Постанова № 72937842, 19.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/189/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Макарика В.Я.,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Гулкевич І.З.), ухвалену у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 11 год. 11 хв. 11 грудня 2017 року у справі №813/2963/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Львівського управління Офісу великих платників ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна фіскальна служба України про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

18.08.2017 Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, просило, з врахуванням заяви про зміну підстав позову, визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0004644808 від 02.06.2017 та №0004654808 від 02.06.2017.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що складова «Загальна сума поповнення електронного рахунка» у системі електронного адміністрування щодо позивача підлягала обнулінню, проте така не тільки не була обнулена, а навпаки у цій графі було зазначено «мінус 15 665 751,00 грн.». У випадку обнуління реквізиту «Загальна сума поповнення електронного рахунка» у системі електронного адміністрування ПДВ, як це передбачено п.34 Підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, сума податку, на яку позивач мав би право реєструвати податкові накладні, становила б 24 020 716,22 грн., тобто більше на 15 665 751,00 грн., що давало б змогу своєчасно реєструвати податкові накладні, так як відповідна сума перевищувала б поденні від'ємні значення стану рахунку з ПДВ позивача, що мало місце у листопаді-грудні 2015 (відповідні виписки в матеріалах справи). Окрім цього, суд першої інстанції врахував, що у відповідача також не було жодних підстав не враховувати суму 15 665 751,00 грн. у системі електронного адміністрування ПДВ, так як податкові зобов'язання позивача на цю суму за червень 2015 року виконані у повному обсязі, станом на 29.07.2015 була відсутня заборгованість ПАТ «Львівобленерго» перед бюджетом. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не мав змоги зареєструвати податкові накладні вчасно з незалежних від нього причин та бездіяльності податкових органів, а тому не вбачається протиправності у діях позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволені позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що сам факт порушення Товариством термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем не оспорюється, а суть даного публічно-правового спору зводиться до того, що у підприємства у системі електронного адміністрування ПДВ були відсутні кошти, що у свою чергу призвело до порушення встановлених строків своєчасності реєстрації податкових накладних. Зазначає, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних застосовано відповідно до норм Податкового кодексу України.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що Товариство не вчиняло податкового правопорушення, а таке наявне в бездіяльності органів ДФС України - розпорядника системи електронного адміністрування ПДВ. Вказує, що наявність недостовірних даних в системі електронного адміністрування ПДВ та бездіяльність відповідальних підрозділів ДФС України щодо непроведення коригування і невнесення до неї достовірних даних за зверненням позивача, з об'єктивних причин позбавляло Товариство у встановлені строки проводити реєстрацію усіх без винятку податкових накладних.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. Третя особа повноважного представника в судове засідання не забезпечила, повідомлена належним чином про судовий розгляд справи, що у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, у травні 2017 Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку ПАТ «Львівобленерго» щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 01 листопада 2015 року - 24 листопада 2015 року та за період 25 листопада - 30 листопада 2015 року.

За результатами проведених перевірок складено акти від 17.05.2017 №47/28-10-48-08/00131564 та №48/28-10-48-08/00131564 відповідно до висновків яких проведеною перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за зазначені періоди:

- згідно з актом №47/28-10-48-08/00131564 - порушення термінів реєстрації податкових накладних: до 15 календарних днів штрафна санкція 10% - 83294,37 грн., до 30 календарних днів штрафна санкція 20% - 15,64грн., від 61 календарних днів штрафна санкція 40% - 9,42 грн.;

- згідно з актом №48/28-10-48-08/00131564 - порушення термінів реєстрації податкових накладних: до 15 календарних днів штрафна санкція 10% - 159529,28 грн., від 61 календарних днів штрафна санкція 40% - 6147,24 грн.

На підставі зазначених актів перевірок відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення №0004644808 від 02.06.2017 на загальну суму штрафу 83319,43грн. та №0004654808 від 02.06.2017 на загальну суму штрафу 165676,52грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з положеннями статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки - перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином, метою камеральної перевірки є виявлення в інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які свідчать про допущені платником податків порушення термінів реєстрації податкових накладних, відповідальність за що передбачена статтею 120-1 ПК України.

Так, з 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість та пункт 11 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено абзацом 8 такого змісту: «З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування».

Пунктами 200.1 та 200.2 статті 200-1 ПК України, в редакції чинній в період, який перевірявся, встановлено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень вказаної норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків, та встановлено, що система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Відповідно до п.2 вказаного Порядку рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, в редакції чинній в період, який перевірявся, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Разом з тим, відповідно до абзацу 12 пункту 201.10 статті 201 ПК України платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - Уперевищ.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Таким чином, з врахуванням вказаних положень, складова «Загальна сума поповнення електронного рахунка» у системі електронного адміністрування щодо Товариства підлягала обнулінню, внаслідок чого сума податку, на яку Товариство мало право реєструвати податкові накладні, становила б 24 020 716,22 грн., тобто більше на 15 665 751,00 грн., що давало б змогу своєчасно реєструвати податкові накладні, так як відповідна сума перевищувала б поденні від'ємні значення стану рахунку з ПДВ позивача, що мало місце у листопаді-грудні 2015р. (відповідні виписки в матеріалах справи).

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що станом на 01.07.2015 згідно з даних реєстру транзакцій ІС «Податковий блок» по ПАТ «Львівобленерго» обліковувалась заборгованість в сумі 27 084 529 грн по деклараціях попередніх періодів, на які надано розстрочки (відстрочки), у зв'язку з чим сплати з електронного рахунку ПДВ не відбувалось.

30.07.2015 на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ Товариством сплачено 15 665 751 грн. за результатами декларування за червень 2015 року. При цьому, даною сплатою на електронному рахунку ПДВ відбулось погашення заборгованості по розстрочених (відстрочених) сумах.

Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України 03.08.2015 здійснено обнуління в сумі 11 418 778 грн., що складає лише частину загальної суми заборгованості, наявної на електронному рахунку станом на 01.07.2015.

Кошти перераховані платіжним дорученням №12826 від 30.07.2015 на електронний рахунок Товариства в Казначействі України в сумі 15 665 751 грн. як погашення зобов'язань по декларації з ПДВ за червень 2015 року, не були враховані у рядку 5 Витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість (загальна сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку) і, відповідно, не вплинули на розрахунок суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, позивачем на підтвердження відсутності заборгованості перед бюджетом станом на 29.07.2015 до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення №12826 від 30.07.2015 на суму 15665751,00 грн., копії акту СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС №1346-20 від 26.08.2015 та довідки СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС №1769/28-06-2020/225 від 27.08.2015.

Окрім того, як встановлено з матеріалів справи судом першої інстанції та не спростовано скаржником, Товариство зверталося до органів Державної фіскальної служби з листами №111-5578 від 31.08.2015 та №111-5615 від 02.09.2015, в яких просило вирішити питання коректного відображення коштів у системі електронного адміністрування ПДВ та зменшення від'ємного значення суми цього податку (ряд.2 витягу з системи адміністрування) на електронному рахунку ПАТ «Львівобленерго» в Казначействі України на суму 15 665 751,00грн.

Центральний офіс з обслуговування великих платників податків МГУ ДФС листом №22520/28-10-20-3-20 від 30.09.2015 підтвердив обставини викладені у відповідних зверненні позивача та зазначив, що по ПАТ «Львівобленерго» дійсно алгоритм роботи системи функціонування електронного адміністрування ПДВ потребує удосконалення та знаходиться на доопрацюванні.

Підсумовуючи вказане, враховуючи закріплене п.109.1 ст.109 ПК України поняття податкового правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за відсутності змоги зареєструвати податкові накладні заявлені позивачем вчасно, з незалежних від нього причин та бездіяльності податкових органів, які не забезпечили своєчасне відображення у вищевказаній системі відомостей згідно з чинними нормами закону, Товариство не вчинило правопорушення, відповідальність за яке передбачене п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, що в свою чергу не може бути підставою для застосування відповідальності до позивача.

Вказане в сукупності спростовує покликання скаржника на порушення Товариством термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та правомірності застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі №813/2963/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 22.03.2018