Рішення № 72936566, 16.03.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3201/18

Справа №754/163/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.,

за участю секретаря судових засідань - Малинки А.Ю.,

розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №78346-CRED від 26.07.2007 року відповідач отримав у позивача кредит у розмірі 6000,00 дол.США на термін до 20.07.2009, та відповідно зобов'язався сплатити відсотки за користування вказаними кредитним коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Оскільки відповідачем належним чином не виконано свої зобов'язання за кредитним договором, за останнім станом на 29.08.2017 утворилась заборгованість у розмірі 19244,15 дол.США, яка складається з: заборгованості за кредитом - 3679,52 дол.США та заборгованості по відсоткам за користуванням кредиту у розмірі 15564,63 дол.США. Крім того, від вказаної суми, яка утворилась у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань станом на 29.08.2017, позивач вважає необхідним вирахувати суму, у розмірі 6504,43 дол.США, яка була стягнута відповідно до рішення Деснянського районного суду м.Києва від 19.10.2010 року, а тому позивач з відповідача просить суд стягнути за даними позовними вимогами заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 13079,48 дол.США. При цьому позивач звертає увагу на те, що при подачі до суду вони просять суд стягнути вказану різницю не у повному обсязі, а лише у розмірі 4150 дол.США. та понесені ними судові витрати.

Ухвалою судді від 23.01.2018 було відкрито провадження у названій справі з проведенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у відповідності до ст.274 ЦПК України.

Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копію позовної заяви з додатками, та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

06.02.2018 на адресу суду повернулася вищевказана поштова кореспонденція, яка була направлена судом відповідачу за зареєстрованою адресою місця проживання, у зв'язку із чим ухвалою судді від 07.02.2018 було вирішено питання щодо призначення по справі судового засідання для розгляду справи по суті, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України. Відповідачу повторно було направлено копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовної заяви з доданими до неї документами, з наданням строку для подання відзиву на позовну заяву.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Крім того, звертаючись до суду із вказаним позовом представником позивача у позовній заяві було повідомлено про те, що сторона позивача не заперечує проти розгляду справи за відсутності їх представника та постановлення по справі заочного рішення.

Як вбачається з витягу з Реєстру територіальної громади м.Києва відповідач по справі ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Згідно з вимогами ч.ч.6, 7 ст.128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку, однак на адресу суду повернулася поштова кореспонденція за закінченням терміну зберігання.

Згідно вимог ч.ч.1,3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

На час розгляд справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.279,280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності не з'явившихся учасників судового процесу та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.

Вивчивши подані сторонами заяви по суті справи, та дослідивши наявні письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.07.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір №78346-CRED, відповідно до умов якого ОСОБА_2 було надано у користування кредитні кошти в розмірі 6000 дол.США, шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, відкритий ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно вищезазначеного договору зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.07.2009 року.

19.10.2010 року заочним рішенням Деснянського районного суду м.Києва у справі №2-5334/10, яке набрало законної сили, було задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №78346-CRED від 26.07.2007 року. Предметом спору у вказаному провадженні була заборгованість відповідача перед банком за вищевказаним кредитним договором у розмірі 6504,43 дол. США, що складалась з: 3679,52 дол.США - заборгованість за кредитом, 2485,15 дол.США - заборгованості по процентам за користуванням кредитом, 31,53 дол.США - штраф (фіксована частина) та 308,23 дол.США - штраф (процентна складова).

Зазначеним судовим рішенням з ОСОБА_2 було стягнуто на користь позивача зазначену вище суму заборгованості, яка станом 14.05.2010 у еквіваленті до національної валюти склала - 51580,12 грн.

Факто того, що відповідач не виконала кредитні зобов'язання перед позивачем за вказаним кредитним договором підтверджується зазначеним рішенням суду, а тому не підлягають доказуванню, відповідно до вимог частини четвертої ст.82 ЦПК України.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, за відповідачем станом на 29.08.2017 року наявна заборгованість перед банком у розмірі 13079,48 дол.США. При цьому, як вбачається з проведеного позивачем розрахунку заборгованість відповідача складається з:

-заборгованості за кредитом - 3679,52 дол.США,

-заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 15564,63 дол.США.

-різниця, яка стягнута за рішенням суду: -3679,52 дол.США (за кредитом)

-різниця, яка стягнута за рішенням суду: -2485,15 дол.США (за відсотками).

З урахуванням різниці раніше стягнутої судом суми заборгованості за даним договором, з відповідача, заборгованість за відсотками по вказаним договірним зобов'язанням становить 13079,48 дол.США, однак, звертаючись до суду з вказаним позовом позивача у позовній заяві наголошується на тому, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а тому вони просять суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за відсотками у меншому розмірі, а саме - 4150 дол.США, яка у еквіваленті до національної валюти за їх розрахунками станом на 29.08.2017 складає 105866,50 грн.

Відповідно до п.5.4 Кредитного договору, сторонами погоджено, що при непогашенні кредиту у строки, встановлені Графіком і п.п.1.4, 2.3.1, 2.3.8, 2.3.9, 3.3 даного договору, або порушенні п.2.2.8 даного договору, заборгованість в частині своєчасного непогашеної сумі кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок відсотків здійснюється у відповідності до п.3.2. Договору з дати виникнення простроченої заборгованості.

Пунктом 3.2. договору визначено, що відповідно до ст.212 ЦК України, при порушенні позичальником якого-небудь з зобов'язань по погашенню кредиту, згідно Графіку та п.п.1.4, 2.3.1, 3.3. даного Договору або порушенні п.2.2.8. даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних, розрахованих від суми залишку непогашеної, згідно Графіку, заборгованості по кредиту.

Згідно змісту п.3.3. сторонами погоджено, що погашення кредиту та сплата відсотків по даному договору здійснюється у валюті кредиту.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором. Згідно умов вказаного кредитного договору, укладеного між сторонами, позичальник зобов'язаний: сплачувати заборгованість перед банком; сплачувати банку проценти за користування кредитом; сплачувати відповідну комісійну винагороду, та у випадку порушення зобов'язання, сплачувати відповідні штрафні санкції.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема у постановах: від 21 вересня 2016 року у справі №6-2631цс15, від 23 вересня 2015 року у справі №6-1206цс15, від 25 травня 2016 року у справі 6-157цс16.

Відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Згідно положень ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У відповідності до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Таким чином, позовні вимоги щодо наявності заборгованості за нарахованими відсотками у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача - банком доведені, та підлягають задоволенню судом.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610-611, 627, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 7, 10, 12, 19, 43, 49, 81, 83, 141, 258-259, 263-265, 273-284, 289, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м.Київ, РНОКПП - НОМЕР_1, (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського.ю 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ: 14360570) суму заборгованості за відсотками за кредитним договором №78346-CRED від 26 липня 2007 року в розмірі 4150 дол.США.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м.Київ, РНОКПП - НОМЕР_1, (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського.ю 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ: 14360570) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст судового рішення складений 20.03.2018.

Суддя: