Рішення № 72943993, 15.03.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12884/17

Провадження № 2/344/1445/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

15 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітнього сина, стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 — ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітнього сина, встановлення порядку участі батька у вихованні дитини, стягнення судових витрат, мотивуючи тим, що 22.09.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем. В шлюбі у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Причиною розірвання шлюбу є те, що на протязі останніх років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен з них має протилежні погляди на шлюб та сім”ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, з його ініціативи постійно виникають сварки, що негативно впливає на психічний стан та кожен раз спричиняє душевні страждання в тому числі і дитині. За час спільного проживання відповідач часто перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп”яніння, що виключає можливість подальшого перебування у шлюбі. На даний час шлюбні відносини між сторонами припинені. Позивачка вважає, що їхній шлюб існує формально і подальше його збереження є недоцільним. Крім цього, позивачка зазначила, що як під час шлюбу, так і після фактичного його припинення відповідач належної матеріальної допомоги не надає та добровільно участі у додаткових витратах не бере. Відповідач працює не офіційно, оскільки, працює на фермі у своїх батьків, його дохід є нерегулярний, однак у великих розмірах. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов”язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. На підставі вищенаведеного, просив прийняти рішення, яким розірвати шлюб, укладений між сторонами, стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітнього сина щомісячно по 2 500,00 грн. до досягнення ним повноліття, встановити наступний порядок участі відповідача у вихованні дитини: в суботу з 12 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. із завчасним повідомленням позивачці, стягнути витрати по оплаті судового збору.

24.01.2018 року представник позивачки подав до суду заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої просив розірвати шлюб, укладений між сторонами, малолітнього ОСОБА_4 після розірвання шлюбу залишити на проживання з позивачкою, стягнувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітнього сина щомісячно по 2 500,00 грн. до досягнення ним повноліття, стягнути витрати по оплаті судового збору (а.с.27).

Представник позивачки в судове засідання не з’явився, попередньо подав до суду клопотання, відповідно до якого просив розгляд справи проводити без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог), не заперечив проти заочного розгляду справи (а.с. 38).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 35-37).

З урахуванням думки представника позивачки та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про шлюб Серія 1-ОЛ №030503, сторони 22.09.2008 року зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №89 (а.с. 6).

Від даного шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Позивачка стверджує, що вони з відповідачем не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально, позивачка миритися не бажає, стверджує, що збереження шлюбу суперечить її інтересам. Тому такий шлюб зберігати не доцільно. Крім цього, з часу фактичного припинення шлюбних відносин малолітній ОСОБА_4 проживає з позивачкою в м.Івано-Франківську.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 22.09.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №89, слід розірвати. Малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживання з матір”ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Що стосується вимоги позивачки про стягнення аліментів, то суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і роз’яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням наведених положень, беручи до уваги, що позивачка просить про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, суд дійшов висновку, що аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання малолітнього сина слід визначити в твердій грошовій сумі.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про державний бюджет на 2018 рік” у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Суд вважає, що визначена позивачкою сума аліментів у розмірі 2 500 грн. є завищеною, оскільки, двоє батьків зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, а тому суд вважає за доцільне визначити розмір аліментів на утримання малолітнього сина в розмірі по 1 000 грн. щомісячно, оскільки, такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дитини та зможе забезпечити належний фізичний та духовний розвиток дитини.

А тому, позовна вимога про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в твердій грошовій сумі по 2 500,00 грн. до досягнення ним повноліття, підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовна вимога про розірвання шлюбу підлягає до задоволення, то з відповідача слід стягнути на користь позивачки 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А тому з відповідача слід стягнути в дохід держави 640,00 гривень судового збору.

На підставі наведеного, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3, ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року), ст. ст. 104, 110, 112, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 141, 247 ЦПК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітнього сина, стягнення судових витрат — задоволити частково.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 22.09.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №89 — розірвати.

Малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживання з матір”ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі по 1 000 (одній тисячі) гривень до досягнення ним повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 02.10.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 — 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 - на користь стягувача Державної судової адміністрації України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795, з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУДКС України в м.Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 640 грн. 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 26.03.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.