Ухвала суду № 72937784, 21.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42270/16-а

Провадження № 2-а/761/17/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Яриновської Є.В.

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Савельєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України та Військової частини А0105 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 вернувся до суду із даним позовом, в якому, серед іншого, просив суд зобов'язати військову частину А0105 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з грошового забезпечення із врахуванням індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди та провести виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром грошової допомоги при звільненні.

В судовому засіданні було поставлено на обговорення питання про підсудність даної вимоги місцевому загальному суду як адміністративному суду.

В судовому засіданні позивач вважав за можливе розгляд вказаної вимоги поряд із іншими вимогами до військової частини та Пенсійного фонду України.

В судовому засіданні представник відповідача-2 вважав, що розгляд справи окружним адміністративним судом буде відповідати вимогам закону.

Представник відповідач-1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Заслухавши думку сторін, суд приходить до висновку про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги про здійснення перерахунку пенсії, а також зобов'язання вчинити дії.

При цьому позивач просив суд зобов'язати військову частину А0105 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з грошового забезпечення із врахуванням індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди та провести виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром грошової допомоги при звільненні.

Слід зазначити, що вказана вимога підлягає розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва як за предметною, так і за територіальною підсудністю з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 21 КАС України якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

В даному випадку, виник спір з приводу нарахування та виплати позивачу суми грошової допомоги при звільненні.

Слід зазначити, що позивач звернувся із даним позовом до суду до набрання чинності 15.12.2017 року змін до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп. 10 п. 1 розділу УІІ «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Слід зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України в редакції 2004 року, було також визначено в статті 21, що якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Розгляд вимоги про перерахунок та виплату грошової допомоги при звільненні з публічної служби за Кодексом адміністративного судочинства України в редакції 2004 року також підлягав розгляду окружним адміністративним судом.

Згідно до ч. 1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, проте суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість судового захисту.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року) суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, оскільки позовна заява від самого початку підлягала розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва, суд приходить до висновку про передачу даної справи на його розгляд за предметною та територіальною підсудністю у зв'язку із непідсудністю Шевченківському районному суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 4, 20, 21, 29 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України та Військової частини А0105 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, передати на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо повний текст ухвали не був вручений учасникам судового розгляду у день її проголошення, останні мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Адміністративна справа передається на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

СУДДЯ М.А. РИБАК