Ухвала суду № 72946254, 26.03.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5054/18

Провадження 2/127/890/18

УХВАЛА

26 березня 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування власником майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про витребування власником майна. 23.03.2018 року від позивача до суду надійшла заява про відстрочення сплати судових витрат, мотивована тим, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 05.12.2009 року він є власником квартири АДРЕСА_1. За період з 2009 року по 2017 рік вказаний договір оспорювався в судах різних інстанцій, у зв’язку з чим позивач поніс значні витрати по сплаті судового збору. Окрім, цього з 2009 року і по даний час він вимушений винаймати квартиру для проживання сім’ї. На підтвердження скрутного матеріального становища сім’ї надає довідку від 21.03.2018 року № 0000-000002 про те, що він працює в ТОВ «Майтек Плюс» з 02.01.2018 року, на даний час займає посаду оператора верстатів з програмним керуванням. Дохід за січень - лютий 2018 року склав 7 446,00 грн. Відповідно до ст. 136 ч.1, 2 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення ст. 6 п. 1 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що обставини викладені позивачем, на які він посилається, як на підставу відстрочення сплати судового збору в повному розмірі є обгрунтованими, вважаю можливим задоволити дане клопотання. Керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 136, 259-260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити. Розстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору в повному розмірі до ухвалення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування власником майна. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: