Рішення № 72945816, 23.03.2018, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2070/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Белінської С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового сторуку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_5, яка приходилась йому бабою, а також з вимогою про встановлення йому додаткового двохмісячного строку для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, яка приходилась матір'ю його батьку - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Набувши право на прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 за правом представлення після батька, позивач пропустив строк для її прийняття, оскільки тривалий період часу не працював, у зв'язку з чим не мав постійного доходу, крім цього через втрату рідних (матері, батька, брата, баби) перебував у депресивному стані, який призвів до нервового зриву. Вказані обставини позивач вважає такими, що об'єктивно перешкодили йому вчинити дії спрямовані на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 Для прийняття спадщини позивачу також необхідно підтвердити факт родинних відносин з ОСОБА_3, яка приходилась матір'ю його батьку.

До суду позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, при цьому просила суд прийняти рішення, яким в задоволенні позову просила відмовити.

Оскільки сторони скористались правом на розгляд справи у їх відсутність, суд ухвалює рішення на підставі наявних в справі матеріалів, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про смерть (а.с. 5). Після її смерті відкрилася спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті вона не зробила.

З матеріалів Спадкової справи № 118/2017 слідує, що після смерті ОСОБА_3 спадщину за законом прийняла ОСОБА_2, яка в строк визначений статтею 1270 ЦК України подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, судом не встановлено.

Для прийняття спадщини позивачу слід підтвердити факт родинних відносин з покійною ОСОБА_3, оскільки в Свідоцтві про народження ОСОБА_4 (а.с. 4, батько позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7), в графі мати записана "ОСОБА_3", що не узгоджується з іменем спадкодавця в Свідоцтві про смерть - "ОСОБА_5".

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту, про який просить позивач має для нього юридичне значення, оскільки дає право на прийняття спадщини після смерті спадкодавця за законом, іншого порядку чи можливості встановити зазначений факт заявник не має.

Судом встановлено, що факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підтверджується: 1) Свідоцтвом про народження ОСОБА_1, в якому його батьком записаний ОСОБА_4; 2) Свідоцтвом про народження ОСОБА_4, в якому його матір'ю записана ОСОБА_3; 3) заявою ОСОБА_2 від 10.08.2017 року зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 приходився онуком для ОСОБА_5 по синові - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Таким чином, суду надано достатньо доказів, які підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_1 та його бабою - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно частини 1 статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що позивач має право на спадкування після смерті ОСОБА_5 (баби) за право представлення після померлого ОСОБА_4 (батька), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно частини 1 статті 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1220 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ч.1 ЦК).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст. 1272 ЦК).

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач вказує не те, що досить тривалий час не працював, у зв'язку з чим не мав постійного доходу, крім цього через втрату рідних (матері, батька, брата, баби) перебував у депресивному стані, який призвів до нервового зриву, що завадило йому звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

Оцінюючи вказані обставини суд встановив, що з 11.01.2017 року ОСОБА_1 працює на посаді державного реєстратора Відділу з питань економічного розвитку та державної реєстрації Управління економіки районної державної адміністрації, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с. 10). Дана обставина вказує на наявність в позивача постійного доходу на день смерті ОСОБА_3 і впродовж наступних шести місяців.

Згідно глави 10 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (пункт 3.3, 3.5), заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

З зазначеного слідує, що для прийняття спадщини спадкоємцю слід безпосередньо звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини або ж надіслати заяву поштою, тобто позивачу достатньо було через відділення поштового зв'язку направити до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття, що не потребує значних коштів. Отже причина пропуску строку для прийняття спадщину після смерті ОСОБА_3, яку вказав позивач (тривалий час не працював, у зв'язку з чим не мав постійного доходу), спростосується матеріалами справи.

Іншою обставиною, на яку вказує позивач як об'єктивну причину пропуску ним строку для прийняття спадщини є депресивний стан обумовлений смертю рідних (матері, батька, брата, баби), який призвів до нервового зриву.

З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 (батько позивача), ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_1 (брат позивача), а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (баба позивача). Доказів смерті матері позивач суду не надав, які і не надав доказів, які підтверджують в період з ІНФОРМАЦІЯ_2 і впродовж наступних шести місяців після смерті спадкодавця встановлення йому діагнозу "нервовий зрив".

Оскільки обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог щодо встановлення йому додаткового двохмісячного строку для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не підтверджуються допустимими доказами, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої вимоги, у зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 315, 316, 319, 354 ЦПК, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового сторуку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити частково.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Липовець Липовецького району Вінницької області була бабою ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1).

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С.І. Стадник