Рішення № 72941470, 15.03.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/22/18

Провадження № 2/165/228/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" про стягнення одноразової допомоги, належної при звільненні з підприємства, -

встановив:

04 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" про стягнення одноразової допомоги, належної при звільненні з підприємства.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що відпрацював на підприємствах вугільної промисловості понад 24 роки. Був звільнений з ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" 30 листопада 2017 року на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, у зв'язку виходом на пенсію за станом здоров'я. Ще у 2011 року йому була призначена пенсія за віком. На підтвердження своїх позовних вимоги посилається на п.2.15 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості, яким передбачено, що працівнику, який має право на пенсію за віком чи по інвалідності (незалежно від віку), при першому звільненні з підприємства (структурного підрозділу, відособленого підрозділу, філіалу, товариства і др. незалежно від причин звільнення крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі (у тому числі на підприємствах колишнього СРСР) і середнього заробітку, але не менше, зокрема: для чоловіків: 20 років - трьохмісячний заробіток. Ця допомога сплачується незалежно і без врахування вихідної допомоги, або інших компенсаційних виплат, на які має право працівник згідно з чинним законодавством. Позивач вказує, що аналогічне положення міститься і в п.12.4 Колективного договору між ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» та профспілковим комітетом первинної профспілкової організації цього підприємства. Однак, на його звернення з проханням виплатити одноразову допомогу, відповідач відмовив йому з тих причин, що він не вперше звільняється з підприємств вугільної промисловості у зв'язку з виходом на пенсію. Після призначення пенсії за віком у 2011 році, як вважає відповідач, він був звільнений з філії ТзОВ «Луганськшахтобуд» у травні 2012 року і одноразова допомога філією ТзОВ «Луганськшахтобуд» на той час не виплачувалась. Позивач зазначає, що звільнився по виходу на пенсію 30 листопада 2017 року вперше, а з ТзОВ «Луганськшатострой» був звільнений на підставі п.5 ст.36 КЗпП, у зв'язку з переведенням на ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська", тому вважає, що одноразова допомога при звільненні в розмірі трьохмісячного заробітку йому належна і підлягає стягненню з відповідача. Оскільки, його середньомісячний заробіток перед звільненням становив 8370,27 грн., тому просить суд стягнути з відповідача в свою користь належну йому при звільненні з роботи одноразову допомогу в розмірі 25110,82 грн., виходячи з наступного розрахунку 8370,27 грн. (середньомісячний заробіток) х 3 місяці.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з'явилися, подали до суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позов підтримали, просили його задоволити, не заперечили щодо заочного розгляду справи (а.с.30).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с. 28).

Суд, у відповідності до ст.280, ст.281 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у її сукупності, приходить до висновку, що позов є підставним і підлягає задоволенню.

З копії трудової книжки позивача (а.с.7-9), копії наказу ДП "Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» №197/к від 30 листопада 2017 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 (а.с.4), його заяви про звільнення (а.с.5), вбачається, що позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах і був звільнений 30 листопада 2017 року на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи, з виплатою вихідної допомоги в розмірі, встановленому ст.44 КЗпП України (одного середньомісячного заробітку).

У судовому засіданні встановлено, що стаж роботи позивача ОСОБА_1 у вугільній галузі становить понад 24 роки.

Із довідки ДП Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» №7.3.3/16 від 11 січня 2018 року встановлено, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 на вищевказаному підприємстві складала 8378,79 грн. (а.с.31).

Також, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався до ДП Передпускова дирекція шахти №10 «НВ» з вимогою про виплату йому у зв'язку із звільненням одноразової допомоги, згідно колективного договору га Галузевої угоди (а.с.5).

Із листа - відповіді ДП Передпускова дирекція шахти №10 «НВ» №1.8/962 від 18 грудня 2017 року вбачається, що підприємство вважає, що перше звільнення позивача ОСОБА_1 по виході на пенсію мало місце у травні 2012 року, тобто під час його трудових відносин з ТзОВ "Луганськшахтострой", а відтак саме правонаступник цього підприємства має здійснювати виплату відповідної вихідної допомоги при виході працівника на пенсію, що передбачена Галузевою угодою (а.с.6).

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення, або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст.18 КЗпП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Згідно 12.4 колективного договору, укладеного між ДП «Предпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» та профспілковим комітетом первинної профспілкової організації ДП «Предпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» (надалі - Колективний договір), який діяв на момент звільнення позивача з роботи передбачено, що працівнику, який має право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому його звільненні з підприємства (незалежно від причин звільнення, крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи у галузі та середнього заробітку, але не менше: для чоловіків: 20 років - трьохмісячний заробіток.

Пунктом 12.15 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості (надалі - Галузева угода), передбачено, що працівнику, який має право на пенсію за віком чи по інвалідності (незалежно від віку), при першому звільненні з підприємства (структурного підрозділу, відособленого підрозділу, філіалу, товариства і др.) (незалежно від причин звільнення крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі (у тому числі на підприємствах колишнього СРСР) і середнього заробітку, але не менше: при стажі роботи в галузі понад (років) зокрема: для жінок, що мають 17,5 років стажу роботи у галузі - в розмірі трьох середньомісячних заробітків.

Як вбачається із пункту 3.2 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості, положення Угоди є обов'язковими до застосування при укладанні угод, колективних договорів і індивідуальних трудових договорів для всіх Підприємств, що перебувають у сфері дії Сторін, незалежно від форм власності та господарювання, (у тому числі тих, що здійснюють свою діяльність на умовах договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства), а також під час розгляду трудових спорів.

У судовому засіданні, з копії наказу ТзОВ «Луганскшахтострой» №134/к від 31 травня 2012 року про звільнення з роботи (а.с.6), спростовуються твердження відповідача викладені у листі-відповіді ДП Передпускова дирекція шахти №10 «НВ» №1.8/962 від 18 грудня 2017 року про те, що перше звільнення позивача з підприємств вугільної промисловості при виході на пенсію відбулося у травні 2012 року, оскільки позивач ОСОБА_1, згідно цього наказу, був звільнений на підставі п.5 ст.36 КЗпП України, у зв'язку з переведенням в ДП «Предпускова дирекція шахти №10 «НБ». Із ОСОБА_1 проведено остаточний розрахунок і виплачено йому грошову компенсацію за невикористану відпустку за період з 30 вересня 2011 року по день звільнення 16 календарних днів.

Отже, у судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 вперше звільнився з підприємства ДП «Предпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» на підставі п.2 ст.40 КЗпП України 30 листопада 2017 року, а тому згідно п.12.4 Колективного договору та п.12.15 Галузевої угоди позивач має право на отримання одноразової допомоги в розмірі трьохмісячного заробітку.

Враховуючи вищенаведене, суд, з врахуванням стажу роботи ОСОБА_1 у вугільній галузі та його середнього заробітку стягує з ДП «Предпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» в користь ОСОБА_1 25110,82 грн. належної останньому при звільненні з ДП «Предпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» одноразової допомоги, із розрахунку: 8370,27 грн. (середньомісячна заробітна плата) x 3 місяці.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача в користь позивача понесені по справі судові витрати, а саме: 640 грн. сплаченого судового збору, що підтверджено документально (а.с.1), 2000 грн. витрат за надання правничої допомоги, що підтверджена документально (а.с.22-24), а всього 2640 грн.

Керуючись ст.12, ст.13, ст.81, ст.89, ст.141, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.272, ст.273, ст.280, ст.281 ЦПК України, на підставі ст.4, ст.10, ст.11, ст.13, ст.18, ст.32, ст.36, ст.40, ст.44, ст.97, ст.98, ст.116, ст.117, ст.238 КЗпП України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська", юридична адреса: с. Поромів, Іваничівський район, Волинська область, код ЄДРПОУ невідомий, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, 25110 (дванадцять п'ять тисяч сто десять) грн. 82 коп. належної одноразової допомоги при звільненні з Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" 30 листопада 2017 року.

Стягнути з Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська", юридична адреса: с. Поромів, Іваничівський район, Волинська область, код ЄДРПОУ невідомий, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, 2640 (дві тисячі сорок) грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя А.В. Василюк