Постанова № 72935483, 22.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2018 рокусправа № 808/3166/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененка Я.В.

судді: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року (суддя - Прасов О.О., дата складання повного тексту - 27.11.2017) по справі №808/3166/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна, -

в с т а н о в и В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

1) податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 за №45346-13, прийняте Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн.;

2) податкову вимогу форми "Ф", прийняту Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, №3396-17/829 від 14.09.2017 про сплату податкового боргу з транспортного податку у сумі 25000 грн.;

3) рішення №970 від 18.09.2017 про опис майна у податкову заставу.

В обгрунтування заявленого позову посилався на те, що відповідно до приписів п.267.2.1 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) періоду. Зважаючи на те, що у відповідача були відсутні відомості про пробіг та інші параметри належного позивачу автомобіля, необхідні для розрахунку вартості, то, за позицією позивача, контролюючий орган не мав обґрунтованих підстав для нарахування йому податкового зобов'язання. З огляду на оскарження податкового повідомлення-рішення, позивач вважає передчасними і винесені податкову вимогу про сплату податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб та рішення про опис майна у податкову заставу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач є власником транспортного засобу, який є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки його вартість становить понад 750 мінімальних заробітних плат та з його року випуску минуло менше п'яти років, а тому, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб є правомірним.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що відповідачами не було надано, а судом не було встановлено доказів, які б свідчили про вартість транспортного засобу станом на 2016 рік, у зв'язку з чим, за позицією позивача, суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що транспортний засіб, який належить позивачу, є об'єктом оподаткування транспортним податком.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач є власником автомобіля марки Toyota Land Cruiser 200, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 4461 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_1, тип пального D, право власності на який зареєстровано 13.06.2014р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.15).

30 червня 2016 року Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №45346-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 грн. за податковий період 2016 рік (а.с.9).

14 вересня 2017 року, у зв`язку з наявною заборгованістю позивача перед бюджетом, ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкову вимогу №3396-17/829 про сплату податкового боргу з транспортного податку у сумі 25000 грн. (а.с.11).

18 вересня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області винесено Рішення №970 про опис майна, що перебуває у власності ОСОБА_1, у податкову заставу (а.с.13).

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень контролюючих органів є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", який набрав чинності 01.01.2016, та яким внесено зміни, серед іншого, до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

Пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції Закону №909) визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Законом України про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. (750 х 1378,00) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.

Згідно п. 2 зазначеної методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013р. №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 14 даної методики встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Таким чином, вказаними нормами права визначено як об'єкт оподаткування транспортним податком у 2016 році так і порядок визначення об'єкта оподаткування, в частині визначення його вартості.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Міністерством економічного розвитку і торгівлі України) у 2016 році не була оприлюднена інформація, у визначений спосіб, щодо середньоринкової вартості автомобілів (з урахуванням марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу).

Про вказані обставини повідомив представник відповідачів у судовому засіданні та зазначив, що з огляду на відсутність такої інформації, контролюючий орган, визначаючи об'єкти оподаткування транспортним податком, у тому числі і у спірному випадку, керувався інформацією, яка була надана Регіональним сервісним центром в Запорізькій області Міністерства внутрішніх справ України (а.с.54).

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що визначаючи вартість автомобіля позивача, з метою визначення об'єкта оподаткування транспортним податком, контролюючий орган діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Податковим кодексом України, оскільки єдиним джерелом інформації для визначення вартості автомобіля, з метою оподаткування транспортним податком, є відомості, що оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку на офіційному веб-сайту.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає звернути увагу і на те, що відомості, які були надані контролюючому органу Регіональним сервісним центром в Запорізькій області Міністерства внутрішніх справ України, не містять інформації щодо фактичної вартості автомобіля, який належить позивачу. Так, вказана інформація стосується транспортних засобів 2011-2015 року випуску вартість яких, при першій реєстрації, за даними сплати до пенсійного фонду, перевищує 1000000грн. Тобто, інформація Сервісного центру МВС України стосується не вартості автомобілів станом на 01.01.2016р., а вартості автомобілів станом на час першої реєстрації.

Отже, вказана інформація не може свідчити про вартість автомобіля позивача станом на 01.01.2016р.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган не мав інформації, отриманої у встановлений законом спосіб, щодо вартості транспортного засобу, який належить позивачу, а отже у відповідача були відсутні підстави для віднесення транспортного засобу до об'єкту оподаткування транспортним податком, і, як наслідок, відсутні правові підстави для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Посилання суду першої інстанції на вартість транспортного засобу станом на 2017 рік не можуть свідчити про обґрунтованість оскарженого податкового повідомлення-рішення, оскільки не свідчать про те, що станом на час прийняття податкового повідомлення-рішення контролюючий орган мав для цього достатні правові підстави.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування.

Наслідком скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 грн. за податковий період 2016 рік, є скасування вимоги №3396-17/829 від 14.09.2017 та рішення №970 від 18.09.2017 про опис майна у податкову заставу, оскільки ці рішення прийняті контролюючим органом з підстав не сплати позивачем у встановлений Законом строк заборгованості з транспортного податку з фізичних осіб за податковий період 2016 рік.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року по справі №808/3166/17 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 за №45346-13, прийняте Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн. - визнати неправомірним та скасувати.

Вимогу №3396-17/829 від 14.09.2017 про сплату податкового боргу та рішення №970 від 18.09.2017 про опис майна у податкову заставу, які прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області - скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 22.03.2018р.

Повне судове рішення складено 23.03.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк