Постанова № 72941505, 23.03.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/516/18

Провадження №3/163/323/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., за участі представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1, розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №1098/20500/18 про притягнення до відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непра- цюючого, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії АС №970270, виданий Камінь-Каширським РВ УМВС України у Волинській області 06.10.2005 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 03.03.2018 року приблизно о 16 год. 40 хв., слідуючи з ОСОБА_3 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля марки «Volkswagen», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи понад неоподатковувані норми товар, а саме кабіну гідромасажну із ванною «FANTASIA» в кількості 1 штука, вагою 119 кг, вартістю 2438,21 польських злотих, що по курсу НБУ станом на 03.03.2018 року становить 18991,70 грн., який перевищив встановлені неоподатковувані норми, передбачені ст.374 МК України, по вазі та по вартості, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він, при тих же обставинах, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху “зелений коридор”, як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

ОСОБА_2 на розгляд справи в суд не з’явився, про причини неявки не повідомив, однак в канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій по суті інкримінованих йому правопорушень вказав про визнання ним вини за ознаками ст.471 МК України та заперечення вчинення правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, оскільки під час проходження митного контролю він усно задекларував переміщуваний ним товар, а письмової декларації йому не надавали.

Представник Волинської митниці ДФС висловив позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, просив накласти на останнього стягнення в межах санкції ст.472 МК України, стягнути витрати митниці за зберігання товару та судовий збір.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ст.471 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи, а саме: протоколом про порушення митних правил; контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору»; актом огляду транспортного засобу; письмовими поясненнями правопорушника; службовою запискою інспектора митниці та копією рахунку на товар.

На підставі наведених доказів судом встановлено, що ОСОБА_2 переміщував через митний кордон України товар загальною вагою 119 кг, вартістю 581,30 євро, при дозволених неоподатковуваних нормах, передбачених ч.1 ст.374 МК України, у 50 кг та 500 євро.

Такі дії ОСОБА_2 в повному обсязі охоплюються диспозицією ст.471 МК України, а тому у вчиненні зазначеного правопорушення суд визнає його винним.

Щодо кваліфікації цих же дій ОСОБА_2 за ст.472 МК України, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

У справі встановлено, що ОСОБА_2 слідував в автомобілі марки «Volkswagen», р.н.з. АС3196ВІ, в якості пасажира.

Відповідно до рекомендованого правила 9 спеціального додатку J Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно Закону України від 05.10.2006 року №227-V, потрібно, щоб пасажирам було дозволено усно декларувати товари, які вони перевозять. Однак митна служба може вимагати письмову або оформлену в електронному вигляді декларацію на товари, які перевозяться пасажирами та є об'єктом ввозу або вивозу комерційного характеру, або вартість чи кількість яких перевищують обмеження, встановлені національним законодавством.

Доводи ОСОБА_2 щодо здійснення ним усного декларування товару узгоджуються з наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями останнього та дана обставина жодним іншим доказом у справі не спростована.

В той же час у справі відсутні докази того, що посадова особа органу доходів і зборів під час проходження митного контролю вимагала від ОСОБА_2 подання письмової декларації.

За змістом ч.6 ст.366 МК України, громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Аналіз статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України вказує на те, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу України порушення митних правил.

Натомість, матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_2 через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» не слідував, її не перетинав та митна декларація за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №431, для письмового декларування йому не надавалась.

Саме ж по собі переміщення товару понад дозволені неоподатковувані норми, передбачені ч.1 ст.374 МК України, смугою митного контролю «зелений коридор», в силу ст.257 МК України, не може утворювати складу даного правопорушення.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_2 допустив порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України, тому такі його дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують.

Відповідно до правил п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, встановлені у справі обставини дають підстави для закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

Вирішуючи питання відповідальності ОСОБА_2 за ст.471 МК України, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про його особу, зокрема, вперше притягнення до відповідальності за порушення митних правил, ступінь його вини у вчиненому, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, і вважає, що відносно останнього слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вилучений в порядку ст.511 МК України товар підлягає поверненню ОСОБА_2 для подальшого митного оформлення, а витрати за його зберігання на митному складі не стягуються, оскільки здійснене вилучення органом доходів і зборів було зумовлене можливою конфіскацією товару за ст.472 МК України, за якою провадження суд закрив, та, окрім цього, даний товар до категорії обмежених чи заборонених до переміщення через митний кордон України не відноситься.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст. 522, 527, 528 МК України, п.1 ст.247 КУпАП , п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст.ст. 471, 472 МК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.472 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №1098/20500/18 від 03.03.2018 року, кабіну гідромасажну із ванною «FANTASIA» в кількості 1 штука, вагою 119 кг, вартістю 18991,70 грн., - повернути ОСОБА_2 для подальшого митного оформлення.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_4