Рішення № 72940442, 19.03.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3306/16-ц

Провадження № 2-47/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Глущенко А.В.,

за участю представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу №372/3306/16ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_4, ТОВ «Мале підприємство «Кадастр», треті особи Київська обласна філія Державного підприємства «Центр ДЗК», ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення про затвердження технічної документації, та визнання недійсним державного акту на право власності на землю,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_4, ТОВ «Мале підприємство «Кадастр», треті особи Київська обласна філія ДП «Центр ДЗК», ОСОБА_5, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати недійсною технічну документацію Малого підприємства «Кадастр» на земельну ділянку за кадастровим номером 3223189301:01:021:0009, визнати недійсним та скасувати рішення №5 ОСОБА_3 сільської ради Обухівського району Київської області 18 сесії 4 скликання від 20.07.2005 року «Про затвердження технічної документації по матеріалах інвентаризації і передачу земельних ділянок у власність» в частині передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_6, що зазначено в п.3 додатку №1 «Список громадян, яким передаються земельні ділянки у приватну власність» до рішення ОСОБА_3 сільської ради №5 від 20.07.2005 р., визнати недійсним державний акт на земельну ділянку за кадастровим номером 3223189301:01:021:0009 та скасувати його державну реєстрацію, зобов’язати ОСОБА_6 демонтувати всі її споруди, що знаходяться на земельній ділянці позивача за адресою: вул. Корольова, 19, с. Щербанівка, Обухівський район, Київська область. Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначила, що ТОВ «НВП «Горизонт» виготовило їй технічну документацію, яка 18.06.2009 року була затверджена рішенням ОСОБА_3 сільської ради. 28.08.2014 року ОСОБА_7, яка є сусіднім землекористувачем ОСОБА_2, звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою, під час розгляду якої встановлено, що межі земельних ділянок по публічній кадастровій карті не накладаються на земельні ділянки суміжніх зелекористувачів, а по схемі розташування земельних ділянок, виготовленої на замовлення ОСОБА_7 Київською обласною філією «Центр ДЗК» накладаються, а тому рішення сесії сільради про затвердження техдокументації із землеустрою ТОВ «НВП «Горизонт» та державні акти на право приватної власності на земельні ділянки ОСОБА_2 визнані незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Тому, позивач вважає, що технічні документації із землеустрою, які виготовлені на земельні ділянки ОСОБА_6, ОСОБА_8 та інших суміжних землекористувачів по вулиці Корольова с. Щербанівка Обухівського району автоматично мають бути визнані недійсними, так як по схемі КОФ «Центр ДЗК» межі земельних ділянок фактично накладаються на земельні ділянки сусідніх власників та зокрема на земельну ділянку позивача.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради в судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ТОВ «Мале підприємство «Кадастр» в судове засідання не з’явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, письмових заперечень та клопотань про відкладення до суду не направили.

Представник третьої особи Київської обласної філії ДП «Центр ДЗК» в судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, про причину своєї неявки суд не повідомила, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 14.05.1998 року ОСОБА_8 отримав державний акт на земельну ділянку площею 0,168 га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для обслуговування будинку і господарських споруд.

В 2006 році МП «Кадастр» виготовило технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян с. Щербанівка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_3 сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.04.2007 року, ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок загальною площею 45,6 кв.м. за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Щербанівка, вул. Корольова, буд. 19.

07.04.2010 року ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 036776, на земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована в с. Щербанівка, вул. Корольова, 20, з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223189301:01:021:0009.

09.12.2014 року рішенням Обухівського районного суду Київської області позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення ОСОБА_3 сільської ради 22 сесії 5 скликання від 18 червня 2009 року щодо затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельних ділянок загальною площею 0,48 га. Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, площею 0,23 га. з кадастровим номер 3223189301:01:021:0022 та площею 0,25 га з кадастровим номером 3223189301:01:021:0021, які розташовані по вул. Корольова, 19 с. Щербанівка Обухівського району Київської області, виданні на ім'я ОСОБА_2.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 05.02.2015 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2, відхилено, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 09.12.2014 року, залишено без змін.

Даним рішенням встановлено, що при виготовленні державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_2, до меж її земельних ділянок увійшли частини споруд, які розташовані на території садиби ОСОБА_7, а саме: частина житлового будинку та гаражу. Житловий будинок та гараж внесені технічного паспорту на садибний житловий будинок та зображені на схемі, дані споруди побудовані ще в 1987 році, згідно технічного паспорту на садибний житловий будинок.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

15.06.2016 року рішенням Обухівського районного суду Київської області позов ОСОБА_7, ОСОБА_5 задоволено. Зобов’язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні майном ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а саме житловим будинком з надвірними спорудами і земельними ділянками площею 0,1143 та 0,0534 га за адресою : Київська обл., Обухівський район, с. Щербанівка, вул. Корольова, 18 (колишня вулиця Корольова, 21), які належать ОСОБА_5 і ОСОБА_7 на праві власності, шляхом демонтажу за власний рахунок ОСОБА_2 металевих стовпчиків у кількості 67 одиниць та натягнутого між ними металевого шнуру, загальна довжина якого становить 67 метрів 40 сантиметрів, які встановлені вздовж земель загального користування по вул. Корольова, 19 до будинку по вул. Корольова, 18 (колишня вулиця Корольова, 21).

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно ч.2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону, а згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У постанові Верховного суду України від 22 травня 2013 року № 6-33 цс 13 сформульована правова позиція про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно з ч.2 ст. 158 Земельного Кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 4 ч.1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ч.1,2 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні та допустимі докази відповідно до вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України.

Оскільки позивач на час звернення до суду вже не є власником земельних ділянок площею 0,23 га. з кадастровим номер 3223189301:01:021:0022 та площею 0,25 га з кадастровим номером 3223189301:01:021:0021, які розташовані по вул. Корольова, 19 с. Щербанівка Обухівського району Київської області, так як рішенням Обухівського районного суду Київської області скасовано державні акти на право власності на дані земельні ділянки, видані на ім'я ОСОБА_2, яке набрало законної сили, та з врахуванням того що позивачем на підтвердження права власності або користування на спірну земельну ділянку не надано документів, які відповідно до вимог закону можуть підтверджувати таке право, а до одержання таких документів особи щодо усунення перешкод в користуванні землею, зокрема визнання недійсною технічну документацію, визнання недійсним та скасування рішення «Про затвердження технічної документації по матеріалах інвентаризації і передачу земельних ділянок у власність» в частині передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_6, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації, зобов’язання відповідача демонтувати всі її споруди, що знаходяться на земельній ділянці позивача за адресою: вул. Корольова, 19, с. Щербанівка, Обухівський район, Київська область, захисту не підлягає, з огляду на вказане, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 19, 78-81, 89, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.319,321 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_4, ТОВ «Наукове виробниче підприємство «Горизонт», треті особи Київська обласна філія Державного підприємства «Центр ДЗК», ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення про затвердження технічної документації, та визнання недійсним державного акту на право власності на землю, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя: