Рішення № 72944054, 22.03.2018, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2182/17

Номер провадження 2/289/168/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2018 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Невмержицького І.М.,

при секретарі - Шуба В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті матері позивача, залишилось спадкове майно, яке з поміж всього іншого складається з:

- цілого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Житомирська область, Радомишльський р-н, с. Мар’янівка, вул. Лісова, № 63, інших спадкоємців, які б мали право та претендували на зазначене майно немає, а тому просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно.

В судовому засіданні позивач не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, просив розгляд справи проводити без його участі, з позовними вимогами погодився просив позов задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в с. Леніне (нині – с. Ставки), Радомишльського району, Житомирської області, на даний час зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до свідоцтва про народження позивача серії ЯФ № 841206 від 18.07.1949 року, його батьками є: батько, ОСОБА_2, українець, та мати, ОСОБА_3, українка.

03 травня 2000 року померла мати позивача, ОСОБА_3, у віці 93 роки в

с. Леніне, Радомишльського району, Житомирської області – даний факт підтверджує свідоцтво про смерть серії 1-ТП № 137956, видане Ленінською сільською радою Радомишльського району Житомирської області 04.05.2000 року, а батько позивача помер ще раніше.

У 6-ти місячний строк після смерті матері позивач подав заяву про прийняття спадщини до державного нотаріуса Радомишльського нотаріального округу, за результатами якої, нотаріусом було заведено спадкову справу під № 473/2000.

До складу спадкового майна, що залишилось після смерті матері позивача, входить цілий житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Мар’янівка, вул. Лісова, № 63, який рахується за померлою ОСОБА_3, що підтверджує довідка № 742 від 12.10.2017 року, видана виконкомом Ставецької сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області.

Відповідно до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 3 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Проте, коли позивач звернувся до нотаріальної контори, щоб оформити вищезазначений житловий будинок, йому було повідомлено, що свідоцтво про право на спадщину (в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України) не може бути видане, через відсутність правовстановлюючого документу на нього, адже згідно довідки № 808 від 25.10.2017 року, яка видана КП «Житомирське обласне міжміське БТІ», право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський р-н, с. Мар’янівка, вул. Лісова, № 63 – не зареєстровано.

Загальна вартість даного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами складає 45200 гривень – даний факт підтверджує Висновок про вартість оцінюваного майна від 02.11.2017 року.

Згідно ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація права була проведена відповідно до законодавства, що діяло в момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.

А відповідно до ст.ст. 100 та 101 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, які діяли на той момент, не передбачалося та не пов’язували набуття права власності на будинок з реєстрацією його в органах БТІ чи інших установах.

Також, відповідно до вимог «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Мінюсті України 18 лютого 2002 року за № 157/16445, з наступними змінами, а також листа Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року № 19-32/319 – у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності якого не була проведена, і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Однак, починаючи з дня побудови будинку (з 1926 року) і до дня своєї смерті, мати позивача, ОСОБА_3, увесь цей час проживала в даному будинку та певний час була головою двору (з 1985 року), а відповідно, постійно, відкрито і безперервно володіла та користувалася цим домоволодінням як власним, що також підтверджує довідка № 741 від 12.10.2017 року з виконкому Ставецької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

Таким чином, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відмерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

На підставі викладеного вище й у відповідності до ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15-16, 1216-1218, 1225, 1261, 1268, 1277 ЦК України, ст. 131 ЗК України, та керуючись ст.ст. 3-4, 15, 60, 114, 118-120 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ставецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_4, яка померла 03.05.2000 року у віці 93 років в с. Леніне, Радомишльського району Житомирської області – право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Житомирська область, Радомишльський р-н, с. Мар’янівка, вул. Лісова, № 63.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів, починаючи з дня його проголошення.

Суддя І. М. Невмержицький