Рішення № 72942972, 20.03.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2350/17

2/215/166/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі:головуючого, судді - Квятковського Я.А.

за участю секретаря - Пономаренко М.В.

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

свідків - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м.Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про усунення перешкод користування житловим приміщенням шляхом виселення,-

ВСТАНОВИВ:

24.05.2017 року позивач звернулася до суду із вище зазначеним позовом, який 12.12.2017 року уточнила та просила виселити ОСОБА_2, ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у червні – липні 2010 року ОСОБА_2 з дозволу свого батька ОСОБА_7 прописалась у квартирі АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності. Відповідачка обіцяла допомагати останньому по господарству, сплачувати комунальні платежі, оскільки батько був похилого віку та потребував стороннього догляду. Пізніше в спірній квартирі став проживати без реєстрації син відповідачки ОСОБА_6

Під час свого проживання відповідачі не сплачували комунальні послуги, не допомагали своєму батьку та почали виганяти його зі спірної квартири, ОСОБА_6 неодноразово бив ОСОБА_7 Через деякий час ОСОБА_7 став побоюватися за своє життя, і став приходити до ОСОБА_8, у 2011 році вони зареєстрували шлюб, і ОСОБА_7 знявся з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1. За час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ніразу не відвідали ОСОБА_7, не поцікавилися де він проживає та як його самопочуття. Позивачка допомагала ОСОБА_8 та ОСОБА_7 по господарства, оскільки вони потребували стороннього догляду бо були похилого віку. Пізніше ОСОБА_7 запропонував позивачці укласти договір довічного утримання, після чого 07.11.2015 року вони уклали вказаний вище договір. 12.10.2016 року помер ОСОБА_7, організацією похорон займався позивач, так і на протязі дії договору довічного утримання виконувала всі його умови. Спірна квартира у якій проживають відповідачі зараз на праві власності належить ОСОБА_1, на неодноразові вимоги виселитися з квартири відповідачі не реагували, крім того зараз заборгованість по комунальним платежам становить 21075 грн.

Позивач в судове засідання з’явилась на позовних вимогах наполягає, просить позов задовльнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання зявилась просила в задовлені позову відмовити, оскільки вона,як член сімї ОСОБА_7 має право на проживання у спірній квартирі, крім того її батько добровільно виселився з квартири АДРЕСА_1 та прописався за адресою своєї нової дружини м. Кривий Ріг, вул.. Федоренко, 8/12, після цього відносини з батьком погіршилися, як стало зрозуміло потім, нова дружина робила все, щоб ми менше спілкувалися. Я зі своїм сином ніколи не били ОСОБА_7, і в нього не було необхідності на цілий день йти з дому, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 працювали.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Свідок ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснила

Свідок ОСОБА_4 в судовому засілданні пояснила

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила,

Провадження у справі відкрито ухвалою судді Мельника Ю.П. від 26.05.2017 року та призначено до судового розгляду.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.

Враховуючи положення ст.ст.19, 274 ЦПК України, суд вважає, що справа повинна бути розглянута за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.08.2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування житловим приміщенням шляхом виселення - прийнято до свого провадження, після повторного автоматичного розподілу у зв’язку із припиненням повноважень судді Мельник Ю.П.

30.11.2017 року від ОСОБА_2 надійшла заява про зупинення розгляду даної цивільної справи до розгляду апеляційної скарги на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 30.08.2013 р. за позовом ОСОБА_7 до виконкому Тернівської районної у місті ради про встановлення часток в праві спільної сумісної власності, та визнання права власності в порядку спадкування.

14.02.2018 року від ОСОБА_2 надійшла заява про зупинення розгляду даної цивільної справи до розгляду касаційним судом скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_9 на ухвалу судді Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2017 року у справіза позовом ОСОБА_7 до виконкому Тернівської районної у місті ради про встановлення часток в праві спільної сумісної власності, та визнання права власності в порядку спадкування.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст. 57 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу, на підставі договору довічного утримання (догляду) від 07.11.2015 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, належить квартира АДРЕСА_1, а.с. 6-7, 9, 10. Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_7, 12.10.2016 року помер, а.с. 8.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає разом з сином ОСОБА_6 за вищевказаною адресою.

Відповідачі проживають у спірній квартирі, яка належить ОСОБА_1, перешкоджають останній у доступі до власності позивача, крім того за час проживання відповідачів утворилась заборгованість по комунальним платежам у розмірі 21075,79 грн., а.с. 16.

Що стосується клопотань щодо зупинення розгляду справи за позовом ОСОБА_7 до виконкому Тернівської районної у місті ради про встановлення часток в праві спільної сумісної власності, та визнання права власності в порядку спадкування до вирішення питання у апеляційному та касаційному суді по справі то тут судом в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у їх задоволенні, оскільки відповідачем не надано ніяких доказів існування даного рішення та його оскарження.

Вище викладені правові відносини регулюються Конституцією України, житловим та цивільним законодавством.

Аналізуючи спірні правовідносини, співставляючи їх із здобутими в судовому засіданні доказами суд доходить наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 ЖК УРСР кожен має право на житло. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно ч. 3 ст. 98 ЖК УРСР тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

У відповідності до ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 являється власником даної квартири на підставі догорову довічного утримання.

Відповідачі в судовому засіданні підтвердили той факт, що в даній квартирі проживають ОСОБА_2 також зареєстрована, доводи відповідачів, що вони проживають в даній квартирі оскільки ця квартира належала їх батьку не найшли свого підтвердження. Письмової згоди позивача на проживання відповідачів не надавалося. Таким чином, відповідачі користується житлом не маючи для цього жодних правових підстав.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного Кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у заявлений нею спосіб.

Керуючись ст.ст. 65,98, 116 Житлового кодексу Української РСР, ст. ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інн. НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Кривий Ріг, вул..Адм.Головка, 59/175, до ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: м. Кривий Ріг, вул.. Маршака, 11/33, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, про усунення перешкод користування житловим приміщенням шляхом виселення – задовольнити повністю.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою за адресою м. Кривий Ріг, вул.. Маршака, 11/33, яка належить їй на праві власності шляхом виселення ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, зазачений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26.03.2018 р.

Суддя: