рисами обличчя, зростом, статурою. Надалі ОСОБА_4 вказала, що впізнає особу, зображену на фото під № 3, як особу, яку 04 жовтня 2016 року вона бачила у приміщенні офісу № 51 по вул. Казанцева, 7 «б» у Центральному районі м. Маріуполя. Під № 3 на фото зображений ОСОБА_1 (а. с. 68 - 71, т. 1).

Постановою слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 10 листопада 2016 року призначено стаціонарну судовому психіатричну експертизу з приводу епізоду від 26 липня 2016 року (а. с. 72, т. 1).

Відповідно до висновку комісійної судової психолого-психіатричної експертизи від 15 грудня 2016 року № 244, ОСОБА_1 у період часу, віднесеного до інкримінованого йому діяння, страждав і у даний час страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизофренії параноїчної. Вказане хронічне психічне захворювання позбавляло ОСОБА_1 можливості віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) та керувати ними у період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння. На даний час він також не може віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. Потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом (а. с. 73 - 76, т. 1).

Допитаний у судовому засіданні у режимі відеоконференції експерт ОСОБА_13 суду пояснив, що працює завідувачем відділення Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні. 15 грудня 2016 року на підставі постанови старшого слідчого слідчого відділу Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 10 листопада 2016 року проведено комплексну судову психолого-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_1, за наслідками якої виготовлений висновок № 244. ОСОБА_13 є одним із експертів при проведенні експертизи. У даній експертизі досліджувалося питання лише щодо епізоду від 26 липня 2016 року, про що і було порушено питання у постанові про призначення експертизи. З приводу епізоду від 04 жовтня 2016 року експертиза не проводилася, оскільки таке питання не ставилося перед експертом. З приводу психічного стану ОСОБА_1 станом на 04 жовтня 2016 року експерт відмовився відповісти, оскільки такі обставини можливо встановити лише шляхом проведення певних досліджень.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 квітня 2017 року у кримінальному провадженні за епізодом від 04 жовтня 2016 року призначено судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_1 (а. с. 114, т. 1).

Відповідно до висновку комплексної судової психологічно-психіатричної експертизи від 19 травня 2017 року № 549, ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у виді параноїчної шизофренії. У період часу, який відповідає інкримінованому правопорушенню (04 жовтня 2016 року), не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, який відповідає інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_1 у стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував. На теперішній час ОСОБА_1 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом (а. с. 117 - 124, т. 1).

За епізодом від 13 лютого 2017 року установлено наступне.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_8, 13 лютого 2017 року, близько 18 - 19 год. її син ОСОБА_8 повертався з тренування, біля будинку до нього звернувся молодий хлопець, попросив телефон для дзвінка, потім завів ОСОБА_8 до під'їзду та забрав мобільний телефон «Prestigio Wize L3» і зник. Цей телефон належить ОСОБА_7, давала телефон своєму сину. ОСОБА_8 почав шукати цього хлопця, знайшов його, почав доганяти, наздогнавши, телефон не зміг забрати, оскільки у хлопця його не було. У цей час до них підійшов тренер ОСОБА_8 - ОСОБА_14 та розборонив хлопців. Після чого тренер пішов із хлопцем, який, як установлено у подальшому, є ОСОБА_1, відшукувати телефон ОСОБА_8 Однак не віднайшли і ОСОБА_1 пообіцяв телефон принести на наступний день, однак не приніс, тому і звернулися до поліції з цього приводу. Тренер сказав, що знає ОСОБА_1, тому і вирішили зачекати до наступного дня. Про усі обставини, які потерпіла повідомила суду, вона дізналася зі слів сина та тренера, особисто вона не була очевидцем цих подій.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що є тренером у спортивній секції з боротьби та знає ОСОБА_8, оскільки він займається в групі, яку він тренує. 13 лютого 2017 року увечері він вийшов з тренування зі своєю донькою, яка також займається у секції, проходячи біля будинку - арки, побачив, що пробігли якісь хлопці, які здалися йому знайомі, він пішов до верху по вулиці, а вони побігли до низу, один з хлопців наче ОСОБА_8, який займається у секції боротьби. Фактично хлопці побігли навкруги будинку, в бік площадки, коли свідок вийшов із арки, то почув якийсь шум та галас, голос про те, що «віддай телефон», підійшов до місця, де побачив двох хлопців, один з яких був знизу, а зверху сидів ОСОБА_8 та кричав «поверни телефон». Ще була одна особа, яку він не знає та не знає його причетності до цієї ситуації. Коли ОСОБА_14 підійшов ближче, то смикнув хлопця за куртку та розвернув до себе і впізнав у ньому ОСОБА_1, оскільки він живе у цьому районі та колись приходив до секції займатися боротьбою, бачив його раз на рік чи два рази на рік. ОСОБА_1 впізнав візуально тренера, останній почав запитувати, що трапилося, ОСОБА_1 відповідав не чітко, казав, що нічого не знає, після того, як тренер пригрозив викликом поліції, то ОСОБА_1 одразу зізнався, однак сказав, що телефону у нього не має, він десь його залишив, пішли усі разом у бік школи № 53, у процесі ОСОБА_14 намагався дізнатися де телефон, однак ОСОБА_1 неясно пояснював, пройшли 100 метрів, ОСОБА_1 почав казати, що не там залишив телефон, у подальшому пішли до будинку по вул. 9-ї Авіадівізії та піднялися на 4 поверх, де подзвонили у квартиру, ніхто не вийшов, ОСОБА_1 сказав, що завтра забере телефон у людини та віддасть його. Тренер ОСОБА_14 завів ОСОБА_1 та ОСОБА_8 до себе у спортзал, вирішили почекати до наступного дня, повіривши ОСОБА_1 у присутності двох свідків, що він поверне телефон, після чого зателефонував матері ОСОБА_8 На наступний день ОСОБА_1 не прийшов та не повернув телефон. Особисто ОСОБА_14 не бачив самої події відібрання телефону.

Потерпіла ОСОБА_7 під час допиту ОСОБА_14 вказала, що з нею узгоджено питання відпуску ОСОБА_1

У судовому засіданні за участю психолога ОСОБА_15, законного представника - матері ОСОБА_7, допитаний неповнолітній ОСОБА_8 суду повідомив, що 13 лютого 2017 року, близько 18 год. 30 год. він йшов додому після тренування з вул. Гранітної, 116 у м. Маріуполі, прямував до зупинки, біля будинку № 9 стояв хлопець, який звернувся до ОСОБА_8 та запитав, яка година, він відповів, подивившись на телефон, потім хлопець попросив у нього телефон для термінового дзвінка, на що ОСОБА_8 відповів, що має телефон, однак на ньому відсутні кошти, однак ОСОБА_1 сказав, що дзвінок за екстреним викликом. Жодних погроз та агресії з боку ОСОБА_1 не було. ОСОБА_8 добровільно надав телефон на дворі перед під'їздом, оскільки ОСОБА_1 сильно просив, у під'їзд були відкриті двері, вони зайшли до під'їзду будинку, ОСОБА_1 викликав ліфт та сказав почекати, ОСОБА_8 просив повернути телефон, ОСОБА_1, сівши у ліфт, піднявся на поверх, у цей час ОСОБА_8 був у ступорі, відійшовши, побіг на 4 поверх пішки, там уже не було ОСОБА_1 та він почав телефонувати у різні двері квартир, з однієї вийшла жінка, а з іншої чоловік, він почав у них запитувати з приводу хлопця. Чоловік сказав, що заходив хлопець та просив сховати його, той відмовив йому та хлопець наче почав підніматися на 9-й поверх. Жінка сказала, що нікого не бачила та запропонувала йому піднятися на 9 поверх та перевірити, чи він там не сховався, вони піднялися на верхні поверхи, ОСОБА_8 був попереду, там було темно та не знайшов ОСОБА_1, після чого спустився до 4 поверху. Після чоловік запропонував допомогти ОСОБА_8 відшукати цього хлопця та вони спустилися до вулиці, чоловік відводив ОСОБА_8 в інший бік, однак він йшов у сторону аптеки, де побачив ОСОБА_1, який сховався. Після ОСОБА_8 почав доганяти ОСОБА_1, наздогнавши, почав вимагати телефон, у цей час йшов його тренер, який розборонив їх, та почали всі ходити з ОСОБА_1 з метою, щоб останній віддав телефон, ходили до будинку, де ОСОБА_1 взяв телефон у нього, тренер з ОСОБА_1 піднявся на 4-й поверх, однак телефон не повернули. Після вирішили завести ОСОБА_1 до спортивного залу, де він пообіцяв повернути телефон на наступний день та вирішили його відпустити, повіривши йому. На наступний день телефон ОСОБА_1 не приніс, тому зателефонували до поліції.

Відповідно до заяви від 14 лютого 2017 року, поданої до Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, ОСОБА_16 просить притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка 13 лютого 2017 року близько 18 год. 00 хв. взяла телефон у її сина ОСОБА_8 та не повернула (а. с. 36, 37, т. 2).

Згідно з протоколом огляду місця події від 19 квітня 2017 року, проведеного з 17 год. 10 хв. по 18 год. 05 хв. у присутності понятих та за участю ОСОБА_17, за допомогою використання фотоапарату «Кенон», встановлено, що місцем огляду є подвір'я будинку № 33 по проспекту Миру у Центральному районі м. Маріуполя, у ході огляду встановлено, що ОСОБА_17 у добровільному порядку надав співробітникам мобільний телефон марки «Prestigio» «Wize L3PSP3403DUO», у корпусі чорного кольору, в чохлі чорного кольору напівшкіряному. Мобільний телефон має наступні пошкодження: тріщини по всьому екрану від верхнього лівого кута до правого нижнього кута. Телефон без задньої кришки. У телефоні мається батарея з написом «Prestigio» AHICL: PSP3404DUO, Voltage 3.8 V. Сім-картки відсутні, карта пам'яті також відсутня. Модель телефону: SN: MTPDO163908876/ Імей: НОМЕР_5, НОМЕР_6. ОСОБА_17 повідомив, що придбав телефон на Центральному ринку у раніше не знайомого. Мобільний телефон вилучений до Центрального ВП. Постановою слідчого Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2017 року указаний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а. с. 48 - 50, т. 2).

Відповідно до висновку експерта від 24 квітня 2017 року № 1/20-198, ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону торгівельної марки «Prestigio» моделі «Wize L3PSP3403DUO», Імей: НОМЕР_5, НОМЕР_6, у період часу з 13 лютого 2017 року по 19 квітня 2017 року могла становити 916 грн. 17 коп. Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи від 24 квітня 2017 року така становить 351 грн. 84 коп. (а. с. 51 - 56, т. 2).

Згідно з протоколом огляду предмету від 13 червня 2017 року, проведеного з 14 год. 00 хв. по 14 год. 20 хв. у присутності понятих та за участю потерпілої ОСОБА_7, встановлено, що мобільний телефон марки «Prestigio» моделі «Wize L3PSP3403DUO», Імей: НОМЕР_5, НОМЕР_6, в корпусі чорного кольору, співпадає з Імей, який наданий ОСОБА_7 у гарантійному талоні. Під час огляду потерпіла пояснила, що це саме її телефон, підтвердженням чого є документи, а саме: гарантійний талон. Також указаний телефон вона впізнала за зовнішніми ознаками, а саме: за тріщинами на екрані і по потертості на корпусі телефону, а також за відсутністю задньої кришки і чохла. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 червня 2017 року на указаний телефон накладений арешт з метою його збереження як речового доказу. Цього ж дня указаний телефон переданий ОСОБА_7 на відповідальне зберігання (а. с. 57 - 61, т. 2).

Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 червня 2017 року, проведеного з 14 год. 40 хв. по 14 год. 58 коп. за участю понятих, психолога та законного представника, неповнолітній свідок ОСОБА_8 впізнав особу під № 3 (зліва на право), вказавши, що це саме та особа, яка скоїла злочин 13 лютого 2017 року, а саме: шахрайським шляхом заволоділа у нього мобільним телефоном. ОСОБА_8 впізнав особу за овалом обличчя, очей, віків, лобу, зачіскою, носу та губ. Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 13 червня 2017 року на фото під № 3 зображений ОСОБА_1 (а. с. 62 - 64, т. 2).

Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 червня 2017 року, проведеного з 16 год. 20 хв. по 16 год. 45 коп. за участю понятих, свідок ОСОБА_14 впізнав особу під № 2 (зліва на право), вказавши, що це ОСОБА_1, що саме на нього вказав неповнолітній ОСОБА_8 як на особу, яка відносно нього вчинила злочин. ОСОБА_14 впізнав особу за овалом обличчя, очей, віків, лобу, зачіскою, носу та губ. Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 18 червня 2017 року на фото під № 2 зображений ОСОБА_1 (а. с. 65 - 67, т. 2).

Відповідно до висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 16 червня 2017 року № 670, ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії. У період часу (13 лютого 2017 року), який відповідає інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_1 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, який відповідає інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_1 у стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував. На теперішній час ОСОБА_1 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом (а. с. 68 - 72, т. 2).

За епізодом від 23 лютого 2017 року установлено наступне.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що працює у дитячому садочку № 134, який розташований по вул. Троїцькій, 85 у м. Маріуполі, 23 лютого 2017 року вона прийшла на роботу, під час обіду почали отримувати продукти для годування дітей, у цей час поклала телефон «Prestigio Wize P3» жовтого кольору на стіл в ігровій кімнаті, погодували дітей, зайнялися готуванням дітей до відпочинку (сну), близько 12 год. 30 хв. розвернулася та побачила, що телефон відсутній. Особисто вона не бачила, хто взяв цей телефон, відеокамери у дитячому садочку відсутні. У подальшому телефон повернули працівники поліції.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 вказав, що у лютому 2017 року вийшов з маршрутного таксі, до нього підійшли два хлопці, представилися працівниками поліції, запропонували бути понятим, він погодився, вилучили телефон у ОСОБА_1, не пам'ятає якої марки, та ОСОБА_1 пояснював, що телефон взяв у дитячому садку, після понятий розписався у протоколі та пішов.

Відповідно до заяви від 23 лютого 2017 року, поданої до Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, ОСОБА_5 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому їй особу, яка 23 лютого 2017 року приблизно об 12 год. 30 хв. викрала її мобільний телефон (а. с. 2, т. 2).

Згідно з протоколом огляду місця події від 07 березня 2017 року, проведеного з 11 год. 10 хв. по 11 год. 35 хв. у присутності понятих, встановлено, що місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, яка розташована біля будинку № 100 по вул. П. Орлика у Центральному районі м. Маріуполі, на вказаній ділянці знаходиться ОСОБА_1, який добровільно надав мобільний телефон «Prestigio Wize P3», у корпусі жовтого кольору, Імей: НОМЕР_7, НОМЕР_8, із сім-картою «Київстар» з номером - НОМЕР_2. ОСОБА_1 пояснив, що вказаний мобільний телефон він викрав 23 лютого 2017 року приблизно о 12 год. 20 хв. зі столу-тумби дитячого садку, розташованого за адресою: вул. Троїцька, 85 у Центральному районі м. Маріуполя Донецької області. У ході огляду місця події вилучений указаний мобільний телефон. Постановою слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 07 березня 2017 року указаний мобільний телефон із сім-картою визнані речовими доказами та відповідно до протоколу передачі на відповідальне зберігання рухомого майна від 24 березня 2017 року переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 (а. с. 3 - 6, т. 2).

Відповідно до висновку експерта від 22 березня 2017 року № 1/20-146, ринкова вартість представленого на дослідження бувшого у використанні мобільного телефону торгівельної марки «Prestigio» «Wize P3 PSP3508 DUO» на час здійснення правопорушення - 23 лютого 2017 року, могла становити 1 575 грн. Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи від 22 березня 2017 року № 1/20-146 така становить 351 грн. 84 коп. (а. с. 7 - 12, т. 2).

Згідно з висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 20 березня 2017 року № 297, ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії. У період часу (23 лютого 2017 року), який відповідає інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_1 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, який відповідає інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_1 у стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував. На теперішній час ОСОБА_1 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом (а. с. 13 - 19, т. 2).

Відповідно до протоколу огляду від 23 березня 2017 року, проведеного з 08 год. 10 хв. по 08 год. 50 хв. за участю понятих та потерпілої ОСОБА_5, встановлено, що предметом огляду є: коробка з мобільного телефону, на якій на боковій лінії наявний напис з назвою телефону - «Prestigio Wize P3» та Імей: НОМЕР_7, НОМЕР_8; товарний чек, виданий 31 грудня 2016 року СПД ОСОБА_19 на мобільний телефон, на якому вказаний колір - жовтий, та останні номери Імей: - НОМЕР_11, а також ціна - 1 805 грн. Вказані коробку та товарний чек ОСОБА_5 надала добровільно, які вилучені. Постановою слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 23 березня 2017 року указані речі визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_5 Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 березня 2017 року на указані коробку та чек накладений арешт (а. с. 20 - 25, т. 2).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 24 березня 2017 року, проведеного з 12 год. 10 хв. по 13 год. 15 хв., у присутності понятих, за участю ОСОБА_1, за допомогою використання фотоапарату «Олімпус», встановлено, що такий проводиться по вул. Троїцькій, 85 у Центральному районі м. Маріуполя у яслах-садку, де ОСОБА_1 вказав на двері групи з таблицею «Червона кімната» та № 10, розташованої ліворуч від входу. Після ОСОБА_1 пояснив, що 23 лютого 2017 року, приблизно о 12 год. 00 хв. він зайшов у цей дитячий садок та у вказану групу, щоб викрасти якесь майно. Після чого ОСОБА_1 запропонував зайти у приміщення групи, де вказав на стіл-тумбу, яка розташована одразу при вході праворуч, та пояснив, що на вказаній тумбі знаходився мобільний телефон «Prestigio Wize P3», у корпусі жовтого кольору, який він взяв з тумби та поклав до своєї кишені, після чого вийшов з приміщення дитячого садку. Мобільний телефон разом із сім-картою ОСОБА_1 заховав у себе дома, який пізніше був у нього вилучений (а. с. 26 - 30, т. 2).

За епізодом від 05 травня 2017 року встановленому наступне.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що працює директором клубу «Айкідо» по вул. Енгельса (Архітектора Нільсена), 2 спортивного комплексу «Азовець» у м. Маріуполі, займається роботою з виховання дітей у секції боротьби, 05 травня 2017 року близько 19 год. 00 хв. він відлучився від спортивного залу, у цей період, коли він сходив до вбиральні, повернувся до зали та йому повідомили діти, що приходив якийсь хлопчина, запитував з приводу секції боротьби та запису до клубу, потім він цього хлопця не бачив, у подальшому, коли виявив намір зателефонувати сину, встановив, що його мобільний телефон «Нокіа 301 Dual Sim» зник. Телефон перебував на тумбочці. Особа, яка приходила, не була у спортзалі більше 15 секунд, він його не знає та ніколи не бачив. Хлопці у роздягальні бачили цю особу, однак не запам'ятали його, оскільки відбувався процес тренування.

Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 11 травня 2017 року, адресованої до Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, він просить притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка 05 травня 2017 року близько 18 год. 00 хв. - 19 год. 00 хв. по вул. Енгельса, 2 у МСК «Азовець» викрала його мобільний телефон «Нокіа» (а. с. 74, 75, т. 2).

Згідно з протоколом огляду від 17 травня 2017 року, проведеного з 13 год. 40 хв. по 13 год. 50 хв. за участю понятого, встановлено, що об'єктом огляду є договір від 05 травня 2017 року № 740-17003734, який надав ОСОБА_1 Указаний договір серії АЕ 0032064, у верхній частині назва ломбарду «Свіжа копійка», у ньому вказаний заставодавець - ОСОБА_1, предмет застави - мобільний телефон «Нокіа 301 Dual Sim», Імей: НОМЕР_9, НОМЕР_10, оціночна вартість 373 грн. 46 коп., сума кредиту 300 грн. На договорі наявні дві печатки. Указаний договір вилучений. Відповідно до постанови слідчого Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 17 травня 2017 року указаний договір долучений до матеріалів кримінального провадження у якості речового доказу (а. с. 76 - 81, т. 2).

Відповідно до висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 13 червня 2017 року № 660, ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії. У період часу (05 травня 2017 року), який відповідає інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_1 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, який відповідає інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_1 у стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував. На теперішній час ОСОБА_1 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом (а. с. 82 - 72, т. 2).

Від допиту свідків ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_11 прокурор у судовому засіданні відмовилася, що відповідає замісту ст. ст. 26, 337 КПК України, тому їх допит судом не проводився.

Із встановлених судом обставин та досліджених доказів, проведеної їх оцінки як в сукупності, так і кожної обставини та доказу окремо, суд дійшов висновку, що наведені обставини та докази у достатній мірі підтверджують, що мали місце кримінальні правопорушення, що їх реально вчинив саме ОСОБА_1 під час перебування у стані, коли він страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії та не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, що виключає застосування покарання, і наведені обставини дають суду підстави для вирішення саме питання щодо необхідності застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.

Вирішуючи питання про застосування примусових заходів медичного характеру, суд враховує роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» (далі - Постанова), зокрема те, що за змістом положень КК, законів від 22 лютого 2000 року № 1489-III «Про психіатричну допомогу» та від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» метою застосування примусових заходів медичного характеру і примусового лікування є: 1) вилікування чи поліпшення стану здоров'я осіб, названих у статтях 19, 20, 76, 93 та 96 КК; 2) запобігання вчиненню зазначеними особами нових суспільно небезпечних діянь (злочинів), відповідальність за які передбачена нормами КК.

При цьому, визначаючи відповідно до частин 3 - 5 ст. 94 КК тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, суд виходить як з психічного стану ОСОБА_1, так і з характеру вчинених ним суспільно небезпечних діянь, а також враховує, що підставою для застосування примусової госпіталізації є сукупність юридичного факту і медичного критеріїв - встановлення у діянні винного складів злочинів та наявність у нього хвороби, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, а умовами - висновки судово-медичних експертиз про наявність у суб'єкта злочину такої хвороби, його потребу у лікуванні.

При цьому, при визначені виду і міри медичного характеру, суд враховує не тільки характер душевного захворювання та рекомендації експертів про тип лікувального закладу, але і те, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечні діяння, які законодавцем віднесені до злочинів середньої тяжкості.

Вислухавши правову позицію прокурора та захисника, які вважають, що ОСОБА_1 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації у психіатричний заклад із звичайним наглядом, враховуючи висновок комісійних судово-психіатричних експертиз, суд вважає, що суспільно-небезпечні діяння, з приводу яких було порушено кримінальні провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, мали місце, та були вчинені особою, щодо якої розглядається справа.

Однак, зазначені діяння вчинені ОСОБА_1 у стані неосудності, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що він потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації у психіатричний заклад із звичайним наглядом.

У той же час, під час розгляду судом клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру суду не представлено доказів, які б указували на те, що ОСОБА_1 на теперішній час видужав або внаслідок змін у стані його здоров'я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 судом не обирався.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в порядку, передбаченому ст. ст. 118, 124 КПК, з неосудного не стягуються, а відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 100, 118, 124, 513 КПК України та ст. ст. 19, 93, 94 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації у психіатричний заклад із звичайним наглядом.

Після набрання ухвалою суду законної сили помістити ОСОБА_1 до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Речові докази: ноутбук «Тошиба», моделі «Satellite F305-S6905», у корпусі чорного кольору, діагональ дисплея 15,4 дюймів, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, залишити йому за належністю; мобільний телефон марки «Prestigio» моделі «Wize L3PSP3403DUO», Імей: НОМЕР_5, НОМЕР_6, в корпусі чорного кольору, який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7, залишити їй за належністю; мобільний телефон «Prestigio Wize P3», у корпусі жовтого кольору, Імей: НОМЕР_7, НОМЕР_8, із сім-картою «Київстар» з номером - НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5, залишити їй за належністю; коробку з мобільного телефону, на якій на боковій лінії наявний напис з назвою телефону - «Prestigio Wize P3» та Імей: НОМЕР_7, НОМЕР_8 та товарний чек, виданий 31 грудня 2016 року СПД ОСОБА_19 на мобільний телефон, на якому вказаний колір - жовтий, та останні номери Імей: - НОМЕР_11, які передані потерпілій ОСОБА_5 на відповідальне зберігання, залишити їй за належністю;

Речові докази: копія фрагменту коробки «Asus», модель «TOOJ», договір від 05 травня 2017 року № 740-17003734, фотокопію коробки з мобільного телефону «Prestigio Wize P3», фотокопію товарного чеку, виданого 31 грудня 2016 року СПД ОСОБА_19 на мобільний телефон, фотокопію коробки від мобільного телефону «Prestigio Wize L3», фотокопію гарантійного талону до телефону «Prestigio Wize L3», фотокопію коробки до телефону «Нокіа», - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Витрати на залучення експертів у загальному розмірі 1 055 грн. 55 коп. віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області у м. Маріуполі через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Музика