Рішення № 72947211, 20.03.2018, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/828/17

Номер провадження № 2/220/7/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Чернякової В.С.

представника позивача адвоката ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, КП «Великоновосілківське РБТІ» в особі державного реєстратора, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа Краснополянська сільська рада Великоновосілківського району Донецької області, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації декларації, демонтаж самовільно побудованих господарських будівель та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2017 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, який подальшому, уточнила, до ОСОБА_2, КП «Великоновосілківське РБТІ» в особі державного реєстратора, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа Краснополянська сільська рада Великоновосілківського району Донецької області про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації декларації та демонтаж самовільно побудованих господарських будівель.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є власником двох житлових будинків, які розташовані в с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області по вул. Братів Героїв, будинок 56 і будинок 58, та земельної ділянки площею 0,2816 га, яка розташована за тією ж адресою. Відповідач ОСОБА_2 є власником сусіднього житлового будинку, розташованого за адресою с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв, будинок 60.

Житловий будинок, власником якого вона є, зведений її батьками у 1957 році, побудований відповідно до норм ДБН (на межі не будувався). На той час, сусідські земельні ділянки ще не були приватизовані. У 2009 відповідач здійснила будівництво господарських споруд в умовах вже існуючої забудови, з порушенням ДБН. Зокрема, побудований сарай (літера Б-1, С-1), розташований на відстані 0,8 м від будинку безпосередньо під вікнами її будинку, тоді як згідно з п. 3.35 ДБН 360-92 сараї для домашніх тварин, птиці повинні бути розташовані від житлового будинку на відстані не менше 15 м.

Самочинне будівництво сараїв призвело до того, що у її будинку з’явилися волога, неприємний сморід, а під будинком почав руйнуватися підвал. Від нестерпного смороду свиней, яких відповідач утримує в сараї, та складування відходів їх життєдіяльності на межі земельних ділянок, не можливо відчинити вікна в будинку. Окрім того, у зв’язку із занадто близьким розташуванням сараю до будинку, порушені норми інсоляції. Для досягнення нормального бактерицидного ефекту в будинку, тривалість опромінення житла сонячним світлом (інсоляція) на добу, відповідно до санітарних норм, повинна бути не менше трьох годин на добу. До того ж, сарай для утримання худоби відповідач обладнала обігріваючим приладом – піччю, у зв’язку з чим, постійно піддається руйнації та перебуває у потенційній техногенній небезпеці.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18.06.2014 року за відповідачкою визнано право власності на самочинно збудовані будівлі, на підставі якого ДАБІ у Донецькій області була зареєстрована декларація про готовність об’єкта до експлуатації, а 14.11.2014 року відповідач отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно, розташоване в с. Красна Поляна по вул. Братів Героїв 60.

16.03.2016 року апеляційним судом Донецької області вказане рішення суду було скасовано, однак ДАБІ у Донецькій області відмовило у скасуванні реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації. 03.03.2017 року вона звернулася до державного реєстратора КП «Великоновосілківське РБТІ» з відповідними документами для часткового скасування свідоцтва про право власності в частині виключення з Реєстру прав на нерухоме майно інформації про господарські будівлі за адресою с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв буд. 60, внесені на підставі вищезазначеної декларації, яка в свою чергу була зареєстрована на підставі рішення суду, яке скасовано судом апеляційної інстанції. Однак, також, отримала відмову, оскільки не є належним заявником.

Оскільки самочинно збудовані відповідачкою сараї не відповідають вимогам державних будівельних норм та стандартів і призводять до руйнації належного їй на праві власності будинку, чим порушуються її права, просить задовольнити позовні вимоги та визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, скасувати реєстрацію декларації та зобов’язати державного реєстратора КП «Великоновосілківське БТІ» внести відповідні зміни до запису про право власності, а також зобов’язати відповідача демонтувати самовільно побудовані нею господарські будівлі.

Крім того, просить стягнути з відповідача в порядку відшкодування моральної шкоди 15 000 грн., посилаючись на те, що протягом багатьох років вона намагається захистити свої права як власника нерухомості, яка через дії відповідача піддається руйнації. Крім того, їй емоційно важко спостерігати за умовами проживання її старенької матері, яка вимушена терпіти незручності та страждання від дискомфорту в якому їй доводиться жити. В свою чергу, відповідач, знаючи, що розпочате нею будівництво завдасть шкоди їй, не зважаючи на вимоги закону дотримуватись правил добросусідства, змусила її протягом шести років терпіти судові тяжби, які негативно впливають на її самопочуття та загальний стан здоров’я.

Ухвалою від 23.06.2017 р. провадження по справі відкрито.

28.09.2017 р. позивачем були уточнені позовні вимоги (а.с.102-108).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2, її представник позовні вимоги не визнали, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність з огляду на наступне. Зазначили, що позивач вже зверталася з тих же самих підстав до Донецького окружного адміністративного суду, що й до Великоновосілківського районного суду Донецької області. В обох позовних заявах наведено однакове формулювання про скасування реєстрації декларації. Виходячи з рішення адміністративного суду від 25.01.2017 р., справа розглядалася між тими ж особами і в одному з пунктів, заявлених вимог мова йшла про скасування державної реєстрації по спірним об’єктам. Об’єктами декларування є, зазначені в реєстраційних документах як сарай С-1, душ Д-1, сарай В-1. В офіційних документах не йде мова про вугільник та сараї для домашніх тварин. Тому, виходячи з термінології звернення і ведення офіційних документів вносити такого роду зміни, на погляд представника відповідача, буде незаконним. Вимоги щодо визнання частково недійсним свідоцтва про право власності в частині господарських будівель вугільника, сараю для домашніх тварин не обґрунтованими та безпідставними. Зазначив, що вимоги щодо демонтажу господарських будівель, також не підлягають задоволенню оскільки на час проведення будівельно-технічної експертизи та винесення рішення суду ще не було оформлено право власності на землю та на споруди. Однак, на сьогодні відповідач є власником земельної ділянки, на якій розташовані споруди, а також, на них є технічна документація, вони внесені в декларацію, яка має державну реєстрацію. Пояснення позивача щодо підстав для скасування державної реєстрації, внесення змін в реєстр прав власності тощо, не є вірними, адже до позовної заяви не додавалися документи, у які мають бути внесені зміни. Позовні вимоги стосовно стягнення моральної шкоди також вважає такими, що не підлягають задоволенню з огляду на зазначене вище. Крім того, позивач вже раніше звертався з аналогічними вимогами та щодо них вже була надана відповідна оцінка. Окрім цього, суду не надано жодного документу, що підтверджував би, що матері позивача створюються з боку відповідача несприятливі умови проживання, а сама мати обмежена в реалізації своїх прав. У зв’язку з вище зазначеним, просив суд відмовити у задоволені позовної заяви у повному обсязі.

Представник відповідача КП «Великоновосілківське РБТІ» в особі державного реєстратора у судове засідання не з’явився, надав суду заву про розгляд справи за його участю.

Представник відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України у судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи Краснополянської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області у судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, розгляд справи по суті залишив на розсуд суду.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також матеріали цивільної справи № 220/1103/13-ц, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що сторони по справі є власниками сусідніх домоволодінь.

Позивачу ОСОБА_4 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 21.12.2004 р. та від 21.12.2004 р. належать житловий будинок з надвірними побудовами, розташований за адресою: с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв будинок 56 (а.с. 30) та житловий будинок з надвірними побудовами, розташований за адресою: с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв будинок 58.

Позивач також є власником земельної ділянки площею 0,2816 га, яка розташована за тією ж адресою, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 2004 року.

Відповідачу ОСОБА_2 належить житловий будинок з надвірними побудовами, розташований за адресою: с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв, будинок 60 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11.10.2006 р. (а.с. 27).

Згідно копії свідоцтва про право власності на земельну ділянку та витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно від 11.03.2013 року ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки, розташованої за адресою с.Красна Поляна, вул. Братів Героїв, 60 (а.с. 31- 32).

Рішенням Краснополянської сільської ради від 28 липня 2010 року №44 ОСОБА_2 було дозволено після отримання будівельного паспорту, будівництво господарських побудов, зокрема сараю для утримання домашніх тварин та приміщення для зберігання вугілля (а.с. 26).

Згідно технічного паспорту виданого КП «Великоновосілківське РБТІ», у 2009 році на вищевказаній земельній ділянці ОСОБА_2 самочинно збудовано сарай літ. «В-1», сарай літ. «С-1», душ літ. «Д-1», побудовані в 2009 році (а.с.28-29).

Судом також встановлено, що з 2013 року між сторонами тривають судові спори.

Так, рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25.01.2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково: зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати самовільно побудовані господарські будівлі-вугільник, сарай для домашніх тварин, стягнуто з неї на користь позивача у відшкодування майнової шкоди 8006 грн. та 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди (а.с. 138-141).

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 23.04.2014 року рішення суду першої інстанції від 25.01.2014 р. в частині задоволення позовних вимог скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову (а.с. 142-145).

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18 червня 2014 року за відповідачем ОСОБА_2 визнано право власності на самочинно збудовані господарські будівлі у вигляді сараю літ. «В-1», сараю літ. «С-1», душу літ. «Д-1», що розташовані за адресою: с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв, 60 (а.с. 12).

На підставі вказаного судового рішення, яке зазначено в якості дозвільного документу, ОСОБА_2 подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації ДЦ №141142110332 від 30.07.2014 року щодо вказаних об'єктів права власності, зареєстровану Інспекцією (а.с. 68-73).

За зверненням ОСОБА_2 державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Великоновосілківського районного управління юстиції 14.11.2014 року проведено реєстраційні дії з реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна: житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, опис якого включає: житловий будинок А-1, прибудова А-1, ганок а, літня кухня Б-1, сарай В-1, гараж Г-1, душ Д-1, сарай С-1, убиральня У-1, колодязь К, ворота №2, паркан №3, загальною площею 58,8 кв.м., житловою площею 41,1 кв.м, що розташований за адресою: Донецька обл., Великоновосілківський район, с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв, будинок 60; номер запису про право власності 7690952, за ОСОБА_2

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.09.2014 року рішення Апеляційного суду Донецької області від 23.04.2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційного суду Запорізької області (а.с. 146-148).

14.11.2014 р. відповідачу ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, розташоване в с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв,60.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 26.11.2014 року у справі №22-ц/778/4539/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції господарські будівлі, які позивач вважала самочинно збудованими, прийняті в експлуатацію та належним чином зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як об’єкти нерухомого майна, яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 (а.с. 60-65).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.02.2015 р. рішення Апеляційного суду Запорізької області від 26.11.2014 року залишено без змін (а.с. 66-67).

В задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за новоявленими обставинами відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 16.03.2016 р. рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18 червня 2014 року скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудовані споруди відмовлено (а.с 13-14).

Згідно листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області від 19.05.2016 року скасувати реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 30.07.2014 року за № 141142110332, надані відомості щодо скасування рішення суду не є підставою для скасування декларації в розумінні Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та запропоновано звернутися до суду (а.с. 15).

Згідно листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 15.06.2016 року відмова Департаменту відповідає вимогам діючого законодавства, підстав для скасування реєстрації декларації на вимогу позивача не має та роз’яснено право на звернення до суду (а.с. 16).

29.05.2017 року позивачка звернулася до державного реєстратора КП «Великоновосілківське РБТІ» з відповідними документами із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема видалення відомостей про самочинно збудовані господарські будівлі сарай В-1, сарай літера С-1, душ літера Д-1 за адресою с.Красна Поляна, вул. Братів Героїв будинок 60, та отримала рішення про відмову у внесенні змін, оскільки не є належним заявником, а підставою для внесення змін є відповідне рішення суду (а.с. 17).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2017 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Відділу реєстрації Великоновосілківської селищної ради, Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області, третя особа, ОСОБА_2, про оскарження зазначених вище рішень суб’єктів владних повноважень відмовлено (а.с. 51-55).

Згідно акту обстеження існуючих будівель за адресами с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області по вул. Братів Героїв, будинок 60 та с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області по вул. Братів Героїв, будинок 56 і будинок 58 від 27 вересня 2012 року, на земельній ділянці ОСОБА_2 збудовані будівлі на відстані 0,9 – 1,10 м від житлового будинку, розташованого на прилеглій земельній ділянці без влаштування необхідних інженерно-технічний заходів, які перешкоджають стоку атмосферних осадків з покрівель на територію суміжних ділянок, а також без врахування норм і правил забезпечення інсоляцією житлових будинків, що є порушенням вимог п.п. 3.24*,3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Плануванння і забудова міських і сільських поселень» (а.с. 21).

Згідно довідки від 05.11.2012 року № 582, виданої начальником сектору НПО УЗД ГУ ДІТБ в Донецькій області, при огляді встановлено, що господарські будівлі на подвір’ї ОСОБА_2 за адресою с.Красна Поляна, вул. Братів Героїв будинок 60, збудовані з порушенням протипожежних норм. Відстань між господарськими спорудами для худоби гр.ОСОБА_2 та житловим будинком ОСОБА_4 складає менше 15 м. (а.с. 22).

Зазначеним відповідачем ОСОБА_2 при поданні декларації звітом про технічне обстеження будівельних конструкцій ТОВ «Гідропроект консалтинг» від 05.12.2012 року встановлено відповідність сараїв літ. «В-1», літ. «С-1», душу літ. «Д-1» вимогам надійності і безпечності експлуатації та можливість їх безпечної експлуатації власником (а.с. 74-82).

Згідно довідки в.о. головного державного санітарного лікаря Великоновосілківського району від 22.05.2012 року при будівництві вугільника, зерносховища, дровника та літнього душу за адресою с.Красна Поляна, вул. Братів Героїв, будинок 60, санітарно-гігієнічні норми мешканців не порушені (а.с. 84).

Проте, висновків щодо відповідності зазначених споруд будівельно-технічним, протипожежним та санітарним нормам і правилам, зазначені документи не містять, як і даних стосовно наявності або відсутності порушення прав інших осіб, а тому не можуть бути враховані як належні докази відсутності порушення прав позивача ОСОБА_4 з боку відповідача ОСОБА_2

Разом з тим, актом від 16.05.2017 року, складеним головою земельної комісії депутатом та землевпорядником Краснополянської сільської ради встановлено, що гнійна купа приблизно розміром 3 м. х 2 м висотою більше 1м, відгорожена металевими листами знаходиться на городі ОСОБА_2 та примикає до огорожі із сітки ОСОБА_4, що суперечить ДБН 79-92 п. 2 п. 2.13, 2.14 (Господарські будівлі для утримання худоби та птахів, гноєсховища від межі житлової забудови та житлових будинків повинні бути на відстані від 15 до 25 метрів в залежномті від площі господарської будівлі та п. 3,25* «Планування і забудова міських і сільських поселень» ДБН 360-92**: «Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1. Відстань між житловими та літньою кухнею та господарськими будівлями (сараї) для худоби, свійськи тварин та прахів площею до 50 кв.м. становить 15м. У дворі ОСОБА_4 стоїть неприємний запах від відходів життєдіяльності свиней та птиці. Внаслідок занадто близького розташування сараю та вугільника, збудованих ОСОБА_2 до житлового будинку ОСОБА_4 порушені норми інсоляції. В кімнатах увімкнуте світло, сонячне світло не надходить до кімнат. З фото, доданих до акту, вбачається, що гнійна купа знаходиться на межі домоволодінь (а.с. 85-87).

З листа Начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації, головного архітектора ОСОБА_5 від 31.08.2017 року №89/16-23 вбачається, що головним архітектором розглянуто план-схему розташування будівель на земельній ділянці за адресою: с.Красна Поляна, вул. Братів Героїв, 60, розроблену 21.03.2012 року Великоновосілківським БТІ, і встановлено, що господарська будівля, на схемі позначена як літера В-1, розташована з порушенням вимог п.п. 3.24*,3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Плануванння і забудова міських і сільських поселень». Відповідно пункту 1 розділу ІІІ Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначенння І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінрегіону України від 24.04.2015 року №79, об’єкт не може бути прийнятий в експлуатацію згідно з цим Порядком у разі наявності відхилень від вимог ДБН, визачених такими нормами як недопустимі – заборонені (а.с. 96).

Порушення вимог щодо відстані між господарськими будівлями відповідачки ОСОБА_2 та позивачки підтверджуються також листом в.о. начальника управління Держпродспоживслужби у Великоновосілківському районі від 31.08.2017 року №01-26/110, в якому зазначено, що при забудові господарських будівель та споруд від житлового будинку ОСОБА_2 (відстані від свого будинку) витримані. Відстані від житлового будинку (вікон) гр. ОСОБА_4 не витримані (а.с. 98).

Відповідно до листа Головного управління Держтехногенбезпеки у Донецькій області від 08.09.2017 року № 946, виявлені 05.11.2012 р. та зазначені в довідці Великоновосілківського районного сектору Головного управління Держтехногенбезпеки у Донецькій області № 582 порушення протипожежних норм є чинними. Відстань між господарчими спорудами та житловим будинком повина бути не менше 15 метрів (а.с. 99).

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об’єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 рот № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України», при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або істотним порушенням будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об’єкт нерухомості є самочинним.

Істотність порушення будівельних норм і правил полягає в тому, що будівництво вказаного об'єкту здійснюється без належно розробленої проектної документації.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Частина 7 ст. 376 ЦК України передбачає що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно абзацу 1 п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України» № 6 від 30 березня 2012 року знесення є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використанні усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

Як вбачається з постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28.08.2012 р. за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області до ОСОБА_2 про зобов’язання виконати припис, 10.08.2011 року відносно ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову від 16.08.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності, який ОСОБА_2 було сплачено в добровільному порядку (а.с. 56-59).

Як роз'яснив Пленум ВССУ в Постанові «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» в п. 17 позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391,396 ЦК України, статтею 103 ЗК України.

За змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3,15,16 ЦК України, статті 3 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також із висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 19.11.2014 р. по справі № 6-180цс14.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 18 листопада 2013 року, проведеної під час розгляду справи №220/1103/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії, господарські споруди ОСОБА_2 зведені з порушенням норм ДБН, вони можуть бути причиною вологості та часткових пошкоджень підвалу будинку, який належить ОСОБА_4 Крім того, сарай літера Б-1 розташований на відстані 0,8м. від огорожі будинку ОСОБА_4, тоді як згідно п.3.35 ДБН 360-92 сараї для домашніх тварин, птиці повинні бути розташовані від житлового будинку на відстані не менше 15 м, гараж та сарай літера С-1 також розташовані з порушенням ДБН. Виправлення допущених протиріч ДБН належних ОСОБА_2 будівель літ. «В-1», «С-1» та літ. «Г-1», розташованих на території домоволодіння № 60 по вул.. Братів Героїв у с. Красна Поляна, по відношенню до домоволодіння ОСОБА_4 можливо лише шляхом демонтажу (а.с. 126-137).

Посилання представника відповідача на те, що подані позивачем докази порушення її прав з боку відповідача та ДБН, зокрема, акти обстеження, висновок будівельно-технічної експертизи від 18 листопада 2013 року, не мають братися до уваги судом, оскільки отримані позивачем до реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації та видачі свідоцтва, а тому не є актуальними, не приймаються судом до уваги як безпідставні.

Доказів, які б підтверджували, що після отримання рішення Великоновосілківського районного суду про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі, відповідачем були усунуті порушення ДБН, допущені при будівництві, зокрема, зведено систему водовідведення природніх опадів з покрівлі сараю літера В-1, суду не надано.

Доводи представника відповідача стосовно того, що аналогічний спір між тими самими сторонами, за тими ж підставами і предметом позову вирішений Донецьким окружним адміністративним судом, не є слушними, оскільки у справі, на яку посилається представник відповідача, брали участь інші сторони, а позивач просив скасувати реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації та запис про право власності, фактично оскаржуючи дії суб’єктів владних повноважень. У справі ж, що розглядається, позов заявлений з інших правових підстав, предмет даного спору має іншу правову природу і пов’язаний з порушенням самочинним будівництвом прав позивача як власника сусіднього житлового будинку та суміжної земельної ділянки.

Отже суд прийшов до висновку, що права позивача як власника суміжного домоволодіння були порушені зведенням відповідачем самочинно збудованих будівель на межі двох домоволодінь, при цьому державні будівельні та протипожежні норми були порушені у відношенні саме позивача, а тому її права підлягають судовому захисту у обраний нею спосіб, що узгоджується з положеннями ст.ст.15,16,391,396 ЦК.

Конституцією України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).

Відповідно до статті 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов'язки, а й орієнтовно вказує на його зобов'язання.

Статтею 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Наявність у відповідача права власності на сараї в поєднанні із встановленим фактом порушення їх будівництвом прав інших осіб, в даному випадку позивача, не може слугувати підставою для відмови в судовому захисті порушеного права.

Згідно з вимогами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ухвалюючи рішення, суд приймає до уваги те, що рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18.06.2014 року про визнання за ОСОБА_2 права власності на самочинно збудовані сараї, зазначене в декларації в якості дозвільного документу, що стало підставою для реєстрації зазначеної декларації, було скасовано рішенням апеляційного суду Донецької області від 16.03.2016 р., спірні сараї збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, а також з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи висновок будівельно-технічної експертизи від 18 листопада 2013 року, відповідно до якого усунення допущених відповідачем порушень можливо лише шляхом демонтажу самочинно збудованих споруд, суд вважає, що позивач довів, що технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача щодо знесення самочинного будівництва ґрунтуються на вимогах ч.7 ст.376 ЦК України і підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що суд прийшов до висновку про необхідність знесення самочинно збудованих відповідачем сараїв, вимоги щодо скасування реєстрації декларації ДЦ №141142110332 від 30.07.2014 року про готовність до експлуатації об’єкта будівництва, розташованого за адресою: с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв, 60, Великоновосілківського району Донецької області, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Донецькій області, також підлягають задоволенню.

Крім того, згідно звіту про технічне обстеження будівельних конструкцій ТОВ «Гідропроект консалтинг» від 05.12.2012 року, зазначеного в декларації в якості проектної документації (будівельного паспорту), яким встановлено відповідність сараїв літ. «В-1», літ. «С-1», душу літ. «Д-1» вимогам надійності, оцінка стану будівельних конструкцій проведена та узгоджена виконавцем робіт станом на 05.04.2012 р. та дійсна у строк не більш як 6 (шість) місяців з дати проведення огляду (а.с. 82).

Враховуючи, що декларація відповідачем подана 30.07.2014 р., тобто більш ніж через два роки, станом на час реєстрації декларації оцінка стану будівельних конструкцій самочинно збудованих споруд була недійсна.

Оскільки позовні вимоги в частині зобов’язання державного реєстратора КП «Великоновосілківське РБТІ» внести зміни до запису про право власності №7690952 зареєстрованого 14.11.2014 року реєстраційною службою Великоновосілківського районного управління юстиції у Донецькій області, виключивши з Реєстру інформацію про господарські будівлі вугільник, сарай для домашніх тварин, розташовані за адресою: с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв, 60, Великоновосілківського району Донецької області, є похідними від вимог про знесення споруд та скасування реєстрації декларації, вони також підлягають задоволенню.

За змістом положень ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 1.3 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011р. № 3502/5 передбачено, що рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно, яке оформлює за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках.

Таким чином скасування реєстрації декларації ДЦ №141142110332 від 30.07.2014 року про готовність об’єкта будівництва до експлуатації від 28.05.2013 року, розташованого за адресою: с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв, 60, Великоновосілківського району Донецької області, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Донецькій області, на підставі якої відбулася державна реєстрація прав на нерухоме майно, є підставою для внесення змін до записів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а тому позовні вимоги в цій частині, суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.11.2014 року, в частині господарських будівель вугільнику, сараю для домашніх тварин (літера В-1, літера – С-1), оскільки зазначене свідоцтво не містить переліку будівель та споруд, призначених для обслуговування житлового будинку, а тому після проведення державним реєстратором процедури по внесенню змін до реєстру прав на нерухоме майно шляхом виключення відповідних відомостей, форма та зміст свідоцтва залишиться незмінним, а актуальна інформація в Реєстрі буде відповідати та містити інформацію про право власності на нерухоме майно, що належало відповідачці до реєстрації декларації ДЦ №141142110332 від 30.07.2014 року про готовність об’єкта будівництва до експлуатації.

Стосовно позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно роз’яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої позивачеві, суд виходить із вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, характеру правопорушення та вимог розумності і справедливості, та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача у відшкодування спричиненої моральної шкоди суму в розмірі 5000 грн. При цьому враховано, що внаслідок порушення відповідачем вимог містобудівного законодавства погіршується стан нерухомого майна, власником якого є позивач, внаслідок чого вона протягом шести років намагається захистити свої права, її душевні страждання, пов’язані з хвилюваннями за матір’ю, яка, проживаючи в домоволодінні позивача, яке межує з домоволодінням відповідача, вимушена терпіти незручності та страждання від дискомфорту, в якому їй доводиться жити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України в зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останньою витрати по оплаті судового збору в розмірі 2560 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, знести за власний рахунок господарські будівлі літера В-1, літера С-1, розташовані за адресою: с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв, 60 Великоновосілківського району Донецької області.

Скасувати реєстрацію декларації ДЦ №141142110332 від 30.07.2014 року про готовність до експлуатації об’єкта будівництва, розташованого за адресою: с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв, 60 Великоновосілківського району Донецької області, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Донецькій області.

Зобов’язати державного реєстратора КП «Великоновосілківське РБТІ» внести зміни до запису про право власності №7690952, зареєстрованного 14.11.2014 року реєстраційною службою Великоновосілківського районного управління юстиції у Донецькій області, виключивши з Реєстру інформацію про господарські будівлі літера В-1, літера С-1, розташовані за адресою: с. Красна Поляна, вул. Братів Героїв, 60 Великоновосілківського району Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в порядку відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, понесені нею витрати по оплаті судового збору в розмірі 2560 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26.03.2018 р.

Суддя О.М. Якішина