Постанова № 72936765, 13.03.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року м. Чернівці

справа № 718/747/15-ц

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегїї суддів палати з розгляду цивільних справ

головуючого-судді Кулянди М. І.

суддів: Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю.

за участю секретаря Конецької Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2017 року (головуючий суддя у І інстанції Мінів О.І.).

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль» (далі- ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» ) звернувся до суду зі скаргою на дії начальника відділу ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Співака Р.М. та державного виконавця відділу ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Токаренка О.В.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 09 червня 2017 року державним виконавцем Токаренко О.В. відкрито виконавче провадження №54108153 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованості по кредитному договору в розмірі 1 791 928 гривень 12 коп. та виконавче провадження № 54107909 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» 9 602 гривні 32 коп. судових витрат.

15 червня 2017 року державним виконавцем Токаренко О.В. винесена постанова про об'єднання двох відкритих виконавчих проваджень у єдине зведене виконавче провадження №54143558. Накладено арешт на все нерухоме майно боржника за двома виконавчими листами.

На підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02 червня 2017 року зупинено виконання вказаного рішення суду, до закінчення касаційного розгляду.

30 червня 2017 року державний виконавець Токаренко О.В. винесла постанову про зупинення виконавчого провадження

22ц/794/216/18 Головуючий у 1-й інстанції: Мінів О.І.

Категорія 59 Доповідач Кулянда М.І.

Позивачу стало відомо про те, що 22 серпня 2017 року, відповідно до постанови начальника відділу ДВС Співака Р.М. було знято арешт з майна боржника.

Державний виконавець відділу Токаренко О.В. скасувала арешт та внесла про це зміни у відповідних реєстрах.

Внаслідок неправомірних дій державного виконавця Токаренка О.В. та начальника відділу ДВС Співака Р.М. боржник 31 серпня 2017 року здійснив відчуження нерухомого майна за договором купівлі-продажу.

Просили суд:

-скасувати постанову від 22 серпня 2017 року, а дії начальника Кіцманського районного відділу ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Співака Р.М. щодо скасування постанови про накладення арешту від 15 червня 2017 року визнати неправомірними;

- визнати дії державного виконавця Кіцманського районного відділу ДВС Токаренко О.В. щодо скасування запису № 20919484 від 15 червня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 неправомірними;

- зобов'язати державного виконавця Кіцманського РВ ДВС Токаренко О.В. внести запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1, на підставі постанови про арешт майна від 15 червня 2017 року.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2017 року скаргу ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Скасовано постанову начальника Кіцманського районного відділу ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Співака Р.М. від 22 серпня 2017 року ВП №54107909 про скасування постанови державного виконавця Токаренко О.В. про накладення арешту від 15 червня 2017 року.

Визнано дії начальника Кіцманського районного відділу ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Співака Р.М. щодо винесення постанови 22 серпня 2017 року ВП №54107909 неправомірними.

Визнано дії державного виконавця Кіцманського районного відділу ДВС Токаренко О.В. щодо скасування запису № 20919484 від 15 червня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 неправомірними.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ПАТ «Райфайзен Банк Аваль».

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що постанова начальника Кіцманського районного відділу ДВС від 22 серпня 2017 року ВП№54107909 про скасування арешту, винесена в період зупинення виконавчого провадження, не відповідає обставинам виконавчого провадження та не ґрунтується на вимогах закону, а тому підлягає скасуванню, а відповідно, дії начальника відділу ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Співака Р.М. та державного виконавця Кіцманського районного відділу ДВС Токаренко О.В. щодо скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 підлягають визнанню неправомірними.

Такий висновок суду є правильним і грунтується на нормах матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 11 Закон державний виконавець зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на час розгляду справи в суді першої інстанції) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на час розгляду справи в суді першої інстанції) за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як роз'яснено в п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статтей 210, 213, 387 ЦПК.

Рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 25 квітня 2017 року позов ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30 червня 2011 року, станом на 21 квітня 2016 року, в розмірі 1 791 928 гривень 12 коп., а також судові витрати в розмірі 9 602 гривні 38 коп.

На підставі вказаного рішення суду 19 травня 2017 року позивачу було видано виконавчі листи №2-1721/2010 про стягнення заборгованості за кредитним договором та про стягнення судових витрат.

Постановами державного виконавця відділу ДВС Токаренко О.В. від 09 червня 2017 року № 54108153 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №718/747/15-ц від 25 квітня 2017 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитними договором в розмірі 1 791 928 гривень 12 коп., а також 09 червня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54107909 по виконанню виконавчого листа №718/747/15-ц від 25 квітня 2017 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» 9602 гривні 38 коп. судових витрат.

15 червня 2017 року державним виконавцем Токаренко О.В. винесено постанову про об'єднання двох виконавчих проваджень у єдине зведене виконавче провадження № 54143558 (а.с.29)

Цього ж дня, державним виконавцем винесено постанову №54107909 про арешт нерухомого майна, що належить боржнику, за двома виконавчими листами № 718/747/15-ц про стягнення заборгованості в сумі 1 791 928 гривень 12 коп. та про стягнення судового збору в сумі 9602 гривні 38 коп..

Запис про арешт всього нерухомого майна був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15 червня 2017 року.

30 червня 2017 року державним виконавцем Токаренко О.В. винесено постанову ВП № 54108153 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №718/747/15-ц, на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, до закінчення касаційного розгляду(а.с.33,34).

Однак, після зупинення виконавчого провадження, постанова про арешт майна боржника від 15 червня 2017 року була скасована постановою начальника районного відділу ДВС Співаком Р.П. 22 серпня 2017 року.

Крім того, із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 червня 2017 року вбачається, що державним виконавцем 15 червня 2017 року за №20919484 внесено запис про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1, на підставі постанови 54108153 (постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене).

Внаслідок чого, 31 серпня 2017 року боржник здійснив відчуження нерухомого майна.

У відповідності до ч.1п.2 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

За ч.1ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках , передбачених пунктами 2,3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Згідно ч.4 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Отже, правильним є висновок суду про те, що постанова начальника Кіцманського районного відділу ДВС від 22 серпня 2017 року ВП№54107909 про скасування арешту, винесена в період зупинення виконавчого провадження, не відповідає обставинам виконавчого провадження, не ґрунтується на вимогах закону, зокрема ч.7 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець забезпечила арешт нерухомого майна боржника по двох виконавчих листах, а тому дії начальника відділу ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Співака Р.М. щодо винесення вказаної постанови та державного виконавця Кіцманського районного відділу ДВС Токаренко О.В. щодо скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 є неправомірними.

В основному доводи апелянта зводяться до того, що постанова, яка винесена начальником Кіцманського районного відділу ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Співака Р.М., 22 серпня 2017 року, щодо скасування постанови про накладення арешту від 15 червня 2017 року, є законною, оскільки винесена, на підставі ч.3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, апеляційний суд не погоджується із вказаними доводами, оскільки судом першої інстанції встановлено, що постанова від 15 червня 2017 року про накладення арешту на все нерухоме майно боржника була винесена в межах зведеного виконавчого провадження. Із тексту постанови вбачається, що Токаренко О.В. накладено арешт на нерухоме майна боржника по двох виконавчих листах: №718/747/15-ц на суму 1 791 328 гривень 12 коп. та №718/747/15-ц на суму 9 602 гривні 38 коп. Тобто, арешт на все майно боржника накладено у зведеному виконавчому провадженні на суму, що перевищує 20 мінімальних заробітних плат.

Інші доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку суду про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови - 23 березня 2018 року.

Головуючий М.І.Кулянда

Судді: І.Б. Перепелюк

Н.Ю.Половінкіна