Постанова № 72938048, 20.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/317/17

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі – Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення №301 та податкову вимогу від 02.06.2016 р. №Ф-928-17У, –

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року ФОП ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002091703 від 24.03.2016 року, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 142444, 02 грн., в тому числі 113547, 65 грн. податкового зобов’язання та 28896, 37 грн. штрафної санкції; №0003001703 від 24.03.2016 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 123369, 67 грн., в тому числі податкове зобов’язання в сумі 94071, 73 грн. та 29297, 94 грн. штрафної санкції); рішення №301 про застосування штрафних санкції за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 26550, 62 грн.; податкову вимогу від 02.06.2016 року №Ф-928-17У про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 178835, 42 грн., в тому числі 152603, 80 грн. недоїмки та 26231, 62 штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що в самому акті перевірки зазначається, що при направленні копії наказу №1332 та повідомлення №932/21-03-17-03 від 29.10.2015 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлені поштою з повідомленням про вручення ОСОБА_2 29.10.2015 року (вступна частина акта перевірки). В той же час перевірка була розпочата в приміщенні контролюючого органу наступного ж дня – 30.10.2015 року (п.1.1 розділу ІІ «Описова частина» акта перевірки). Таким чином, не повідомивши позивача в належні терміни, позбавивши можливості надати наявні первинні документи відповідачем було порушено порядок проведення такої перевірки. Крім цього, вказав, що відповідачем порушено терміни прийняття податкових повідомлень-рішень. Також, звернув увагу на те, що згідно п.3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» діяв мораторій на проведення перевірок фізичних осіб – підприємці з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року скасовано податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області №0002091703 від 24.03.2016 року, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 142444,02 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 113547,65 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 28896,37 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області №0003001703 від 24.03.2016 року, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 123369,67 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 94071,73 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 29297,94 грн.

Скасовано рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області №301 від 24.03.2016 року, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафну санкцію в сумі 26550,62 грн.

Скасовано податкову вимогу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області №Ф-928-17У від 02.06.2016 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 178835,42 грн. у тому числі недоїмка - 152603,80 грн., штраф - 26231,62 грн.

Стягнуто з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 4714,00 грн. (Чотири тисячі сімсот чотирнадцять гривень 00 коп.) шляхом безспірного списання.

Не погоджуючись з даною постановою суду Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що податковим органом складено акт від 09.11.2015 року №921/21-03-17-03/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКГІП НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період, з 01.01.2012 р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014р.».

У висновках акта перевірки зазначено про наступні порушення:

- пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.177.1 та п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в сумі 24461,46 грн. (25059,96 грн. - 598,50 грн. = 24461,46 грн.);

- пункту 2 частини першої ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» занижено суму єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу за 2012 рік на 75477,01 грн., за 2013 рік на 73417,90 грн., за 2014 рік на 4425,29 грн.;

- п.181.1 ст.181, п.183.2 та п.183.1, п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1825,54 грн., в т.ч. за лютий 2013 року в сумі 1678,60 грн., за березень 2013 року в сумі 173,94 грн.;

- пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, а саме: ненадання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2013 року - грудень 2014 року;

- п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України в частині незберігання первинних документів.

На підставі вищенаведеного акта податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 24.03.2016 р.:

- №0002091703, яким донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 142444,02 грн. (113547,65 грн. податкового зобов'язання та 28896,37 грн. штрафної санкції)

- №0003001703, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 123369, 67 грн. (94071,73 грн. податкового зобов'язання та 29297,94 грн. штрафної санкції);

- рішення №301 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 26550,62 грн.

- податкової вимоги від 02.06.2016 р. №Ф-928-17У про сплату боргу з єдиного внеску у сумі 178835,42 грн., у т.ч. 152603,80 грн. недоїмки та 26231,62 штрафу.

Не погоджуючись із вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з порушення відповідачем порядку проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

29.10.2016 року відповідачем прийнято наказ №1332 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП 19994103129)”.

Згідно даного наказу доручено з 30.10.2016 року провести терміном 5 робочих днів документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2.

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що його прийнято на підставі п. 78.1.4 ст. 78 Податкового кодексу України.

В акті перевірки зазначається, що копія наказу №1332 та повідомлення №932/21-03-17-03 від 29.10.2015 року про проведення документальної позапланової документальної невиїзної перевірки направлена поштою з повідомленням про вручення ОСОБА_2 С І. 29 жовтня 2015 року, (вступна частина акту перевірки). В той же час перевірка була розпочата в приміщенні ДПІ у м. Херсоні наступного ж дня — 30.10.2015 року (п.1.1 розділу II “Описова частина” акту перевірки).

Наказ про проведення даної перевірки позивач отримав тільки 02.11.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже позивачем до початку проведення документальної невиїзної позапланової перевірки не було отримано наказ та повідомлення про проведення такої перевірки.

За змістом пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

На підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який зазначений правовою підставою для проведення перевірки позивача, передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Слід зазначити, що платник податків має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його до суду.

У такому спорі контролюючий орган, як суб’єкт владних повноважень, зобов’язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень платника податків та їх документальне обґрунтування.

Зазначене є законодавчим гарантуванням дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки. Реалізація цього права за відсутності повідомлення про перевірку до її проведення є неможливою.

Водночас, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов’язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Позивачем до початку проведення документальної невиїзної позапланової перевірки не було отримано наказ та повідомлення про проведення такої перевірки.

Таким чином, невиконання вимог пункту 79.2 ст.79 Податкового кодексу України – невручення наказу до початку перевірки, свідчить про порушення балансу публічних і приватних інтересів, запроваджених законодавством при встановлені умов та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Такі протиправні дії посадових осіб відповідача призводять до незаконності перевірки та відсутності правових наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі №21-425а14.

Отже, враховуючи, що позивачем до початку проведення документальної невиїзної позапланової перевірки не було отримано наказ та повідомлення про проведення такої перевірки, то відповідно відповідачем порушено порядок проведення такої перевірки.

У разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення; у такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Як вже зазначалось, позивачем до початку проведення документальної невиїзної позапланової перевірки не було отримано наказ та повідомлення про проведення такої перевірки.

Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 72338968.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі 821/317/17 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного судового рішення – 23 березня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4