Постанова № 72937945, 22.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 р.м. ОдесаСправа № 815/5399/17

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Бітова А.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про визнання бездіяльності та дій протиправними і незаконними, визнання вимоги такою, що не є виконавчим документом (листом), та не відповідає вимогам законодавства України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними дії та бездіяльність відповідачів; визнати такою, що не є виконавчим документом (листом), не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України «Про виконавче провадження», визнання нікчемним документом (анулювати) вимогу УПФУ №ф-47 від 05.05.2011 року про сплату боргу, а також інших вимог, які виявляться; визнати, що у ОСОБА_2 на законному рівні не виникали, були відсутні та наразі відсутні будь-які заборгованості, у т.ч. по єдиному соціальному внеску за час здійснення підприємницької діяльності; визнати відсутність підстав і повноважень в Управління Пенсійного фонду України відносно нарахування та стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з єдиного соціального внеску та інших внесків за період ведення нею підприємницької діяльності та визнати відсутність підстав і повноважень на звернення до виконавчої служби із заявою на примусове виконання відносно стягнення заборгованості з пенсії; визнати відсутність підстав і повноважень в Управління Пенсійного фонду України звертатись до суду із заявою про примусове стягнення заборгованості за період здійснення підприємницької діяльності; визнати відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення боргу за період здійснення підприємницької діяльності; визнати незаконними та протиправними всі постанови Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_2 боргу за період здійснення підприємницької діяльності за заявою не уповноваженого заявника - Управління Пенсійного фонду України.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції), а саме через не усунення недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на продовження розгляду.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак в судове засідання вони не з'явились, поважність своєї неявки суду не повідомили, від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) встановив, що вказаний позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу.

Зокрема, суд першої інстанції вказав на те, що відповідно до вимог ст.ст. 105, 106 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення із позовом), у позовній заяві позивач не зазначив зміст позовних вимог, який би відповідав ч.ч. 4, 5 ст. 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не визначив зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, у зв'язку із чим постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху із встановленням строку для усунення цих недоліків.

Оскільки подані позивачем 14.11.2017 року матеріали, в тому числі, заява щодо уточнення адміністративного позову не відповідають вимогам ст. 105, 106 КАС України (в редакції, яка діяла на момент подання матеріалів) суддя дійшов висновку про не усунення у встановлений термін недоліків позову та повернення адміністративного позову позивачу, про що постановив ухвалу від 16 листопада 2017 року.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність підстав для повернення позову ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно із ч. 3 ст. 108 КАС України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Аналіз наведених норм показав, що метою залишення позову без руху є усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що обставини, які свідчать про недодержання вимог, передбачених процесуальним законодавством для звернення до суду, мають бути такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Недоліки, що є неістотними і які можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду або під час розгляду справи не можуть бути перешкодою для відкриття провадження у справі.

Колегія суддів враховує те, що відповідно до п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 110 КАС України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може, зокрема, прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів, прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання.

За правилами ст. 111 КАС України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку.

Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Для врегулювання спору суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, і роз'яснює сторонам можливості щодо примирення.

Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати; з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

На думку колегії суддів, повернення позовної заяви позивачу фактично відбулось через виявлені недоліки позову, які згідно із ст.ст. 110, 111 КАС України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення) могли бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду або під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, оскільки наведені обставини показали, що підстави для повернення позову позивачу є такими, що не можуть бути перешкодою для відкриття провадження у справі та її розгляду, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 320, ст. 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року - скасувати.

Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

А.І. Бітов