Вирок № 72942087, 26.03.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №193/377/17

1-кп/212/60/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ваврушак Н. М., суддів Борис О. Н., Чорного І. Я., з участю секретаря судового засідання Курделяс А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження № 12017040580000018 від 14 січня 2017 року у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоселівка Долинського району Кіровоградської області, громадянина України, з повною професійно-технічною освітою, не працюючого, має на утриманні двох дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші та учасники судового провадження: прокурор Чумак В.А., потерпіла ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_1, захисник Гавриленко В.В., ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1, обвинувачується в тому, що 13 січня 2017 року в період часу з 17 год. 00 хв. до 22 год. 00. хв. знаходячись на території домоволодіння № АДРЕСА_2, спільно із ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9, розпивали спиртні напої.

Через деякий час, після спільного розпивання спиртних напоїв, близько о 22.50 годині, 13 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 почалась сварка, під час якої ОСОБА_1, знаходячись у кухні в будинку на території вказаного домоволодіння у стані алкогольного сп'яніння, взяв кухонний ніж, який лежав на столі, який згідно висновку експерта № 402-МК від 03.04.2017 має загальну довжину 250 мм, та клинок довжиною 143 мм, реалізуючи свій прямий умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_7, та діючи умисно, наніс один удар вказаним ножем у життєво важливий орган ОСОБА_7, а саме в ліву бічну поверхні шиї, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді колото - різане поранення шиї, яке починається шкіряною раною на лівій бічній поверхні шиї, у нижній її третині, на відстані 148,0 см. вище від підошвової поверхні стопи до нижнього її краю, на 1,0 см. вище від верхнього краю ключиці та 4,5 см. від умовної серединної лінії тіла, з ушкодженням підшкірно - жирової клітковини, м'яких тканин грудної клітки між ключицею та 1 - ним ребром, проникає в ліву плевральну порожнину, ушкоджує легеневу плевру та тканину лівої легені, де сліпо закінчується з напрямком ранового каналу зліва направо, зверху - вниз довжиною не менше 8,4 см. Після чого ОСОБА_7 повільно спустився на коліна, а потім впав на підлогу без ознак життя.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 15 від 11 лютого 2017 року, смерть ОСОБА_7, настала від колото - різаного поранення лівої бічної поверхні шиї з ушкодженням лівої легені, яке протікало з явищами зовнішньої та внутрішньої кровотечі (2500 мл. темно - червоної рідкої крові зі згортками в лівій плевральній порожнині) та ускладнилася гострим недокрів'ям внутрішніх органів, що підтверджується наявністю ушкоджень та даними додаткових методів дослідження. За своїм характером тілесні ушкодження виявлене у потерпілого ОСОБА_7 відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості за ознакою небезпеки для життя. Між його наявністю та наступом смерті мають причинно-наслідковий зв'язок.

ОСОБА_1 висунуто обвинувачення за частиною 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Крім того, ОСОБА_1, 09 січня 2017 року близько о 13.00 годині, під час пошуку металобрухту поруч з греблею в с. Новоподільське Софіївського району Дніпропетровської області, виявив два металевих предмета циліндричної форми за візуальними ознаками схожих на гранати часів Великої Вітчизняної війни.

Після чого, діючи умисно ОСОБА_1 незаконно взяв два металеві предмети схожі на гранати часів ВВВ в руки, та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, спрямованих на придбання, носіння, та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу з метою збереження переніс до будинку, що розташований по вул. Єсеніна 90 с. Новоподільське Софіївського району Дніпропетровської області, де в залі на столі незаконно зберігав їх без передбаченого законом дозволу.

В ході проведення огляду місця події працівниками Софіївського відділення поліції Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, 14 січня 2017 року в період часу з 16.00 годині до 16.45 годин, в залі на столі у будинку що розташований по вул. Єсеніна 90 с. Новоподільське Софіївського району Дніпропетровської області, було виявлено та вилучено два металевих предмета циліндричної форми за візуальними ознаками схожих на гранати часів ВВВ, - які ОСОБА_1 придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Згідно висновку експерта № 35/5.2-38 від 08 лютого 2017 року предмети вилучені 14 січня 2017 року з будинку у ОСОБА_1 є: об'єктом конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом ручної, наступальної, осколкової гранати РГ - 42; корпус гранати РГ - 42 придатний для здійснення вибуху і відноситься до категорії вибухових речовин.

ОСОБА_1 висунуто обвинувачення за частиною 1 ст. 263 КК України - тобто носіння, зберігання та придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що винним себе не визнає, на досудовому слідстві вину визнавав, оскільки жалкував за дітей ОСОБА_8.

З потерпілим ОСОБА_7 був знайомий приблизно рік, неприязних стосунків не було, разом їздили копати метал, дрова пиляли, тобто іноді разом заробляли гроші. На передодні 13.01.2017 року між ним і ОСОБА_7 сварок не було. З ранку 13 числа сиділи похмелялись горілкою, потім він пішов забрав у дітей гроші, які вони на колядували, щоб купити спиртних напоїв. Він заперечував з того приводу, щоб у дітей забирати гроші, після чого між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почалася сварка з приводу цих грошей. Вона схватила ножиці та кинулася на ОСОБА_7, але ножиці він вихопив, сказав, що сварка його не цікавить і пішов через дорогу до ОСОБА_9 спати. Ввечері він разом з ОСОБА_9 прийшли до будинку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приблизно о 23.30 годин, діти пішли колядувати, а вони сіли в дитячій кімнаті де був диван, маленький журнальний столик та почали випивати. Між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почалася сварка, в ході якої ОСОБА_8 схопила ніж, але не той який є речовим доказом, (ніж яким нанесено удар сховали), ніж з діркою, який був на столі, заховав під столик, ще раніше. В цей час він пішов до коридору та ОСОБА_9 пішла разом з ним, вона взулася, а він почав взувати взуття та почув як за ним щось впало. Обернувся та побачив як ОСОБА_8 схватила ніж, а ОСОБА_7 кричить та показує на свої груди куди їй варто його вдарити. ОСОБА_8 взяла і вдарила ножем ОСОБА_7, він одразу впав на підлогу. Почали підіймати його, ОСОБА_7 вже не був живий. ОСОБА_8 попросила його витягнути ніж, він потягнув ніж, потім отямився що зробив та поклав ніж і сказав ОСОБА_8, щоб та викликала міліцію. Він пішов на вулицю покурити, вийшла ОСОБА_10 за ним і почала витирати ніж, він сказав їй навіщо ти це робиш, а вона відповіла, що там же його відбитки пальців, на що він відповів, яка різниця приїде поліція нехай розбирається, та попрохав щоб ОСОБА_10 поклала ніж на стіл. Куди подівся ніж йому не відомо. Зайшов до будинку почув як ОСОБА_8 кричала та вимовила: «тільки не сади мене». Після чого він розвернувся і пішов рубати дрова. Міліцію чекали довго та він пішов до куми де продовжили випивати спиртні напої. Приїхала міліція та повезла в відділок. Наполягає на тому, що на його одязі не могло бути крові, але кров могла потрапити на одяг, коли він допомагав піднімати ОСОБА_7. Ніж з діркою, який на фотографії, це ніж який він сховав під столик. А другий ніж синій похожий на цей, але без отвору, з яким накинулась ОСОБА_8 на ОСОБА_7 хтось сховав. Поліція попросила його визнати всі епізоди злочинів та завіряли, що нічого страшного не буде. Під час слідчого експерименту розповідав поліції, що це він наносив удари ОСОБА_7, але насправді цього не робив. Коли відбирали зразки крові для експертизи, адвоката не було разом з ним, тому що в нього пішла з носа кров і він вийшов на вулицю. Відбитки пальців брали. Він вирішив за ОСОБА_8 сісти в тюрму, а вона почала ще пред'являти цивільний позов, тому він вирішив розповісти усю правду.

Щодо епізоду з гранатами пояснити нічого не може, так як 09 січня 2017 року його не було вдома, в хаті не знаходився, відмічав свята у ОСОБА_8 і ОСОБА_9. Будинок був закритий, його дружина поїхала забирати сина у місто, потім зателефонувала і сказала, що залишиться на пару днів в ОСОБА_11, повинна була повернутися 13січня 2017 року, але не ходили автобуси, тому повернулася вранці 14 січня. Ніколи гранат вдома не було, тому що діти вдома. На його думку гранати підкинули.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що підтримує цивільний позов, просить його задовольнити та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 20 998 гривень, це витрати, пов'язані із похованням сина ОСОБА_7 та моральної шкоди 100 000 гривень, за моральний переживання пов'язані із втратою близької людини.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які перебувають в цивільному шлюбі, розпивали спиртні напої, ще був ОСОБА_1. ОСОБА_29 та ОСОБА_7 посварилися, до бійки не доходило. Спочатку сиділи у спальні всі, а потім перейшли на кухню. ОСОБА_12 почала плакати, вона зайшла в спальню, яка поруч біля кухні, та почала її заспокоювати. На кухні, де залишилися ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було тихо, не було ні сварок, ні бійок, потім почали виходити зі спальної кімнати , вона виходила перша та побачила , як ОСОБА_1 схопив кухонний ніж з маленького столику та замахнувся на ОСОБА_7 в область шиї та він впав на коліна. Вони з ОСОБА_12 почали кричати та впала на коліна перед чоловіком, почала його трусити, підіймати, плакати. ОСОБА_1 одразу після вдару витягнув ніж з шиї ОСОБА_7 та кинув його поруч з ОСОБА_7, вона рукавом светра взяла цей ніж, вийшла на вулицю та викинула його в туалет, який знаходиться на подвір'ї. Доповнила, що удар ОСОБА_1 наніс один раз правою рукою в область шиї та одразу витягнув ніж і викинув на підлогу, ОСОБА_7 одразу впав на коліна. Вона підняла ніж з підлоги, потім ОСОБА_1 попросив викинути ніж, а вона злякалася та викинула в туалет. Коли взяла ніж, лезо було в крові. Ніж був синього кольору з пластиковою ручкою. Пам'ятає, що ОСОБА_8 під час сварки один раз хапала ножиці, а ОСОБА_7 підняв футболку та показував куди його треба вдарити в область живота, але ударів ОСОБА_8 не наносила.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що 13 січня 2017 року святкували «Старий Новий рік», ввечері дітей водили по сусідах та діти щедрували. В цей день, до подій, які сталися ввечері, була сварка з цивільним чоловіком ОСОБА_7 з приводу подружньої зради та схопила ножиці в руки, але ОСОБА_9 їх одразу вихопила та викинула в буфет. Потім ввечері десь приблизно о 18.00 годині - 19.00 годині сиділи в спальні їхнього будинку, випивали спиртні напої, потім почали з ОСОБА_7 знову сваритися, з розмови вона зрозуміла, що в нього є інша жінка та почала плакати. Наталя її вивела з кімнати, заспокоювала, а коли поверталися, то ОСОБА_9 йшла попереду, побачила що впав ніж на підлогу і ОСОБА_7 став на коліна, при цьому зігнувся. Вона подумала, що в нього схопив шлунок, а коли підійшла до нього, почала розмовляти, він не відповідав, побачила кров та почала кричати на ОСОБА_1, а той відповів «ОСОБА_12 не сади мене».

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона дружина обвинуваченого ОСОБА_1 09 січня 2017 року вона поїхала у м. Кривий Ріг за своїм сином до брата, так як син перебував у нього на зимових канікулах. А 14 січня їй зателефонували з поліції, та повідомили, що її чоловік ОСОБА_1 затриманий та їй необхідно з'явитися до поліції. Вона приїхала туди, її посадили в автомобіль і повезли додому, пояснивши, що потрібно провести обшук у її будинку, їм необхідно знайти речі з відбитками крові. Зазначає про те, що відбувалася відеозйомка на телефон з самого початку дороги. Прийшли до будинку та побачили, що двері виламані, навстіж. Коли зайшли до будинку, то на столі лежали гранати, але вдома вона ніколи їх не бачила і додому чоловік такого не приносив. Під час обшуку поняті були. ОСОБА_1 пояснював, що не знає звідки гранати. Вилучалися лише гранати, під час обшуку зникли деякі речі. Будинок знаходиться в селищі Новоподільськ вул. Єсеніна буд. 90, вказаний будинок належить на праві власності їй. Права та обов'язки працівниками поліції не роз'яснювалися, ухвала про обшук не зачитувалася, вона написала заяву, що дозволяє провести обшук у будинку.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що був присутній в будинку ОСОБА_1 під час обшуку, в якості понятого. Прямо з дороги з двору почалася відео зйомка, до будинку вела жінка ОСОБА_1. Коли підійшли до будинку побачили, що двері у будинок були вирвані, зайшли та побачили два вибухонебезпечних предмети, які були вилучені. Після того ці предмети закрили в коробку, яка не опечатувалася, потім працівники поліції надали протоколи для ознайомлення про те що вони вилучали в будинку, розписалися в цих протоколах та відпустили. Коли працівники поліції запропонували бути присутнім в якості понятого , то обставин справи не повідомляли , просто сказали, що будуть проводити обшук за адресою Єсеніна, 90, ухвалу про проведення обшуку показували. На його погляд двері вирвані зовні повністю, склалося враження, що двері хтось взяв та виламав. Права та обов'язки працівники поліції не роз'яснювали, тільки повідомили, щоб вони як поняті слідкували за діями, щоб незаконного нічого не сталося. Ніж, газовий балон не вилучали. Вилучали тільки гранати, але належним чином не опечатували.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що був понятим під час проведення обшуку у будинку, де проживає ОСОБА_1 Підійшли до хати та побачили, що двері були відкриті, тобто зірвані повністю, замок на дверях висів, а двері виламані. Зайшли в хату та виявили на столі дві гранати. Ходили по будинку, працівники поліції щось шукали, але безпосередньо він слідкував за тим, щоб ніхто нічого не підкинув та нічого не було вкрадено. Ухвалу про проведення обшуку працівники поліції показували .Чому були вирвані двері працівники поліції не пояснювали. Права та обов'язки слідчим не були роз'яснені. Проводилася відео зйомка. В будинку була присутня дружина ОСОБА_1 Гранати не опечатувалися, слідчий попросив дружину ОСОБА_1 дати коробку, у шапку поклали гранати, закрили коробку і все , нічого не заклеювали, не опечатували.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засідання пояснила, що вона мати обвинуваченого, свідком подій, що є предметом розгляду справи вона не була.

Згідно із ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

У відповідності зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Згідно зі статтею 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Частина 2 передбачає, що обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає

Судом, за клопотанням сторони обвинувачення, досліджувалися письмові докази, речові докази та оглядалися відеозаписи процесуальних дій, на які прокурор посилався на доведеність вини ОСОБА_1 в вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ч.1.ст.115 та ч.1 ст.263 КК України, надані докази прокурор вважає належними, допустимими та достовірними.

Стороною захисту в судовому засіданні заявлено клопотання про визнання доказів, що надані стороною обвинувачення недопустимими, оскільки вони отримані з порушеннями вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Даючи оцінку доказів, керуючись ст. 94 КПК Украйни, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

З витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.01.2017 року убачається, що відомості внесені о 08:46:21 годині за правовою кваліфікацією ст. 115 ч 1 КК України та 15.01.2017 року о 22.04.00 годині за правовою кваліфікацією ст. 263 ч 1 КК України (а.с.96 т.1);

14 січня 2017 рок підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ст.115 ч.1 КК України о14.30 годин (а.с.97-98 т.1);

09 лютого 2017 підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ст.263 ч.1 КК України о 15.10 годин (а.с.100-1001 т.1);

Відповідно протоколу огляду місця події від 14.01.2017 року; (а. с.117-125 т. 1) складений слідчим Софіївського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_17 у період часу з 01:30 год. до 05:30 год., яким оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, де виявлено труп ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 з ознаками насильницької смерті, з фототаблицею до нього. Відповідно до протоколу було вилучено: 3 порцелянові тарілки глибокі; кружка пластмасова зеленого кольору; пачка з цигарок "Столичні"; металева банка «Руська кофейня»; 4 скляні рюмки; металева кружка 0,5 л.; куртка балонова синього кольору; камуфльований жилет; ніж кухонний з пластиковою синьо-білою рукояткою .

Ст. 106 КПК України передбачається, що протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

У даному протоколі не відображено про упакування речей, що були вилучені під час проведення огляду місця події.

Окрім того у протоколі не зазначено правову підставу проведення слідчої дії - протокол містить посилання на вказівку чергового, хоча правовою підставою в даному випадку є повідомлення про злочин; понятим не роз'яснені їх права та обов'язки (підписи відсутні); не зазначено кому на праві власності належить домоволодіння, де проводиться слідча дія та чи маються правові підстави щодо проведення слідчої дії за відсутності власників домоволодіння, від них відповідних заяв та Ухвали слідчого судді на проведення огляду.

Протокол огляду трупу від 14.01.2017 р., (а. с. 102-108 т. 1) складений слідчим CВ Софіївського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_17 у період часу з 02:10 год. до 03:00 год., яким оглянуто труп ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 з ознаками насильницької смерті, з фототаблицею до нього, фототаблиця складена слідчим ОСОБА_17 Вказаним протоколом вилучено: зрізи нігтьових пластин з правої руки трупа ОСОБА_7; зрізи нігтьових пластин з лівої руки трупа ОСОБА_7; змиви з правої руки трупа ОСОБА_7; змиви з лівої руки трупа ОСОБА_7

В протоколі слідчої дії не зазначено правову підставу проведення слідчої дії - протокол містить посилання на вказівку чергового, хоча правовою підставою в даному випадку є повідомлення про злочин; не відображено ставлення ОСОБА_8 про проведення слідчої дії у домоволодінні щодо надання дозволу на огляд; не зазначено кому на праві власності та якої належить домоволодіння де проводиться слідча дія та чи маються правові підстави щодо проведення слідчої дії за відсутності власників домоволодіння.

З протоколів огляду трупа та огляду місця події не можливо встановити та відобразити розташування кімнат у будинку, предметів побуту у кімнаті, де сталася подія та безпосереднє виявлення трупу по відношенню до предметів побуту.

Прокурором в судовому засіданні вказано, що слідчий склав у період одного часу 2 різні протоколи про проведення огляду: місця події (01:30 год. до 05:30 год.) та трупу (02:10 год. до 03:00 год.). Однак, вищевказана стаття 238 ч. 2 КПК України передбачає що під час огляду місця події оглядається труп.

Відповідно до ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Статтею 238 КПК України передбачено, що огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта. Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи.

Одночасне складення двох протоколів про проведення двох різних слідчих дій - огляду місця події та огляду трупу, одним і тим же слідчим протягом одного та того ж часу, дає підстави колегії суддів зробити висновок про не допустимість вказаного доказу, з вищевказаних підстав.

Окрім того, частиною 3 статті 214 КПК України передбачено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Огляд місця події завершено 05.30 годин 14 січня 2017 року, відповідно до протоколу, а згідно витягу з ЄРДР кримінальне провадження № 12017040580000018 за ст. 115 ч. 1 КК України - за фактом умисного вбивства ОСОБА_7 зареєстровано 14.01.2017 року о 08:55 год. слідчим Сидорським Д.В.(а.с. 101 т.2). З аналізу вказаних вище документів колегія суддів приходить до висновку, що вищезазначені протоколи складені слідчим до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та з порушенням ч.3 ст.124 КПК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при процесуальному оформленні та закріпленні вказаних доказів органом досудового розслідування (стороною обвинувачення) не дотримано процесуального порядку отримання доказів та не дотримано правил фіксації ходу і результатів слідчих (розшукових) дій відповідно до ст.ст. 84 - 87 КПК України, що в свою чергу тягне за собою визнання доказів недопустимими.

Оскільки судом протокол огляду місця події та протокол огляду трупа визнані недопустимими, то і речові докази, що вилучалися (3 порцелянові тарілки глибокі; кружка пластмасова зеленого кольору; пачка з цигарок "Столичні"; металева банка "Руська кофейня"; 4 скляні рюмки; металева кружка 0,5 л.; куртка балонова синього кольору; камуфльований жилет; ніж кухонний з пластиковою синьо-білою рукояткою та зрізи нігтьових пластин з правої руки трупа ОСОБА_7; зрізи нігтьових пластин з лівої руки трупа ОСОБА_7; змиви з правої руки трупа ОСОБА_7; змиви з лівої руки трупа ОСОБА_7.), не можуть буди визнані такими, що здобуті у порядку визначеному КПК України.

Слідчим ОСОБА_17 14 січня 2017 року призначено судово - медичну експертизу, 20 березня 2017 року призначено додаткову судово - медичну експертизу та відповідно до висновку експерта №15, від 11.02.2017 року, та 15 - додатковий від 30 березня 2017 року, смерть ОСОБА_7, настала від колото - різаного поранення лівої бічної поверхні шиї з ушкодженням лівої легені, яке протікало з явищами зовнішньої та внутрішньої кровотечі (2500 мл. темно- червоної рідкої крові зі згортками в лівій плевральній порожнині) та ускладнилася гострим недокрів'ям внутрішніх органів, що підтверджується наявністю ушкоджень та даними додаткових методів дослідження. За своїм характером тілесні ушкодження виявлене у потерпілого ОСОБА_7 відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості за ознакою небезпеки для життя. Між його наявністю та наступом смерті мають причинно-наслідковий зв'язок (а.с.111-115, 141-141 т.1).

На підтвердження вини обвинуваченого прокурором надано клопотання про проведення обшуку від 14 січня 2017 року за адресою: АДРЕСА_3, ухвала слідчого судді від 14 січня 2017 рок про дозвіл на проведення огляду місця події (а.с.126 - 129 т.1); заява від ОСОБА_9 про добровільну видачу светра синього коляру, рукавом якого вона брала закривавлений ніж (а.с.129 т.1), та протокол огляду предмету від 14 січня 2017 року, відповідно до якого з 03.10 годин до 03.30 годин проводився огляд предмету - ножа (а.с.130 - 132 т.1, 140 -142 т.1).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 14 січня 2017 року (а.с.133-134 т.1), о 12 годині затримано ОСОБА_1

З протоколу огляду речей ОСОБА_1 вбачається, що 14.01.2017 року оглянуті та вилучені речі, (а.с.135 т.1).

З протоколу проведення слідчого експерименту, складеного слідчим Софіївського ВП ОСОБА_17 06.02.2017 р. у період часу з 13:47 год. до 15:57 год. за участю захисника та понятих, спеціаліста та іншої особи (а.с.137-138 т.1) убачається, що ОСОБА_1 попередньо розказав та показав, як правою рукою наніс, спричинив удар ножем в ліву частину шиї потерпілого. До протоколу додано диск (а.с.139 т.1), але по тексту протоколу не вказано наявність додатків до протоколу у відповідності до вимог ст. 105 КПК України.

Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому КПК, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

Так, місцем скоєння вчинення кримінального правопорушення за ст. 115 ч. 1 КК України є територія домоволодіння по АДРЕСА_3

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.11.2017 р. домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 разом з прибудинковою територією належить на праві приватної власності ОСОБА_18, а не ОСОБА_8 - дружині потерпілого ОСОБА_7 (а.с. 169 т.2).

Будь-яких заяв від власника житла ОСОБА_18 чи ОСОБА_8, яка там мешкала, щодо можливості проведення слідчих (процесуальних) дій, - слідчого експерименту на території їх домоволодіння, стороною обвинувачення не надано.

Під час проведення слідчого експерименту слідчим не були вжиті заходи щодо забезпечення присутності під час проведення вказаної дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені, а саме власників та ОСОБА_8

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30.09.2010 р. та «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 року; Європейський Суд з прав людини зазначив, що проникнення до житла чи іншого володіння особи може мати місце не тільки під час огляду (ст. 237 КПК) чи обшуку (ст. 234 КПК), але й також при проведенні слідчого експерименту (ч. 5 ст. 240), обстеженні публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК), застосування деяких засобів забезпечення кримінального провадження. У будь-яких випадках таке проникнення можливе тільки на підставі попереднього рішення про це слідчого судді. Суд також звертає увагу на проведення обшуку "в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку (ч. 5 ст. 236 КПК), що сприятиме не лише дотриманню принципу недоторканності житла, але й покликане мінімізувати втручання у приватне життя".

Згідно вимог ст. 240 КПК України слідчий експеримент проводиться шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

В протоколі про проведення слідчого експерименту докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Вказаний слідчий експеримент з підозрюваним ОСОБА_1 був проведений та зафіксований без дотримання вимог ст. 240 КПК України, оскільки здійснений без відтворення підозрюваним дій, обстановки, обставин події нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень та в протоколі не були докладно викладено умови і результати слідчого експерименту.

Як убачається з протоколу слідчого експерименту, підозрюваному ОСОБА_1 було запропоновано розповісти про обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, а не запропоновано відтворення ним дій, обстановки, обставин події, учасником якої він був, як це передбачено ст. 240 КПК України.

У протоколі слідчого експерименту зазначено про те, що ОСОБА_1 показав як наніс удар, разом з тим, відсутні будь-які відомості щодо відтворення останнім дій, обстановки та обставин події які мали місце 13.01.2017 р.

В зазначеному протоколі фактично були зафіксовані показання підозрюваного ОСОБА_1, а дії, обстановка та обставини події, як це передбачено ст. 240 КПК України, підозрюваним відтворені не були, що потягло за собою відсутність у протоколі докладного викладення умов і результатів слідчого експерименту.

За таких обставин, вказаний слідчий експеримент був проведений та зафіксований з порушенням норм 240КПК України.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 87 КПК України органом досудового розслідування, при проведенні слідчого експерименту, допущено істотне порушення прав людини і основоположних свобод за ознаками здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що стороною обвинувачення не дотримано процесуального порядку отримання доказів та не дотримано правил фіксації ходу і результатів слідчих (розшукових) дій відповідно до ст.ст. 84 - 87 КПК України, що в свою чергу тягне за собою визнання доказ - протоколу проведення слідчого експерименту - недопустимими.

Судом досліджувалися постанова про призначення судово-дактилоскопічної експертизи від 09 лютого 2017 року, та висновок експерта від 21 лютого 2017 року № 30/4.6-432, відповідно до якого на поверхні досліджуємого ножа слідів рук не виявлено (а.с. 159 - 166т.1); постанова про призначення судово-дактилоскопічної експертизи від 09 лютого 2017 року, та висновок експерта від 28 лютого 2017 року № 30/4.6-431, відповідно до якого виявлені сліди пальців рук не придатні для ідентифікації (а.с. 167 - 182 т.1).

За для проведення судової експертизи будь-якого виду необхідні порівняльні (експериментальні) зразки. У більшості випадків з вищевказаного числа експертиз експертами досліджувалися біологічні зразки (кров та відбитки пальців рук) та змиви з рук як трупа ОСОБА_7, так і підозрюваного на той час ОСОБА_1

09.02.2017 р. у підозрюваного ОСОБА_1 в порядку ст. 245 КПК України, відібрано експериментальні зразки (біологічні) крові та відбитки пальців рук на підставі постанови прокурора Софіївського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Чумак В.А. від 08.02.2017 року.

Прокурором прийнято рішення провести відібрання біологічних зразків крові, слідів пальців рук у ОСОБА_1, постанова від 08 лютого 2017 року (а.с.183 -184 т.1). Під час відібрання вказаних біологічних зразків у ОСОБА_1 оперуповноваженими Софіївського ВП ОСОБА_22 залучено у якості спеціаліста лаборанта Криворізького міжрайонного відділу ОКЗ «Бюро СМЕ» ОСОБА_23, однак, останньому, як учаснику вказаної слідчої (процесуальної) дії, не роз'яснено її права та обов'язки, про що відмітки у вказаних протоколах не має, та відсутній захисник підозрюваної особи.

Відомостей щодо відібрання зразків відбитків пальців рук ОСОБА_1 кримінальне провадження взагалі не містить. В матеріалах провадження відсутні оригінали дактилокарти на ім'я останнього, які заповнені на виконання постанови прокурора про відібрання біологічних зразків від 08.02.2017 року.

Крім того, в порядку ст. 106 КПК України, вказані протоколи про відібрання біологічних зразків взагалі не містять інформації не тільки щодо порядку відібрання біологічних зразків, їх послідовності, кількості відібраного, використання обладнання (допоміжного матеріалу) для відбору, але й не зазначено які саме біологічні зразки відбирають, їх вид, які мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

Так, на час проведення вказаних слідчих (процесуальних) дій, 09 лютого 2017 року, ОСОБА_1 мав уже статус підозрюваного з 14.01.2017 р., однак, участь захисника при проведенні вказаної слідчої (процесуальної) дії проігноровано та відповідно порушено право на захист підозрюваного ОСОБА_1 Інтереси підозрюваного ОСОБА_1 на той час (09.02.2017 р.), згідно доручення Регіонального центру для надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області № 004-0014598 від 14.01.2017, представляв захисник ОСОБА_24

Суд не може прийняти вказаний доказ як допустимий.

На підставі отриманих біологічних зразків призначено та проведено експертизу (а.с.185 -194 т.1) висновки яких не підтверджують та не спростовують обставини подій, що є предметом розгляду справи.

Стороною обвинувачення допущено істотні порушення щодо строків досудового розслідування, у т.ч. та насамперед щодо їх продовження не уповноваженою особою, під час якого проводилися слідчі (процесуальні) дії.

Постановою від 10.03.2017 р. заступником керівника Жовтоводської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_25 строк досудового розслідування кримінального провадження № 12017040580000018 від 14.01.2017 р. відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.ст. 115 ч. 1; 263 ч. 1 КК України, продовжено до 3-х місяців, а саме до 14 квітня 2017 р. (а.с.149-152 т.1).

Так, досудове розслідування кримінального провадження щодо вчинених кримінальних правопорушень проводилося з 14 січня 2017 р. (повідомлено ОСОБА_1 про підозру за ст. 115 ч. 1 КК України) по 06 квітня 2017 р. (складення та затвердження обвинувального акту).

Стаття 113 КПК України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Частина 2 ст. 294 КПК України вказує, що якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури.

Вказана постанова прийнята не керівником місцевої прокуратури, а заступником керівника місцевої прокуратура, належних доказів з приводу того, що заступник керівника місцевої прокуратура ОСОБА_26 10 березня 2017 року виконував обов'язки керівника місцевої прокуратура суду не надано.

Таким чином, з урахуванням аналізу Закону України «Про прокуратуру» колегія суддів приходить до висновку, що спеціальним суб'єктом прийняття процесуального рішення щодо продовження строку досудового розслідування до трьох місяців є виключно керівник місцевої прокуратури.

У разі неналежного дотримання стороною обвинувачення процедури продовження строків тягне за собою відсутність у слідчого та прокурора-процесуального керівника повноважень на здійснення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій в рамках досудового розслідування.

Таким чином, суд, встановивши порушення встановленого КПК України порядку збирання доказів, в тому числі і отримання таких доказів внаслідок вчинення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій особою, що не мала на це права, в тому числі і внаслідок неналежного продовження (продовження неуповноваженою особою) строку досудового розслідування - має визнати такі докази недопустимими.

Так, у період з 10 березня 2017 р. по 06 квітня 2017 р., тобто у період поза межами строку досудового розслідування, слідчим та прокурором по вказаному провадженню прийнято процесуальні рішення, а саме постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 18.03.2017 р. (а.с.195, 203, 219 т.1); постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 24.03.2017 р. (а.с.211, 227, 233, 242,248 т.1); постанова про призначення судової медико - криміналістичної експертизи від 28.03.2017 р. (а.с.11 т.2); постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 03 квітня 2017 р.(а.с.18 т.2).

Окрім того у вказаний період долучено до матеріалів кримінального провадження наступні висновки судових експертиз: Висновок додаткової судово-медичної експертизи № 15-Д від 30.03.2017 р. (щодо з'ясування можливості заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 за умов вказаних ОСОБА_1 під час слідчого експерименту а.с.141 т.1. ); Висновок судово-медичної цитологічної експертизи № 285 від 17.03.2017 р. (щодо наявності мікрочастин та інш. тканин на ножі а.с. 215- 218 т.1); Висновок судово-медичної цитологічної експертизи № 286 від 17.03.2017 р. (по зрізах нігтьових пластин ОСОБА_7 а.с. 191-194 т.1); Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 343 від 16.03.2017 р. (по змивах з рук трупа ОСОБА_7 а.с. 199-202 т.1); Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 341 від 16.03.2017 р. (по змивах з підлоги а.с. 207-210 т.1); Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 344 від 20.03.2017 р. (по одягу підозрюваного ОСОБА_1 а.с. 222-226 т.1); Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 340 від 16.03.2017 р. (по змивах з рук ОСОБА_1 а.с.231-232 т.1); Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 342 від 20.03.2017 р. (по одягу трупу ОСОБА_7 а.с.236-241 т.1); Висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 345 від 17.03.2017 р. (по светру, вилученому у ОСОБА_9 а.с. 245-247 т.1); Висновок судової психолого - психіатричної експертизи № 51 від 16.03.2017 р. (щодо стану осудності ОСОБА_1 а.с.7-10т.2); Висновок судово-медичної криміналістичної експертизи по ножу № 402-МК від 05.04.2017 р. (щодо можливості спричинення тілесного ушкодження представленого на експертизу ножа а.с.12-17 т.2).

З аналізу зазначених вище доказів, колегія суддів вказує на те, що слідчим приймалося рішення про призначення експертизи не речових доказів, а об'єктів, що були вилучені під час проведених оглядів. Вказані вилучені об'єкти набули статусу речових доказів після проведення відповідних експертиз.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що об'єкти, які підлягають дослідженню, направляються на експертизу (експертне дослідження) повинні мати статус речового доказу, в розумінні вимог КПК України.

У судовому засіданні витребувано інформацію (відомості) про рух кримінального провадження за № 12017040580000018 від 14.01.2017 р. за ст. 115 ч. 1 КК України та № 12017040580000022 від 15.01.2017 р. за ст. 263 ч. 1 КК України відносно ОСОБА_1 з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформовану в автоматичному режимі з відображенням інформації (відомостей) про час реєстрації (внесення) відомостей до ЄРДР у годинах та хвилинах відповідного дня в тому числі про слідчого та прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування, а також проводив відповідні дії та приймав рішення по провадженню (а.с.101,131 т.2).

Так, згідно зазначеної інформації з ЄРДР по руху провадженням як за ст. 115 ч. 1 так і ст. 263 ч. 1 КК України 11 березня 2017 року прокурор Мельник О.В. прийняв рішення про їх об'єднання, однак, в матеріалах провадження знаходиться постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань винесена 13 березня 2017 року прокурором Чумак В.А., яка до речі не підписана, що в свою чергу ставить під сумнів правомірність самого факту об'єднання та відповідно відрахування процесуальних строків, складення процесуальних документів у тому числі та насамперед обвинувального акту(а.с.21 т.2).

Крім того, постанова об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 13 березня 2017 року винесена прокурором Чумак В.А. та яка не підписана, не зазначена в Реєстрі матеріалів досудового розслідування в розділі прийняті процесуальні рішення, та окрім іншого прийняти поза межами строку досудового розслідування, про що вказано вище.

Відповідно до протоколу проведення огляду місця події від 14 січня 2017 року (а.с.26-30 т.1) за місцем мешкання ОСОБА_1, та з дозволу ОСОБА_27 та за участю понятих проведено огляд помешкання, виявлено та вилучено два предмети схожі на снаряди, відомості про проведення відео фіксації відсутні, про запакування вилучених предметів - відсутні.

Відповідно до висновків вибухотехнічної експертизи № 35/5.2-22 від 24 січня 2017 року та 08 лютого 2017 року (а.с.31-36, 41-49 т.2) надані на дослідження об'єкти є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом ручної, наступальної, осколкової гранати РГ - 42 та придатний для здійснення вибуху і відноситься до категорії вибухових речовин.; корпус гранати РГД - 333 та не придатний для здійснення вибуху і відноситься до категорії вибухових речовин.

Постановою слідчого від 09 лютого 2017 року залишки металевих гранат визнано речовими доказами (а.с.38 т.2)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_27 та поняті вказували на те, що двері у будинку були вирвані, вилучені речі не опечатувалися. Обвинувачений та його дружина стверджували, що предметів схожих на заряди в їх будинку не було, вони вдома були відсутні з 09 січня 2017 року, та ОСОБА_27 увійшла у будинок разом з працівниками поліції 14 січня 2017 року.

Виявлені судом протиріччя сторона обвинувачення не усунула поза розумним сумнівом, під час розгляду справи.

Стосовно показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 слід вказати наступне. Відповідно до вимог КПК показання - це передусім відомості, повідомлені фізичною особою, які у свою чергу поєднуються з іншими джерелами доказової інформації, щодо кримінального провадження. Покази вказаних свідків не узгоджуються з дослідженими доказами, з підстав вказаних вище, а тому не можуть бути прийняті судом.

Підсумовуючи вказане та враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги концепцію «плодів отруйного дерева», згідно якої, якщо джерело доказів («дерево») є недопустимим, то всі докази, отримані за його допомогою («плоди») будуть такими ж, про що викладено у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, «Гефген проти Німеччини» від 30 червня 2008 року, «Яременко проти України» від 30 квітня 2015 року та інші, судова колегія стверджує, що при процесуальному оформленні та закріпленні вказаних доказів органом досудового розслідування (стороною обвинувачення) не дотримано процесуального порядку отримання доказів та не дотримано правил фіксації ходу і результатів слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до ст.ст. 84 - 87 КПК України, що в свою чергу тягне за собою визнання доказів недопустимими.

Широке розуміння доктрини «плодів отруи?ного дерева» означає, що будь-яке порушення поліцією конституціи?них прав громадян, що навіть має не безпосередніи?, а лише опосередковании? зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксаціі? доказів, призводить до втрати ними юридичноі? сили. У такому разі «отруи?не дерево» породжує «отруи?ні плоди». Отримання доказів на підставі інформаціі?, отриманоі? з недопустимого доказу, тягне за собою і?х безумовну недопустимість. Така недопустимість доказів не залежить від характеру та ступеня того чи іншого порушення кримінально-процесуального закону.

В рішенні від 21.04.2011 р. по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський Суд з прав людини визначив, що докази отриманні в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Підсумовуючи результати судового розгляду, судова колегія доходить висновку про те, що стороною обвинувачення не надано допустимих та достовірних доказів, які б доводили вину обвинуваченого поза розумним сумнівом, у зв'язку з чим вважає, що обвинувачений має бути виправданими за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, відповідно до п.2 ч.1 ст. 373 КПК України.

Зважаючи на це, цивільний позов потерпілої відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК залишається без розгляду, процесуальні витрати у кримінальному провадженні компенсувати за рахунок держави, запобіжний захід, обраний обвинуваченому - підлягає скасуванню.

При виправдуванні обвинуваченого, речові докази залишаються в розпорядженні органів досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України визнати невинним та виправдати на підставі ст. 373 ч.1 п.2 КПК України за недоведеністю що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_1.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту - скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні - компенсувати за рахунок держави.

Речові докази залишити в розпорядженні органу досудового розслідування.

Роз'яснити виправданому ОСОБА_1 право на поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Дніпропетровської області всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Н. М. Ваврушак

Судді О. Н. Борис

І. Я. Чорний