Постанова № 72937836, 15.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 рокуЛьвів№876/381/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Богдан А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2017 року у справі №307/3532/16-а (винесену головуючим суддею Бобрушко В.І., проголошено о 09:29 год. у м. Тячів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що він як отримувач пенсії, перебуває з 22 жовтня 2002 року на обліку в Тячівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області і отримує пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (із змінами внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 року №358/95-ВР), яка була йому призначена довічно в розмірі 90 відсотків від суми місячного заробітку. Вказана пенсія періодично перераховувалась, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працівникам органів прокуратури у розмірі 90 відсотків від суми місячного заробітку на підставі ст. 50-1 даного закону. Просить суд визнати дії Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області при прийнятті рішення про відмову йому у перерахунку розміру пенсії за вислугу років, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду в Тячівському районі Закарпатської області провести перерахунок та здійснювати йому виплати пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла станом на 22 жовтня 2002 року, у розмірі 90% від місячного заробітку зазначеного у довідці №256 від 15.09.2016 року, виданої прокуратурою Закарпатської області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 1 січня 2016 року.

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області, викладене у вкладці до протоколу №36 (вихідний №4280/03 від 7 жовтня 2016 року), про відмову в проведенні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 вересня 2016 року за №256, станом на 1 грудня 2015 року. Зобов'язано Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести позивачу ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 вересня 2016 року за №256, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на 22 жовтня 2002 року), виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати керівника Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області, без обмеження її граничного розміру, починаючи з 1 січня 2016 року та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 551 гривню 20 копійок сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що оскільки на час виникнення спірних правовідносин пункт 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», який регламентував питання перерахунку пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати та перерахунку пенсії на день звільнення з роботи, викладено у новій редакції, якою визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, яким умови та порядок не визначався, то відсутні підстави для перерахунку пенсії. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Тячівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області з 22 жовтня 2002 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ у розмірі 90% від середньомісячного заробітку, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

28 вересня 2016 року позивач звернувся в Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі із заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», згідно довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 вересня 2016 року за №256

Рішенням Управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області, викладене у вкладці до протоколу №36 (вихідний №4280/03 від 7 жовтня 2016 року), позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні перерахунку розміру пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 15 вересня 2016 року за №256, станом на 1 грудня 2015 року, оскільки з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії, що діяла на момент призначення пенсії.

Проте, апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції невірними та такими, що суперечать норма матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 року, частину 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

15.07.2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року.

Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини 13, 17 та 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу на те, що зазначені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

Таким чином з 15.12.2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року.

Відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача.

З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Закону України «Про прокуратуру» в попередній редакції, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії набула чинності та діяла інша редакція ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, яка передбачає принципово інший порядок перерахунку пенсій.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволені позову з наведених вище підстав.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 317 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову в задоволені позову з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - задовольнити.

Постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2017 року у справі №307/3532/16-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в порядку і строки встановленні статтями 328, 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. С. Затолочний Повний текст постанови складено 22.03.2018р.