Постанова № 72938092, 21.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/499/18

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г Час і місце ухвалення: 07.02.2018 р., м.Одеса Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Бойка А.В.,

суддів : Осіпова Ю.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛЬБЕРТ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ :

06.02.2018 року Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛЬБЕРТ» згідно рішення заявника від 06.02.2018 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 року заяву Головного управління ДФС в Одеській області залишено без розгляду через пропуск строку, встановленого статтею 283 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Головне управління ДФС в Одеській області 08.02.2018 року подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що обставина, що зумовлює звернення до суду в розумінні ст.283 КАС України, є рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків та саме з моменту прийняття такого рішення суд першої інстанції мав вираховувати перебіг строку звернення до суду.

26.02.2018 року до суду надійшов відзив товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛЬБЕРТ» на апеляційну скаргу, у якому відповідач зазначає, що Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 283 КАС України та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 року без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що 05.02.2018 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 30.01.2018 року №561 та згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, направлень на проведення фактичної перевірки посадові особи ГУ ДФС в Одеській області здійснили вихід за адресою господарської одиниці ТОВ «ТАЛЬБЕРТ» для проведення перевірки.

05.02.2018 року о 11:48 ТОВ «ТАЛЬБЕРТ» було відмовлено у допуску до проведення перевірки посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області, про що складено акт від 05.02.2018 року №121/15-32-13-06.

Згідно п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.94.6 ст.94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Також, обставини, за яких застосовується арешт майна, передбачені Розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816 (далі – Порядок № 632).

Так, згідно пп.3 п.1 Розділу ІІІ Порядку №632 арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Порядку № 632 за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Порядок застосування арешту майна визначений Розділом ІV Порядку №632.

Згідно п.п. 1, 2 Розділу ІV Порядку № 632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку обставина, що зумовлює звернення до суду, є відмова від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення 05.02.2018 року о 11:48.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентується ст. 283 КАС України.

Відповідно до п.2 ст.283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленим цим Кодексом.

Так, згідно ч.1 ст. 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 КАС України строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Зважаючи, що відмова від допуску посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення фактичної перевірки відбулась 05.02.2018 року о 11:48, тому, відповідно до ч.2 ст.283 КАС України, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є 06.02.2018 року 11:48.

06.02.2018 року о 14:11 Головне управління ДФС в Одеській області подало до Одеського окружного адміністративного суду заяву про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків, тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.283 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.270 КАС України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

З огляду на пропуск строку подачі заяви та неможливості поновлення такого строку, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про залишення заяви Головного управління ДФС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків без розгляду.

Доводи апеляційної скарги податкового органу висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на помилковому тлумаченні ним законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

При подачі апеляційної скарги Головне управління ДФС в Одеській області, на виконання вимог ч.5 ст.296 КАС України, надало платіжне доручення №1289 від 11.12.2017 року про сплату судового збору в сумі 3 512,65 грн., хоча відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн.).

21.02.2018 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява Головного управління ДФС в Одеській області про повернення надміру сплаченого судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, пунктом 5 розділу І якого встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом дійсно сплачено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено Законом, а тому суд доходить висновку про повернення Головному управлінню ДФС в Одеській області надміру сплаченого судового збору у розмірі 1750,65 грн.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року - без змін.

Повернути Головному управлінню ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) надміру сплачений судовий збір у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) грн. 65 коп. за платіжним дорученням №1289 від 11.12.2017 року

Ухвала суду набирає законної сили з законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21.03.2018р.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко